Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен ретроспективный анализ лечения 23-х последовательных больных, которым, помимо коррекции аневризмы восходящей части аорты, выполнено протезирование дуги аорты в условиях глубокой гипотермии, остановки кровообращения с ретроградной церебральной перфузией через верхнюю полую вену. Оперированы в неотложном порядке 16 (69,6 %) больных по поводу острого расслоения или разрыва аорты с тампонадой перикарда или возникновения гемоторакса. Госпитальная летальность составила 21,7 % в том числе после неотложного выполнения операции - 25 %, планового - 14,3 %.

Клініко-патоморфологічно проаналізовано ураження аорти за синдрому Марфана (СМ). За двадцять років (1981 - 2000) спостережено 29 випадків СМ з аневризмами аорти. Методи дослідження: ЕхоКг, аортографія, коронароангіографія, патогістологічне дослідження операційного (26 хворих) і автопсійного (6) матеріалу (забарвлення гематоксиліном і еозином, пікрофуксцином за ван Гізоном, Вейгертом, альціановим та толуїдиновим синім). Зміни кістково-суглобової системи за СМ у всіх хворих виявлялися високим зростом та арахнодактилією, у 15 (51,7 %) хворих деформована грудна клітка. Зміни серцево-судинної системи характеризувалися аневризмами аорти у всіх хворих, в тому числі розшаровуючими (93,1); аневризма синуса Вальсальви була у 10,3 % хворих, двостулковий аортальний клапан - у 68,9 %, пролапс мітрального клапана - у 37,9 %. Ураження органа зору виявлено у 58, 6 % хворих - прогресуюча міопія у 24,2 % і підвивих кришталика у 34,4 %. Патогістологічне дослідження у всіх хворих засвідчило ураження еластичного каркаса стінки аорти. Це виявлялося осередковою фрагментацією еластичних волокон, яка зазвичай переходила в генералізований лізис (в 37,9 % спостережень). У 51,7 % хворих виявлено некроз м'язових волокон, у 34,4 % - тотальний медіонекроз. Зміни аортальних клапанів характеризувалися міксоматозною дегенерацією - значне розширення та розпушення спонгіозного шару стулок; зони фрагментації сполучнотканинних пучків у поверхневих щільних шарах, ознаки сповільненого фіброгенезу за вільним краєм стулок. У фіброзному кільці аортального клапана

розволокнені, стоншені та фрагментовані колагенові пучки, що зумовлювало його дилатацію. Зроблено висновок, що для СМ є характерною клінічна маніфестація в молодому віці (20 - 35 років) і частіше буває у чоловіків. Для СМ найбільш характерні розшаровуючі аневризми аорти з локальним типом ураження - в межах висхідного відділу аорти (93,1 %). В основі розвитку розшаровуючих аневризм аорти за СМ лежить ураження еластичного каркаса середньої оболонки аортальної стінки з утворенням ділянок медіонекрозу та генералізованого еластолізису, дистрофічні зміни та некроз м'язових клітин, колапс колагенових пучків.

У клінічній практиці міксоми серця переважно представлені так званими спорадичними міксомами, які локалізуються в лівому передсерді. Це моноорганна патологія. Однак існують міксоми, які комбінуються з ураженням інших органів і систем. Така мультиорганна патологія дістала назву міксомної хвороби, або міксомного синдрому. Недостатнє висвітлення міксомного синдрому у вітчизняній літературі не дає змоги своєчасно діагностувати цю хворобу. У роботі на конкретних випадках проаналізовано клінічні вияви хвороби, для якої є характерними плямиста пігментація шкіри, порушення функції ендокринних органів і екстракардіальні новоутворення. Ці ознаки спостерігаються у 5 - 7 % хворих з міксомами, а серед пацієнтів дитячого віку - в 23 % випадків. Для міксом у разі міксомної хвороби є характерною множинність пухлин у різних камерах серця і часте рецидивування після хірургічного видалення. Спостереження підтверджують можливість сімейного характеру міксом серця.

