Досліджено соціально-економічну сутність та структуру муніципальних запозичень. Охарактеризовано концептуальні засади формування муніципальної боргової політики (МБП) в Україні. Окреслено можливості використання світового досвіду управління запозиченнями на рівні органів місцевого самоврядування. Обгрунтовано доцільність використання інструменту місцевого боргу за умов дефіцитності місцевих бюджетів. Проведено моніторинг сучасного стану реалізації МБП в Україні. Розкрито джерела формування та визначено ефективність МБП на прикладі окремих міст. Запропоновано орієнтири імплементації МБП. Оцінено перспективи розвитку муніципальних запозичень в межах наявної ресурсної бази. Визначено вектори формування МБП в контексті фіскальної децентралізації в Україні.

Мета роботи - вдосконалення знань про генезис формування офшорних юрисдикцій. Охарактеризовано історичні етапи виникнення податкових гаваней на основі теоретичних узагальнень і порівняння результатів досліджень та публікацій з вказаної проблематики. Визначено основні групи податкових притулків: офшори колоній колишньої Британської імперії; європейські гавані; група імітаторів (таких як Панама, Уругвай, Дубай) та нові притулки в країнах з перехідною економікою та Африки. Наведено вичерпний перелік офшорів у розрізі суб'єктів згідно з вітчизняною класифікацією. Запропоновано вважати своєчасним створення скоординованої міжнародної кампанії по боротьбі з агресивним податковим плануванням. Для стабілізації функціонування внутрішніх ринків капіталів, успішності фіскального контролю запропоновано основні напрями антиофшорної політики: уніфікація правил оподаткування для резидентів і нерезидентів усередині країн-офшорів; глобальне обмеження банківської таємниці та транспарентність інформації для цілей оподаткування, забезпечення прозорості власності та відстеження кінцевих бенефіціарів активів; зміна модельної конвенції про уникнення подвійного оподаткування та обмін даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)305.7-183 + У9(4УКР)497.40-183

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж14572 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено теоретичні концепти місцевої боргової політики, соціально-економічну сутність і природу муніципальних запозичень. Проведено моніторинг сучасного стану ринку муніципальних запозичень в Україні. Розкрито аспекти формування муніципальної боргової політики. Акцентовано увагу на проблемах боргової децентралізації на прикладі окремих міст. Запропоновано орієнтири імплементації муніципальної боргової політики за умов фіскальних і боргових розривів.

Систематизовано теоретичні та методологічні аспекти адміністрування податків (управління податковою роботою) з боку суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств, організацій, банківських та інших установ), і контролюючих органів. Особливу увагу звернено на такі питання: основи організації податкової роботи платниками податків і фіскальними органами, обчислення і сплата податків, подання податкової звітності платниками податків в контролюючі органи, облік платників і фактичних надходжень до бюджету податків та інших платежів, проведення документальних перевірок податковою службою роботи суб'єктів підприємництва, автоматизація процесів оподаткування тощо.

Мета роботи - порівняльний аналіз форм прямого оподаткування, формування інноваційної електронної резидентності, а також оцінка їх впливу на фінансову безпеку України в умовах діджиталізації фіскального простору. Наведено порівняльний аналіз основних форм прямого оподаткування - класичного податку на прибуток та податку на виведений капітал (розподілений прибуток) - на основі теоретичних і нормативних узагальнень з вказаної проблематики. Порівняння здійснено в площині бази та ставок податку, оподаткування міжнародних транзакцій, операцій з пов'язаними особами, інвестиційної активності тощо. Охарактеризовано дві основні моделі розрахунку податку на прибуток: європейську (континентальну) та англо-американську (англо-саксонську) та країни їх поширення. Наведено ризики чинного податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) як класичної форми прямого податку. Оцінено переваги та недоліки податку на виведений капітал як окремої форми прямого оподаткування. Розглянуто запровадження податку на виведений капітал та електронної резидентності в Естонії. Проведений огляд імплементації такого податку підтверджує доцільність застосування фіскального механізму з метою стимулювання інвестицій, цифрового бізнесу, припливу капіталу в країну. Узагальнено наявну статистику щодо проекту "E-resydency" в розрізі країн походження аплікантів, динаміки розвитку, гендерної та вікової структури аплікантів, мотиваційних чинників. Сформовано пропозиції для стабільного функціонування інституту прямого оподаткування та успішного запровадження податку на розподілений прибуток в Україні.

На підставі аналізу наукових публікацій визначено базові підходи до розуміння публічного споживання та системи державних закупівель. Закономірно, що глобальна автоматизація та оцифрування фінансових процесів вимагає якісних змін і у політиці державних видатків. Детерміновано основні напрями впливу інноваційної цифрової парадигми на прозорість та ефективність державних видатків. Увагу приділено запровадженню системи електронних публічних закупівель ProZorro. Обгрунтовано доцільність її імплементації у вітчизняну практику бюджетних видатків, проаналізовано принципи та процедури впровадження. Узагальнено динаміку публічних закупівель в Україні. Зроблено висновки про переваги електронної системи, серед яких: прозорість та неупередженість, стимулювання конкуренції та недискримінація учасників торгів, зниження корупції, ефект масштабування економії бюджетних коштів задля зростання суспільного добробуту. Наголошено на потенційних ризиках, загрозах і недоліках системи ProZorro.

Обмеження у використанні податково-бюджетних інструментів через високий рівень державного боргу вплинули на фіскальні простори (ФП) багатьох країн. Проблематика формування достатнього ФП України є надзвичайно актуальною в умовах глобальної фінансової невизначеності, недоступності нових запозичень і прискорення пандемії COVID-19. Дослідження узагальнює наявні наративи та теоретико-методичні підходи до важливої економічної категорії ФП. ФП проаналізовано як різницю між поточним рівнем заборгованості сектора публічного управління та його граничним можливим значенням. Мета дослідження - емпірична оцінка ФП, вивчення динаміки державного боргу України, його співвідношення з ВВП та емпіричний аналіз зв'язку між зростаючою заборгованістю публічного сектору та первинним балансом бюджету для України впродовж 1995 - 2019 рр., розрахунок функції фіскального реагування, а також виявлення ризиків можливого боргового виснаження (фіскальної втоми) на основі аналізу функції фіскальної реакції. Підтверджено існування негативної кореляції між державним боргом та економічним зростанням для України на основі регресійного аналізу масиву даних у 1995 - 2019 рр. Виявлено, що базовою перешкодою для створення достатнього ФП в Україні є неприйнятно високі ставки обслуговування суверенних боргів на тлі незначних або від'ємних темпів зростання ВВП. Наголошено на ризиках боргового виснаження. Фіскальну втому, або виснаження, оцінено як специфічний стан нечутливості публічних фінансів до зростання показника державного боргу. Запропоновано стримувати подальше необгрунтоване збільшення державного боргу, відмовитися від використання ризикових інструментів для уникнення стану фіскальної втоми. Фіскальні правила, націлені на фіскальну стійкість, і зусилля щодо збільшення ФП можна розглядати як прийнятний варіант податково-бюджетної політики.