Проведено комплексний граматичний аналіз мовних засобів апеляції (привертання уваги адресата мовлення та спонукання його до сприйняття інформації). Розкрито специфіку морфологічного вираження грамем апеляції. Висвітлено семантико-синтаксичні та формально-синтаксичні особливості виявлення апеляції та запропоновано новий спосіб опису вказаного фрагмента граматичної структури мови.

Проведен комплексный грамматический анализ языковых средств апелляции (привлечение внимания адресата речи и побуждение его к восприятию информации). Раскрыта специфика морфологического выражения грамем апелляции. Освещены семантико-синтаксические и формально-синтаксические особенности выявления апелляции и предложен новый способ описания указанного фрагмента грамматической структуры языка.

Висвітлено теоретичні питання прагматики апеляції, описано типологію мовного представлення адресата мовлення, способи апеляції як комплексний прагматичний засіб. Наведено прагматичну характеристику номінацій адресата мовлення, розкрито їх прагматичні функції, розглянуто основні лексико-семантичні групи.

Освещены теоретические вопросы прагматики апелляции, описана типология речевого представления адресата вещания, способы апелляции как комплексное прагматическое средство. Приведена прагматическая характеристика номинаций адресата вещания, раскрыты их прагматические функции, рассмотрены основные лексико-семантические группы.

Подано зразки сучасних загальновживаних і спеціалізованих документів з описом вимог до їх оформлення та зауваженнями щодо типових помилок, які трапляються у практичному справоведенні. Висвітлено питання комунікативних ознак культури мовлення, складних випадків слововживання та словозміни, а також етикету ділового (усного й писемного) мовлення. Проаналізовано особливості походження, розвитку та функціонування української мови.

Приведены образцы общеупотребительных и специализированных документов с описанием требований к их оформлению и замечаниями по типовым ошибкам, встречающимся в практическом делопроизводстве. Освещены вопросы коммуникативных признаков культуры речи, сложных случаев словоупотребления и словооборота, а также этикета деловой (устной и письменной) речи. Проанализированы особенности происхождения, развития и функционирования украинского языка.

Проаналізовано еволюційні зміни в лінгвістиці та їх вплив на подальший розвиток загального мовознавства. Розглянуто питання розвитку граматичного вчення про категорію детермінованості/недетермінованості іменника у французькій лінгвістиці. Визначено місце детермінанта в системі службових класів слів французької мови. Розкрито синтактико-прагматичний аспект функціонування мовних одиниць у французькій мові. Наведено результати дослідження лексико-семантичного ізоморфізму запозичень. Висвітлено особливості функціонування числівників у західноукраїнських рукописних апокрифічних збірниках XVII - XVIII ст. у фонетико-морфологічному аспекті.

Проанализированы эволюционные изменения в лингвистике и их влияние на дальнейшее развитие общего языковедения. Рассмотрены вопросы развития грамматического учения о категории детерминированности/недетерминированности существительного в французской лингвистике. Определено место детерминанта в системе служебных классов слов французского языка. Раскрыт синтактико-прагматический аспект функционирования языковых единиц в французском языке. Приведены результаты исследования лексико-семантического изоморфизма заимствований. Освещены особенности функционирования имен числительных в западноукраинских рукописных апокрифических сборниках XVII - XVIII ст. в фонетико-морфологическом аспекте.

Наведено результати комплексного аналізу української системи назв адресата мовлення. Встановлено основні парамети та напрями вивчення даної системи. Розкрито її лексико-семантичні, прагматичні, стилістичні особливості. Розглянуто способи апеляції у мовленні міських і сільських жителів Західної України, гендерні особливості звертання українців до набутих після шлюбу "батьків", стилістичний діапазон звертань у побутовому, інтимному й офіційному спілкуванні. Проаналізовано апеляційні особливості функціонування онімів-демінутивів у фольклорі.