Ключ. слова: синдром Марфана, медіонекроз, еластолізис, розшаровувальні аневризми аорти
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.212.036

Рубрики:

Аневризми аорти

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны 4 случая заболевания, клинические особенности которых во многом подтверждали реальность "миксомного синдрома". Среди 4-х пациентов 2 случая пришлось на членов одной семьи - мать и ее сына, которые были неоднократно оперированы по причине рецидивирующего миксомного поражения сердца. У всех описанных пациентов наблюдались признаки "миксомного синдрома", к которым относятся такие характерные клинические проявления, как множественные рецидивирующие миксомы сердца, пигментные изменения кожи в виде лентиго, невусов или веснушек с необычной локализацией, а также новообразования кожи, волосяных фолликулов, подкожной клетчатки, опухоли эндокринных органов. Два пациента были повторно оперированы по причине повторных множественных миксом. Полученные данные подтверждают существование семейных миксом, а также необычного и емкого клинического симптомокомплекса, названного в зарубежной литературе "миксомным" синдромом, проявляющимся сочетанием миксом сердца с пятнистой пигментацией кожи, лентигинозом, с опухолями кожи и подкожной клетчатки, а также склонностю к первично множественному росту и экстрасептальной фиксации. Постоянство описанных проявлений свидетельствует о высокой диагностической и прогностической значимости этого синдрома.

Проанализированы современные критерии диагностики расслаивающей аневризмы аорты (РАА) с акцентом на визуализирующие технологии на основании данных литературы. Приведена сравнительная характеристика преимуществ и недостатков различных методов - рентгенографии, трансторакальной (ТТ) и чреспищеводной (ЧП) эхокардиографии (ЭхоКГ), аортографии, компьютерной томографии, магниторезонансной томографии. Применение ТТЭхоКГ и ЧПЭхоКГ позволяет в кратчайшие сроки после госпитализации больного получить небходимую информацию для выработки тактики лечения РАА.

Проаналізовано безпосередні та віддалені результати хірургічних операцій, виконаних 123-м хворим з синдромом Марфана, ускладненого аневризмою висхідної аорти. Результати клінічних спостережень зіставлено з даними морфологічного вивчення аортальних клапанів і фрагментів аортальної стінки, видалених під час операцій. Показано морфологічні зміни функціональної неповноцінності аортальних клапанів і стінки аорти. Операцією вибору з приводу аневризми висхідної аорти й аортальної недостатності у хворих з синдромом Марфана є операція Bentall-De Bono. Авторська модифікація цієї операції є надійним засобом профілактики геморагій.

Вдосконалено хірургічне лікування травматичних аневризм грудної аорти. Обстежено 62 пацієнти з травматичною аневризмою грудної аорти. Причини виникнення аневризми: дорожньо-транспортна пригода - 54 (87,1 %) випадки, падіння з висоти - 7 (11,3 %), ножове поранення - 1 (1,6 %). У 56-ти (90,3 %) пацієнтів аневризма була локалізована в зоні істмуса, у 6-ти (9,7 %) - уражено висхідну аорту. Хірургічну корекцію виконано у 53-х хворих. Госпітальна летальність становила 3,7 %. У віддалений період (від 1-го до 20-ти років) майже всі оперовані повернулися до активного способу життя і роботи. Один хворий помер у віддалені терміни після операції. Травматична аневризма аорти є показанням до оперативної корекції цієї вади. Діагноз грунтується на даних анамнезу, рентгенологічного дослідження органів грудної клітки. Аортографія дає змогу підтвердити наявність аневризми, визначити її локалізацію, розміри, положення відносно брахіоцефальних судин, що визначає вибір тактики оперативного лікування. У разі травматичної аневризми висхідної аорти операцією вибору є супракоронарне протезування судинним протезом зі збереженням аортального клапана. Якщо спостерігається травматична аневризма низхідного відділу грудної аорти, оптимальним методом є протезування ушкодженої ділянки з використанням тимчасового судинного висхідно-низхідного аортального шунта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112.036

Рубрики:

Хірургічне лікування аневризм аорти

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено детальний аналіз нормальної та патологічної анатомії аорти та аортального клапана, етіології та патогенезу аневризм грудної аорти, а також класифікацію аневризм і розшарувань аорти. Значну увагу приділено питанням клінічного перебігу та діагнортики аневризм грудної аорти. Наведено детальну характеристику методики оперативних втручань в авторській модифікації, методи профілактики ускладнень операцій і післяопераційного періоду. Проаналізовано віддалені результати та запропоновано рекомендації щодо диспансерного спостереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.212.041 + Р591.941.0

