Наведено відомості про історію впровадження метричних книг в Україні й обгрунтовано доцільність їх використання як наукових джерел під час вивчення народних традицій і побуту українців. Встановлено, що рукописним книгам притаманні маргіналії, що стосуються історії парафії, біографії священників та системи підготовки майбутнього пастиря. На підставі опрацювання метричної книги зруйнованого Чорнобильською катастрофою у 1986 р. села Редьківки висвітлено основні моменти буття пересічного українця XVIII ст. Представлено статистичні дані про укладання шлюбів, проаналізовано динаміку народжуваності та смертності. Визначено походження імен і прізвищ, етнічний склад і мовні особливості мешканців Редьківського району, висвітлено історію парафії Редьківської Покровської церкви.

Представлены сведения об истории основания метрических книг в Украине и обоснована целесообразность их использования как научных источников для изучения народных традиций и быта украинцев. Установлено, что при оформлении рукописных книг используются маргиналии, раскрывающие историю парафии, биографии священников и систему подготовки будущего пастыря. На основе изучения метрической книги уничтоженного Чернобыльской катастрофой в 1986 г. села Редьковки освещены основные моменты бытия украинцев XVIII ст. Представлены статистические данные о регистрации браков, проанализирована динамика рождаемости и смертности. Определено происхождение имен и фамилий, этнический состав и языковые особенности жителей Редьковского района, освещена история парафии Редьковской Покровской церкви.

Вивчено козацькі печатки Гетьманщини: державні, адміністративно-судових установ, козацької старшини та рядового козацтва як цілісне явище. Подано класифікацію козацьких печаток. Встановлено, що печатки є важливим джерелом історії Гетьманщини, історичної географії, адміністративного устрою, геральдики, емблематики, дипломатики. Наведено спостереження дослідників щодо форм, матеріалу відбитка та іконографії. Простежено витоки останньої, її міцний зв'язок з реаліями військової діяльності козацтва та іконографічною традицією Київської Русі. Зроблено предметний аналіз іноземного впливу на козацьку сфрагістику та визначено її специфічні, самобутні риси. Вивчено техніку виготовлення та способи нанесення печаток на документи. Дані матеріали використано під час повернення історичних гербів колишніх полкових та сотенних міст деяким населеним пунктам Чернігівської, Сумської областей та розробки емблематики для історико-культурологічних фундацій.

Надано упорядковану довідкову інформацію про Ройську сотню Чернігівського полку. Простежено процес формування території сотні та її адміністративно-територіальний устрій. Наведено списки сотенної старшини, що супроводжуються біографічними довідками. Розглянуто історію кажного поселення, що входило до складу сотні (його заснування, власники, кількість дрорів, церкви, млини, школи, шпиталі, шинки, володіння старшини, приїжджі двори). Перелічено основні козацькі родини та отаманів.

Вперше опубліковано текст унікальної пам'ятки української рукописної спадщини - Присяги Стародубського полку 1718 р. Матеріали присяги дозволяють ознайомитися з кількісним і поіменним складом населення однієї з адміністративно-територіальних одиниць Української козацької держави - Стародубського полку. Висвітлено проблеми ідентичності Стародуба та Стародубщини як історичного субрегіону України. Розглянуто основні віхи історії Стародубських земель за часів Української козацької держави, визначено місце Стародубського козацького полку та його старшини у соціально-економічному, громадсько-політичному та культурному житті Гетьманщини.

Досліджено печатки доби Гетьманщини та пов'язані з ними емблеми, знаки та символи. Простежено історію сфрагістичних пам'яток Гетьманщини від державних до корпоративних та особистих, встановлено їх загальні та відмінні риси. Охарактеризовано сфрагістичне законодавство Гетьманщини. Увагу приділено матеріалам і технікам виготовлення печаток. Розглянуто печатки адміністративних, судових установ та адміністративно-територіальних структур. Досліджено старшинсько-козацькі та шляхетсько-дворянські печатки. Розкрито особливості міських, корпоративних і печаток міських урядовців. Охарактеризовано церковні печатки та печатки навчальних закладів. Проаналізовано основні суспільно-політичні закономірності функціонування печаток Козацької доби, охарактеризовано їх як особливий різновид пам'яток матеріальної культури.

Здійснено археографічну публікацію корпусу джерел, які стосуються приведення до присяги на вірність потенційному монарху, малолітньому сину Петра І Петру Петровичу, Охотницьких полків (найманців) 1718 р. Наведено списки трьох Компанійських полків: Карпа Часника, Василя Чуги, Андрія Ковбаси, Сердюцького полку полковника Гаврила Бурляя, а також сотні Василя Родіоновича, яка на той час була виділена в окремий Компанійський полк, та їхніх підрозділів (Василя Йосифовича, Федора Нестеренка, Павла Неверовського), які квартирувалися окремішньо від своїх полків. Вміщено відомості про службу компанійців полку Василя Чуги від 25 січня та 22 березня 1725 р. Подано уявлення про кількісний і персональний склад компанійців і сердюків, місця їхньої дислокації та структуру, службу товариства "Чужинного" полку від Полтавської битви 1709 р. до Низових походів (1722 - 1725 рр.). Вміщено довідки про майже 600 представників полкової і сотенної старшини та рядового товариства.