Розкрито суть понять міжнародного публічного, повітряного, морського, економічного, екологічного, кримінального, дипломатичного та консульського права, а також збройних конфліктів, міжнародних договорів і конференцій. Охарактеризовано міжнародні стандарти діяльності поліцейських органів, визначено правовий режим громадян у міжнародному праві. Розглянуто питання правового регулювання прав людини на універсальному рівні, проаналізовано діяльність органів, які здійснюють контроль за їх дотриманням.

Раскрыта сущность понятий международного публичного, воздушного, морского, экономического, экологического, криминального, дипломатического и консульского права, а также вооруженных конфликтов, международных договоров и конференций. Охарактеризованы международные стандарты деятельности полицейских органов, определен правовой режим граждан в международном праве. Рассмотрены вопросы правового регулирования прав человека на универсальном уровне, проанализирована деятельность органов, осущестляющих контроль за их соблюдением.

Проаналізовано зміст міжнародно-правових актів, що визначають статус учасників кримінально-процесуальних відносин, а також ступінь їх реалізації в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України.

Проанализировано содержание международно-правовых актов, определяющих статус участников уголовно-процессуальных отношений, а также степень их реализации в действующем уголовно-процессуальном законодательстве Украины.

The maintenance of the international legal acts determining the status of participants of criminal-remedial attitudes, and also degree of their realization in working criminal-remedial legislation of Ukraine is analyzed.

Висвітлено основні принципи, галузі й інститути сучасного міжнародного публічного права. Розглянуто основні напрямки розвитку міжнародного права (МП), проаналізовано договірну практичну діяльність України і її національне законодавство відповідно до норм чинного МП і договірних зобов'язань держав. Розкрито суть понять дипломатичного та консульського права, права міжнародних договорів, міжнародних економічного, екологічного, кримінального, повітряного, морського та космічного права, міжнародних організацій, збройних конфліктів, відповідальності в МП. Викладено питання юрисдикції міжнародних судових закладів. Запропоновано класифікацію морських просторів.

Освещены основные принципы, отрасли и институты современного международного публичного права. Рассмотрены основные направления развития международного права (МП), проанализированы договорная практическая деятельность Украины и ее национальное законодательство в соответствии с нормами действующего МП и договорными обязательствами государств. Раскрыта сущность понятий дипломатического и консульского права, права международных договоров, международных экономического, экологического, уголовного, воздушного, морского и космического права, международных организаций, вооруженных конфликтов, ответственности в МП. Изложены вопросы юрисдикции судебных заведений. Предложена классификация морских пространств.

Вивчено правовий статус жертв злочинів на міжнародному та національному рівнях. Досліджено ступінь визнання міжнародно-правових норм у галузі захисту прав жертв злочинів державами та їх імплементацію у внутрішньому праві, розкрито особливості предмета регулювання та змісту норм, а також проаналізовано міжнародні та національні механізми правового захисту даної категорії осіб. Вперше в українському правознавстві на теоретичному рівні розглянуто зміст правового статусу жертв злочинів, здійснено критичний аналіз його закріплення в міжнародному і національному праві, а також практики правозахисної діяльності стосовно даної категорії осіб. Це дало можливість запропонувати цілісну концепцію міжнародного та внутрішньодержавного захисту жертв злочинів як складового елемента загальної системи захисту прав людини.

Проаналізовано особливості становлення, сучасний стан та перспективи розвитку міжнародного права, розкрито зміст його основних галузей та інститутів у контексті новітніх тенденцій їх розвитку. Розглянуто дипломатичне, консульське, право міжнародної безпеки, міжнародне морське, повітряне, космічне, економічне, екологічне, кримінальне право, а також збройних конфліктів. Висвітлено роль України в процесах європейської інтеграції та глобалізації. Особливу увагу приділено імплементації галузевих міжнародно-правових норм у законодавстві держави.

Проанализированы особенности становления, современное состояние и перспективы развития международного права, раскрыто содержание его основных отраслей и институтов в контексте новейших тенденций их развития. Рассмотрены дипломатическое, консульское, право международной безопасности, международное морское, воздушное, космическое, экономическое, экологическое, уголовное право, а также вооруженных конфликтов. Освещена роль Украины в процессах европейской интеграции и глобализации. Внимание уделено имплементации отраслевых международно-правовых норм в законодательстве государства.

Досліджено кримінально-процесуальні питання, що стосуються правового статусу суб'єктів (учасників), залучених до сфери міжнародного кримінального судочинства. Увагу приділено визначенню поняття "суб'єкти" міжнародних кримінально-процесуальних відносин у міжнародно-правових актах, доктрині міжнародного права, національно-правовим концепціям. Проведено класифікацію суб'єктів кримінально-процесуальних відносин. На підставі статутних і процедурно-процесуальних актів міжнародних органів кримінальної юрисдикції проаналізовано правове становище судових палат, суддів; органів, які здійснюють розслідування у справах; сторін та їх представників (підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, захисника); учасників, які сприяють судочинству (свідки, експерти, перекладачі); зроблено висновки та рекомендації, спрямовані на удосконалення зазначених актів.