Рубрики:

Склероз аорти

Сифіліс серцево-судинної системи

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.13-29 + Р410.212-29

Рубрики:

Дизентерія. Шигельози

Хвороби аорти

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз варіантів клінічних виявів розшарування грудної аорти, безпосередніх і віддалених наслідків хірургічних втручань у значної частини хворих, послідовно прооперованих у кардіохірургічному центрі за 30 років. Обстежено 371 хворого з розшаровуючою аневризмою грудної аорти. У 330 пацієнтів виявляли розшарування типу А (215 - у гостру стадію, 115 - у хронічну), у 41 - розшарування типу В. Прооперовано всіх 330 хворих із розшаруванням типу А і 15 (36,6 %) - типу В, 26 (63,4 %) пацієнтів з розшаруванням типу В не оперовано з різних причин. Загальна госпітальна летальність становила 18,8 %. Госпітальна летальність при хірургічному лікуванні розшарування типу А у гостру стадію становила 22,8 %, у хронічну - 11,3 %, у разі хірургічного лікування розшарування аорти типу В - 33,3 %. Віддалені наслідки (в термін 6 міс - 18 років) вивчено у 261 (93,9 %) хворого, виписаного із клініки. Добрі віддалені результати втручання встановлено у 170 (65,1 %) пацієнтів, задовільні - у 40 (15,3 %), незадовільні - у 20 (7,7 %) хворих. Помер у віддалені строки 31 (11,9 %) хворий. Висновки: у хворих із розшаруванням аорти типу А, оперованих у гостру стадію, госпітальна летальність значно вища, ніж у разі виконання операції в пізніші терміни (22,8 проти 11,3 %). Висока госпітальна летальність у оперованих хворих із розшаруванням аорти типу В зумовлює переваги консервативного лікування, якщо немає показань до екстреної операції. Для ранньої діагностики та своєчасного хірургічного лікування специфічних пізніх ускладнень оперовані хворі потребують пожиттєвого диспансерного нагляду.

Досліджено інвестиційну діяльність у Карпатському регіоні України за період 2005 - 2011 pp. Проаналізовано інвестиції в основний капітал регіону за джерелами їх надходження і за напрямками вкладень за видами економічної діяльності. Визначено ефективність інвестиційного процесу і основні тенденції його розвитку в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях. Обгрунтовано напрями оптимізації капіталовкладень, а відтак - трансформацій у структурі економіки регіону на підставі обраних критеріїв ефективності використання інвестиційних ресурсів. Визначено результативність впливу залучених інвестицій на показники соціально-економічного розвитку зазначених областей, на підставі чого з'ясовано перспективні напрямки активізації інвестиційної діяльності в регіоні та охарактеризовано важелі підвищення її ефективності.

Подано аналіз хірургічного лікування післяопераційних мікотичних аневризм грудної аорти у 19-ти хворих. У 10-ти хворих інфекція вразила висхідну, у 9-ти - низхідну грудну аорту. Шпитальна летальність склала 36,8 %. Зазначено, що хоча операції пов'язані зі значним ризиком, однак, він виправданий у зв'язку з абсолютно безнадійним станом неоперованих хворих і сприятливими віддаленими результатами у хворих, які вижили.

Уточнено поняття "культура", "інфраструктура сфери культури", "механізм фінансування сфери культури", "культурний кластер". Структуровано нормативно-правове поле формування інфраструктури сфери культури в Україні й окреслено можливості та напрямки її розвитку у контексті різних моделей соціальної політики. Розроблено методику оцінювання стану інфраструктури сфери культури у регіонах, на основі якої виявлено та проаналізовано найголовніші проблеми її функціонування. Обгрунтовано концепцію перспективного розвитку інфраструктури сфери культури, яка містить мету, принципи, напрямки, завдання та заходи, а також слугує орієнтиром для створення оптимальної мережі закладів культури та повного задоволення культурних потреб населення. Сформовано пропозиції щодо створення соціальних фондів прямого інвестування, впровадження у сферу культури механізмів державно-приватного партнерства та формування культурних кластерів, які найкраще можуть забезпечити позабюджетне фінансування будівництва нових закладів культури.