Приведены результаты комплексного анализа украинской системы названий адресата речи. Установлены основные параметры и направления изучения данной системы. Раскрыты ее лексико-семантические, прагматические, стилистические особенности. Рассмотрены способы апелляции в речи городских и сельских жителей Западной Украины, гендерные особенности обращения украинцев к приобретенным после брака "родителям", стилистический диапазон обращений в бытовом, интимном и официальном общении. Проанализированы апелляционные особенности функционирования онимов-деминутивов в фольклоре.

Вперше проведено комплексний аналіз концептуалізації сакральної сфери в українській мові на прикладі концепту ДУША. Запропоновано оригінальну формалізовану методику дослідження, сутність якої полягає в аналізі семантичного простору слова-імені концепту, який проводиться у трьох напрямах: парадигматичному (вивчення розвитку його семантичної структури), словотвірному (визначення динаміки наявності похідних від аналізованого слова) та синтагматичному (встановлення сполучуваності з іншими словами). З'ясовано, що аналіз усіх вимірів семантичного простору дозволяє простежити закономірності формування ментальності народу, певною мірою реконструювати мовну картину світу предків, описати зміни у світогляді й аксіології українців, об'єктивно виявити способи україномовної категоризації світу, з'ясувати закономірності української номінації в сакральній сфері. Вперше на підставі залучення відомостей з гуманітарних і природничих наук і релігійних уявлень пояснено факти мови, які вербалізують окремі аспекти концепту. Обгрунтовано чітку окресленість, прогнозованість, упорядкованість сакральної сфери в українській мовній картині світу, її зумовленість конкретними знаннями людини про явище дійсності та відповідними обрядами. Розширено уявлення про мову як форму етнічної та релігійної свідомості, а також про лінгвістичну детермінованість пізнання й категоризації дійсності.

Комплексно досліджено мовні засоби, що використовуються для зв'язування, підтримання та регулювання мовленнєвого контакту. Обгрунтовано наявність у мові специфічної функціональної сфери апеляції, що є семантико-граматичним комплексом, який складають змістові частини - предикатна та предметна. На підставі вивчення випадків апеляції у різних за комунікативною метою типах висловлень української мови побудовано типологію цих проявів та окреслено коло основних репрезентантів апеляції. Предикатна частина змісту апеляції реалізується синтетичними формами наказового способу дієслова, предметна частина - формами кличного відмінка іменників. Аргументовано наявність форм кличного відмінка у парадигмі не лише власне іменника, а також прикметника, займенникових іменника та прикметника 2-ї особи. Показано, що семантико-синтаксичну структуру комплексів апеляції формують дві синтаксеми - імперативна (виражає предикатну частину змісту) та вокативна (виражає предметну частину змісту); елементи апеляції займають формально-синтаксичні позиції: присудка, головного члена односкладного речення, вставного елемента з предикатним значенням, підмета в реченні з присудком, вираженим дієслівною формою, головного члена вокативного речення, вставного ядерного компонента у конструкції представлення, головного члена приставного вокативного речення, опосередкованого другорядного, який ідентифікує апеляцію, члена речення у разі розташування вокативної форми у постпозиції відносно займенникового слова 2-ї особи у прямому відмінку, опосередкованого другорядного ідентифікуючого апеляцію члена речення у разі

Висвітлено динаміку концептуалізації сакральної сфери в українській мові концепту "душа" як основного її компоненту. Описано методику дослідження даного концепту на основі аналізу семантичного простору (СП) імені концепту, який розгортається у трьох напрямах: парадигматичному, словотвірному та синтагматичному. Розглянуто питання зміни способів категоризації - систематизації значень слів у мовній свідомості українців. Визначено внутрішньо- та екстралінгвальні чинники впливу на розгортання інформації про душу, когнітивні процеси, які призвели до розгортання СП слова-імені концепту.