Систематично й лаконічно викладено термінологію за темами програми навчального курсу "Міжнародне право". Висвітлено поняття і сутність міжнародного публічного права, його еволюцію, принципи, джерела, суб'єкти та співвідношення з внутрішньодержавним правом, а також інші питання міжнародного права, що мають загальне значення. Приділено увагу особливостям нормоутворення у міжнародному праві, міжнародній правосуб'єктності та проблемам кодифікації міжнародного права. Охарактеризовано основні галузі міжнародного права: дипломатичного та консульського, економічного, екологічного, морського, повітряного тощо.

Проаналізовано сучасний стан і перспективи подальшого розвитку права ЄС. Розкрито зміст основних принципів, інститутів, надано характеристику організаційно-правового механізму ЄС. Подано інформацію про членство в ЄС. Висвітлено окремі аспекти політики внутрішньої безпеки ЄС. Розглянуто питання співробітництва між ЄС та Україною, а також проблему гармонізації українського законодавства. Описано механізми захисту прав людини в ЄС. Наведено загальну характеристику прав громадян ЄС. Увагу приділено правовому забезпеченню інформаційної безпеки в ЄС. Розкрито питання захисту прямих іноземних інвестицій на міжнародному рівні та рівні ЄС. Окремо розглянуто загальні положення законодавства ЄС щодо захисту прав споживачів, а також види співробітництва держав - членів ЄС у кримінально-правовій сфері.

Висвітлено становлення та розвиток інституту міжнародного захисту прав людини на універсальному та регіональному рівнях. Розкрито обсяг і складові основних прав людини (право на життя, право на свободу та особисту недоторканність, свободу думки, совісті та релігії, свободу зібрань та об'єднання тощо). Розглянуто ключові питання щодо правової та інституційної основи захисту окремих категорій осіб (дітей, жінок, біженців, вимушених переселенців, осіб, позбавлених волі, меншин і корінних народів та ін.). Увагу приділено спеціалізованим органам та інституціям універсального і регіонального рівня, до компетенції яких віднесено захист прав означених категорій осіб. Детально та змістовно розкрито процедури розгляду скарг статутних і договірних органів. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо розгляду конкретних справ, акцентовано увагу на значенні прийнятих ним рішень.

Досліджено окремі актуальні питань, пов'язані із міжнародним захистом права людини на здоров'я та безпечне довкілля. Проаналізовано парадигму глобальної екологічної політики у міжнародно-правовому дискурсі, доктрину "responsibility to protect" в контексті зобов'язання захищати населення від злочинів проти людяності в сфері охорони здоров'я та охорони довкілля, міжнародно-правовий механізм забезпечення права на здоров'я дітей в умовах екологічних викликів, механізм міжнародно-правового захисту довкілля у зв'язку зі збройним конфліктом, співвідношення біоетики, національної безпеки та міжнародного права прав людини в контексті поширення коронавірусної хвороби, міжнародно-правові механізми захисту прав "екологічних біженців", а також інтегрований підхід до регулювання промислового забруднення в контексті євроінтеграційних зобов'язань України. З одного боку, стрімкий науково-технічний прогрес сприяє задоволенню основних потреб сучасної людини, але, з іншого боку, він також робить внесок у виснаження й хижацьке використання природних ресурсів, забруднення всіх середовищ існування, появу нових захворювань людини, незворотних змін в її психіці та тілі. Зауважено, що навіть в умовах війни Україна має пам'ятати про виконання своїх міжнародних зобов'язань з охорони довкілля, зокрема згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. Широкомасштабне збройне вторгнення росії на територію нашої суверенної держави в лютому 2022 року ознаменувало низку інших викликів для сфери охорони здоров'я та екології в міжнародно-правовому дискурсі, що виявились за перші місяці війни. Так, міжнародне співтовариство зіткнулося з абсолютно новою загрозою державного ядерного тероризму та неспроможністю відповідних міжнародних органів запропонувати ефективне вирішення цієї проблеми з метою попередження незворотної шкоди життю людей та довкіллю.

Розкрито правову природу і сутність прав людини, наведено класифікацію прав людини та охарактеризовано основні цінності, покладені в їх основу. Зосереджено увагу на концепції вразливості прав людини, тендерній рівності, акцентовано увагу на колізії прав людини; висвітлено становлення та розвиток інституту прав людини на універсальному і регіональному рівнях; розкрито обсяг та складові основних прав людини (право на життя, право на свободу та особисту недоторканність, свободу думки, совісті та релігії, свободу зібрань та об’єднання тощо.). Зосереджено увагу на ключових питаннях щодо правової та інституційної основи захисту таких категорій осіб як діти, жінки, внутрішньо переміщені особи, біженці, особи позбавлені волі тощо. Приділено увагу спеціалізованим органам та інституціям універсального і регіонального рівня, до компетенції яких віднесено захист прав означених категорій осіб; детально і змістовно розкрито процедури розгляду скарг статутних і договірних органів. Здійснено ґрунтовний аналіз практики договірних органів, Європейського суду з прав людини щодо розгляду конкретних справ та акцентовано увагу на значенні прийнятих ними рішень. Охарактеризовано діяльність міжнародних неурядових організацій у галузі захисту прав людини. Кожен розділ супроводжено практичними завданнями (тести, кейси).