Вперше в українській фольклористиці науково проаналізовано символи-назви як визначальні образні складники поетики українських народних балад. Застосовано новий підхід до вивчення особливостей народно-пісенного жанру, за яким розвиток символу, прийнятого за семантичну модель, простежено на тлі баладного матеріалу. З використанням графічного методу укладено схеми, які у візуально компактній формі допомагають репрезентувати виявлені напрямки поетичної реалізації досліджуваних символів.

Систематизовано бібліографію праць, які презентують різні наукові парадигми дослідження щоденникових текстів (мовознавчу, літературознавчу, історичну, культурологічну тощо). Подано відомості про автореферати дисертацій, про монографії, рецензії, довідкові видання, статті в наукових збірниках, у матеріалах науково-практичних конференцій та публікації у фахових виданнях і науково-методичних журналах (загалом 1 295 бібліографічних позицій). Запропоновано аналітичний огляд генези й розвитку щоденника, подано класифікаційні схеми у межах досліджуваного жанру, здійснено історіографічний огляд праць із проблем щоденникознавства.