Подано результати експериментів з визначення похибок пеленгу над сушею, зумовлених неоднорідною тропосферою та нерівною поверхнею розділу. Показано, що у випадку, коли кут місця порівняно з шириною діаграми направленості приймальних антен, похибки пеленгу визначаються в основному поверхнею розділу.

Приведены результаты экспериментов по определению ошибок пеленга над сушей, обусловленных неоднородной тропосферой и неровной границей раздела. Показано, что для случая, когда угол места соизмерим с шириной диаграммы направленности приемных антенн, ошибки пеленга определяются в основном поверхностью раздела.

The results of experimental researches of azimuth errors of bearing over the land, caused by turbulent troposphere and rough surface, are discussed. It is shown, that for a case when the angle of arrival is commensurable with the receiving antennae diagrams, errors of bearing are determined, in general, by rough surface

На щурах із генетично детермінованою схильністю до вживання, етанолу за умов вільного вибору між його розчином і водою як рідиною для пиття, досліджено вплив уведення аналога вазопресину (тетрапептиду, який відповідає кільцевій частині молекули даного гормону) на рівень норадреналіну (НА) та серотоніну (СТ) у гіпоталамусі, середньому мозку та новій корі, а також на вміст адреналіну (А), НА та СТ у крові. Ін'єкції 1,0 мкг/кг аналога вазопресину істотно не впливали на ці показники. Введення даного агента у більш високій дозі (5,0 мкг/кг) призводило до підвищення вмісту НА в гіпоталамусі в середньому на 80 % та зниженню рівня А в крові на 40 %. У цьому разі рівень СТ у всіх досліджених структурах головного мозку різко знижувався. Введення 5,0 мкг/кг аналога вазопресину на тлі гострої алкогольної інтоксикації (інфузія 4,0 г/кг етанолу в шлунок) забезпечувало істотну нормалізацію вмісту біогенних амінів у досліджених структурах мозку та в крові, що був значною мірою порушений за умов подібної інтоксикації.

Досліджено характеристики ЕЕГ-активності та психофізіологічні показники в здорових людей і пацієнтів з опійною наркоманією до та після одноразового прийому 200 мг сульпіриду. Спектральні характеристики ЕЕГ у випробуваних з опійною наркоманією демонстрували збільшення відносної потужності низько- та високочастотних компонентів (дельта- та бета-хвиль) та істотну депресію альфа-ритму у порівнянні з контролем (у здорових випробуваних). Прийом сульпіриду викликав зміни спектральних характеристик ЕЕГ, які відрізнялися помітною міжгруповою специфікою; загальним для всіх груп ефектом було посилення альфа-коливань. Зроблено висновок про те, що вплив сульпіриду на ЕЕГ-активність включає в себе компоненти, притаманні як нейролептикам, так і антидепресантам; дія сульпіриду в групі пацієнтів, які знаходились у стані абстиненції, наближалася за профілем до ефектів анксіолітиків. Динаміка показників психофізіологічного тестування після прийому сульпіриду в основному свідчила про переважно позитивну, регулювальних дію препарату на стан нервової системи пацієнтів з опійною наркоманією.

Вивчено рівень активності основних алкогольметаболізуючих ферментів (алкогольдегідрогенази - АДГ та альдегіддегідрогенази - АЛДГ) у сироватці крові, вміст етанолу та його основного метаболіту ацетальдегіду (АцА) у крові, а також вміст катехоламінів (адреналіну, норадреналіну та дофаміну) у крові та окремих структурах головного мозку (гіпоталамусі, середньому мозку та новій корі) щурів під час алкогольної інтоксикації та формування алкогольної залежності. Показано, що внаслідок зміни рівня активності АДГ та АЛДГ за умов алкогольної інтоксикації порушується існуюча в нормі динамічна рівновага між ендогенним етанолом та АцА в бік накопичення останнього. Даний феномен, очевидно, лежить в основі формування алкогольної залежності, важливу роль у виникненні якої відіграють, мабуть, АцА та продукти його взаємодії з катехоламінами.