Освещена динамика концептуализации сакральной сферы в украинском языке концепта "душа" как основного её компонента. Описана методика исследования данного концепта на основе анализа семантического пространства (СП) имени концепта, развертываемого в трех направлениях: парадигматическом, словообразовательном и синтагматическом. Рассмотрены вопросы изменения способов категоризации - систематизации значений слов в языковом сознании украинцев. Определены внутри- и экстралингвальные факторы влияния на развертывание информации о душе, когнитивные процессы, приведшие к развертыванию СП слова-имени концепта.

Розглянуто проблеми розвитку української мови, ідіостилю українських письменників, діалектології, функціональної граматики й ономастики. Проаналізовано мовні символи творчості письменників Буковини кінця XIX - початку XX ст. Вивчено особливості способів апеляції в гуцульських говорах (на матеріалі творів Ю. Федьковича, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича). Висвітлено сучасний стан і перспективи репрезентації релігійно-християнської лексики в українській лексикографії. Розглянуто лінгвокультурну специфіку найменувань Богоридиці в народнопісенній традиції українців.

Рассмотрены проблемы развития украинского языка, идиостиля украинских писателей, диалектологии, функциональной грамматики и ономастики. Проанализированы языковые символы творчества писателей Буковины конца XIX - начала XX вв. Изучены особенности способов апелляции в гуцульских говорах (на материале произведений Ю. Федьковича, М. Коцюбинского, Г. Хоткевича). Освещены современное состояние и перспективы репрезентации религиозно-христианской лексики в украинской лексикографии. Рассмотрена лингвокультурная специфика наименований Богородицы в народнопесенной традиции украинцев.

Наведено анотований бібліографічний покажчик праць українських учених з проблеми лексико-семантичних, стилістичних і прагматичних особливостей українських номінацій адресата мовлення, що вийшли друком до 2007 року, а також загальну бібліографію праць, що стосуються даних проблем.

Приведен аннотированный библиографический указатель трудов украинских ученых по проблеме лексико-семантических, стилистических и прагматических особенностей украинских номинаций адресата речи, изданных до 2007 года, а также общая библиография трудов, касающихся данных проблем.

Подано зразки сучасних загальновживаних і спеціалізованих документів документів з описом вимог до їх оформлення та зауваження щодо типових мовленнєвих помилок, які трапляються у практичному діловодстві. Висвітлено загальномовні питання, без знання яких неможливе добре мовлення: комунікативні ознаки доброго мовлення, складні випадки слововживання та словозміни, етичне й естетичне в мові, відомості з історії мови та проблеми її сучасного функціонування, поняття про функціональні стилі. Розкрито труднощі української словозміни та словопоєднання.

Висвітлено проблему формування належної мовної компетенції сучасних українців. Акцентовано увагу на важливості проведення систематичної роботи з формування та розвитку апеляційного складника мовної компетенції сучасних українців. Визначено напрямки роботи, спрямованої на опанування українських граматичних форм апеляції (зверненої форми). Доведено актуальність подальших наукових досліджень у цій галузі.

Освещена проблема формирования надлежащей языковой компетенции современных украинцев. Акцентировано внимание на важности проведения систематической работы по формированию и развитию апелляционного компонента языковой компетенции современных украинцев. Определены направления работы по овладению украинскими грамматическими формами апелляции (обращенной формы). Доказана актуальность дальнейших научных исследований в этой области.

The article deals with the problem of formation of the appropriate language competence modern украинцев. The attention is stressed on importance of carrying out of regular work on formation and development of an appeal component of the language competence modern Ukrainians. Directions of the work directed on mastering of the Ukrainian grammatical forms of the appeal (the inverted form) are determined. The urgency of the further scientific researches in this area is proved.

Досліджено актуальні теми сучасної слов'янської філології та висвітлено питання сутності мови та слова. Представлено медіаобраз Томаша Падури як символа українсько-польського єднання. Висвітлено деякі історичні та типологічні паралелі в розвитку румунської та української літературних мов. Увагу приділено функціонально-прагматичним аспектам чеських трансформованих фразем. Охарактеризовано сучасний поетичний дискус прагматики асоціативного епітета.