Медихронал - новый многокомпонентный препарат, обладающий патогенетическим действием при алкогольной зависимости. Разработан коллективом ученых Института биохимии им. О. В. Палладина под руководством академика М. Ф. Гулого. Медихронал оказывает влияние на механизмы, определяющие формирование и развитие алкогольной зависимости, устраняет патологическое влечение к спиртным напиткам и явления абстинентного синдрома, обладает отрезвляющим действием, способствует нормализации метаболических процессов в организме, в том числе и обмена этанола, усиливает синтез катехоламинов, особенно норадреналина. Это улучшает процессы медиации, стимулирует лимбико-ретикулярный комплекс, повышает функциональную активность коры головного мозга. Медихронал обладает высокой терапевтической активностью, может применяться в амбулаторных условиях. Медихронал используется в клинической практике с 1989 г. и прошел клиническую апробацию с положительной оценкой во многих клиниках Украины, окончательно утвержден Фармкомитетом МЗ как средство для лечения алкогольной зависимости в 1995 г.

Обговорено результати експериментальних і теоретичних досліджень просторово-часової структури поля радіохвиль діапазонів 35,4 і 0,8 см на приводних трасах. У дослідах з використанням висотних розрізів у шарі до 23 м на трасі 8 км і до 92 м на трасі 21 км спостережено деформацію пелюсткової структури сигналу, обумовлену впливом рефракції приводного шару атмосфери. Встановлено, що в літньо-осінніх періодах вимірювань розподіл ефективного градієнта, одержаного за даними радіофізичних експериментів, є близьким до нормального закону з медіанним значенням, що відповідає підвищеній рефракції.

Ключ. слова: этанол, ацетальдегид, серотонин, острая и хроническая алкогольная интоксикация, алкогольная зависимость, гипоталамус, средний мозг, новая кора, кровь
Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-3

Рубрики:

Алкогольні психози

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты разработки радиорефрактометров, данные исследований пространственно-временного распределения коэффициента преломления атмосферы при наличии тропосферных слоев, а также структуры поля УКВ на приводных трассах. Исследованы методы диагностики условий распространения на основе рефрактометрии, по радиотепловому излучению тропосферы и с помощью радиопросвечивания. Оценены пределы применимости и достоверность предложенных методов. Приведены данные исследований о распространении узко- и широкополосных сигналов в стандартных и аномальных условиях, влиянии условий распространения на угловые ошибки фазовых пеленгаторов, а также когерентные свойства радиолокационных сигналов коротковолновой части миллиметрового диапазона, отраженных от растительности и осадков.

Представлены результаты натурных измерений углов радиозахода спутников GPS над поверхностью суши. Показана возможность отделения эффектов, связанных с неровной линией горизонта, от переменной составляющей, обусловленной сезонной изменчивостью характеристик тропосферной рефракции. При статистической обработке используется свойство синхронности орбит спутников GPS, способствующее группированию данных на фиксированных азимутальных направлениях.

Представлены результаты натурных измерений сигналов спутников GPS при их заходе над поверхностью моря. Показана временная изменчивость диффузной компоненты рассеянного морем сигнала, а также ее связь со скоростью ветра в районе измерений.

Оценка тропосферной рефракции по сигналам искусственных спутников Земли (ИСЗ) является актуальной задачей, так как относится к практически важной проблеме краткосрочной диагностики условий распространения радиоволн. Работа посвящена разработке модели, имитирующей заход ИСЗ в области геометрической тени, в которой эффекты тропосферной рефракции максимальны. Модель использует численные расчеты, основанные на дифракционных и геометрооптических построениях. Так как в случае с удаленным источником концепция эквивалентного радиуса Земли неприменима, расчеты проведены для Земли натурального радиуса. Результаты расчетов множителя ослабления в области геометрической тени, выполненных по дифракционной теории для виртуального источника, трансформируются на горизонт реального удаленного источника с помощью геометрооптической модели для слоисто-стратифицированной атмосферы. Используется принцип, устанавливающий равенство множителей ослабления на трассах с общим загоризонтным участком. Расчеты множителя ослабления произведены для набора линейно-экспоненциальных профилей коэффициента преломления тропосферы при разных приземных значениях и различных градиентах (от стандартной до почти критической рефракции). Полученные характеристики могут быть использованы для решения обратной задачи рефракции - восстановления градиента коэффициента преломления приводного слоя тропосферы. Показано, что информативными параметрами для оценки рефракции являются угол радиозахода и крутизна дифракционного участка множителя ослабления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-52

Рубрики:

Алкогольні психози

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оперативная оценка тропосферной рефракции является актуальной задачей, необходимой для повышения эффективности работы радиотехнических систем. Представлены результаты экспериментальных исследований тропосферной рефракции над морем по сигналам спутников навигационной системы GPS. Особенностью работы является использование зоны тени, в которой характеристики сигналов наиболее изменчивы и чувствительны к вариациям рефракции. Для усиления сигналов GPS в области тени применена параболическая антенна. В экспериментах, использующих радиозаходы спутников GPS над морем, наблюдаются реализации сигналов, соответствующие стандартной, повышенной рефракции и волноводному распространению. По экспериментальным данным восстанавливаются градиенты высотного профиля коэффициента преломления n(h) приводного слоя тропосферы, вычисленные в соответствии с разработанной моделью по углу радиозахода и крутизне дифракционного участка множителя ослабления. Они сравниваются с эффективными градиентами, восстановленными по уровням сигналов на приводной загоризонтной трассе. Коэффициенты корреляции массивов градиентов, определяемых по данным на приводной и спутниковых трассах, по отсчетам в близких сеансах составляют ~0,53 - 0,78, при усреднении данных возрастают до 0,85 - 0,9. Результаты экспериментов могут быть использованы при разработке систем спутниковой диагностики тропосферной рефракции.

Оперативна оцінка тропосферної рефракції є актуальною задачею, необхідною для підвищення ефективності роботи радіотехнічних систем. Подано результати експериментальних досліджень тропосферної рефракції над морем по сигналам супутників навігаційної системи GPS. Особливістю роботи є використання зони тіні, у якій характеристики сигналів найбільш мінливі та чутливі до варіацій рефракції. Для підсилення сигналів GPS в області тіні застосовано параболічну антену. В експериментах, що використовують радіозаходи супутників GPS над морем, спостерігаються реалізації сигналів, які відповідають стандартній, підвищенній рефракції та хвилеводному поширенню. За експериментальними даними відновлюються градієнти висотного профілю коефіцієнта заломлення n(h) приводного шару тропосфери, обчислені в відповідності з розробленою моделлю по куту радіозаходу та крутизні дифракційної ділянки множника послаблення. Вони зрівнюються з ефективними градієнтами, відновленими по рівням сигналів на приводній загоризонтній трасі. Коефіцієнти кореляції масивів градієнтів, визначених по даним на приводній та супутникових трасах, по відлікам у близьких сеансах складають ~0,53 - 0,78, за усередненних даних зростають до 0,85 - 0,9. Результати проведених експериментів можуть бути використані у процесі розробки систем супутникової діагностики тропосферної рефракції.

The operational assessment of a troposphere refraction is the actual task which is necessary for increasig the efficiency of radio engineering systems. The results of experimental investigation of a troposphere refraction over the sea using the signals of GPS navigation system satellites are presented. The feature of work is the using of a shadow zone in which characteristics of signals are most changeable and sensitive to refraction variations. The parabolic antenna is applied to amplify GPS signalsin the shadow zone. In the experiments using radio setting of GPS satellites over the sea, the patterns of the signals are observed corresponding to standard, heightened refraction and the waveguide propagation. The gradients of a high-rise profile of refraction coefficient of a troposphere surface layer are restored from experimental data. They are calculated according to the developed model, on an angle of radiosetting and on the slope of a diffraction site of an attenuation factor. The gradients restored from satellites data are compared to the effective gradients restored from signals levels on the near-water over-the-horizon path. Correlation coefficients of the gradients determined by data on the near-water and satellite paths, on counting in close sessions make 0.53…0.78, when averaging data increase approximately to 0.85…0.9. The results of the carried out experiments can be used for development of satellite troposphere refraction diagnostics systems.