Викладено теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язуванню сюжетних задач. Описано модель методичної системи навчання учнів розв'язуванню сюжетних задач в курсі математики початкової школи. Висвітлено психолого-дидактичні засади формування умінь розв'язувати задачі.

Изложены теоретико-методические основы обучения учеников развязыванию сюжетных задач. Описана модель методической системы обучения учеников развязыванию сюжетных задач в курсе математики начальной школы. Освещены психолого-дидактические основы формирования умений развязывать задачи.

Індекс рубрикатора НБУВ: К235.160.43

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в титані та його сплавах. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К235.160.43

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в титані та його сплавах. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Науково обгрунтовано методичну систему навчання молодших школярів розв'язування сюжетних математичних задач, що реалізується протягом всього терміну навчання у I - IV класах на матеріалі простих, складених і типових задач, а також базується на розробленій класифікації задач початкового курсу математики. Визначено операційний склад загального вміння розв'язувати прості та складені задачі, а також задачі певних видів. Система спрямована на підвищення ефективності процесу формування в учнів розв'язувати задачі та на підвищення їх інтелектуального рівня й розвиток творчих здібностей. Обгрунтовано доцільність побудови методичної системи з двох підсистем - методики формування загального уміння розв'язувати сюжетні задачі та методики формування вмінь розв'язувати задачі певних видів. За результатами дослідження зроблено висновок, що формування загального вміння розв'язувати задачі здійснюється через опрацювання дій, з яких воно складається, а формування вмінь розв'язувати задачі певних видів - через узагальнення суттєвих ознак математичних структур і планів розв'язування задач певного виду. Запропонована методична система дозволяє підвищити ефективність навчання молодших школярів розв'язування задач, позитивно впливає на розвиток їх мислення.

Запропоновано методику навчання учнів II класу окремих питань курсу математики: узагальнення та систематизації знань учнів за I клас, арифметичних дій додавання та віднімання в межах 100 (табличного додавання та відмімання), формування конкретного змісту арифметичних дій множення та ділення та таблиць множення та ділення, розв'язування простих задач, формування поняття про складену задачу та навчання розв'язування складених задач, алгебричної, геометричної пропедевтики та вивчення величин та одиниць їх вимірювання.

Висвітлено теоретико-методологічні засади навчання учнів розв'язування сюжетних задач. Визначено зміст таких понять, як загальне й окреме уміння розв'язувати задачі. Обгрунтовано операційний склад уміння розв'язувати прості та складені задачі. Запропоновано модель методичної системи навчання учнів розв'язування сюжетних задач в курсі математики початкової школи.

Викладено теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язування сюжетних задач. Наведено методику формування в молодших школярів умінь розв'язувати задачі певних видів: задачі на знаходження червертого пропорційного, на пропорційне ділення, на знаходження невідомих за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу, на одночасний рух назустріч або у протилежних напрямах, на одночасний рух в одному напрямі (навздогін і з відставанням), задачі на знаходження середнього арифметичного. Усі типові задачі класифіковано на групи за способом розв'язання: задачі, що містять однакову величину для двох випадків, задачі на процеси та задачі на знаходження середнього арифметичного. В межах кожної групи проведено дослідження задач через зміну ситуації задачі або зміну числових даних, або зміну шуканого, або інших характеристик.

Розглянуто процес пошуку шляхів адаптації до світових процесів і тенденцій реформування і розвитку вітчизняної вищої школи. Вирішення означеної проблеми полягає в спрямуванні професійної підготовки педагогів в таких напрямах: впровадження новітніх педагогічних технологій, осучаснення змісту неперервної освіти, забезпечення якості навчального процесу у вищій школі. Висвітлено нову освітню парадигму, засіб оновлення і модернізації системи освіти. Визначено перелік методичних компетентностей та компетенцій, що мають набути майбутні вчителі початкових шкіл.

Розглянуто зміст категорій компетентністного підходу. Визначено методичні компетенції вчителя початкової школи у галузі викладання математики.

Проаналізовано проблему наступності навчання математики між початковою та основною школою щодо навчання розв'язування задач. Запропоновано шляхи реалізації наступності у навчанні розв'язування задач.

Презентовано систему завдань із формування поняття задача, передбаченого новою програмою для 1-го класу (2011 р.), що спрямована на розвиток навчально-творчої діяльності першокласників. Цю систему завдань побудовано на засадах особистісно-зорієнтованого, діяльнісного та компетентністного підходів і представлено в підручнику - переможці конкурсу рукописів підручників (2011 р.) "Математика. 1 клас" С. О. Скворцової та О. В. Онопрієнко.

На базі експериментального дослідження ЗНЗ м. Одеса викладено теоретичні основи конструювання методичної системи навчання учнів початкової школи у розв'язуванні сюжетних математичних задач. Запропoновано класифікацію простих і складних задач початкового курсу математики, визначено операційний склад загального вміння розв'язувати задачі арифметичними засобами. Охарактеризовано компоненти методичної системи навчання розв'язання сюжетних задач.

На базе экспериментального исследования общеобразовательных школ города Одесса изложены теоретические основы конструирования методической системы обучения учеников начальной школы в решении сюжетных математических задач. Предложено классификацию простых и сложных задач начального курса математики, определен операционный состав общего умения решения задач арифметическими способами. Охарактеризованы компоненты методической системы обучения решению сюжетных задач.

On the base of experimental research of general schools of city of Odessa theoretical bases of constructing of the methodical departmental of students of initial school teaching are expounded in the decision of with a plot mathematical tasks. Classification of simple and difficult tasks of initial course of mathematics is offered, operating composition of general ability of decision of tasks arithmetic methods is certain. The components of the methodical departmental the decision of with a plot tasks teaching are described.

Проаналізовано й узагальнено існуючі класифікації професійних компетентностей учителя. Встановлено, що класифікація видів професійної компетентності педагога здійснюється за видами професійної діяльності, за сферами професійного впливу, за галузями професійного знання, а також за здібностями. Зазначено, що в існуючих класифікаціях найбільш усталено фігурують наступні компетентності: соціальна компетентність у сфері співпраці в групі, спеціальна або предметна компетентність у сфері професійної діяльності; комунікативна в галузі професійного спілкування й індивідуально-особистісна. Здійснено зіставлення класифікацій компетентностей учителя Н. Кузьміної, А. Маркової, О. Лебедєвої, С. Сітарова, С. Бурдинської. Акцентовано, що у роботах українських і російських науковців вживається трикомпонентна структура: ключові, базові та спеціальні компетентності. Зосереджено увагу на структурі базових компетентностей вчителя у О. Онопрієнко, яка складається з професійно-діяльнісного, комунікативного й особистісного компонентів. Констатовано, що ключові, базові та спеціальні компетентності є в усіх компонентах структури фахової компетентності вчителя: професійно-діяльнісному, комунікативному й особистісному. Запропоновано варіант видів професійних компетентностей педагога з визначенням ключових, базових і спеціальних компетентностей.

Проанализированы и обобщены существующие классификации профессиональных компетентностей учителя. Установлено, что классификация видов профессиональной компетентности педагога осуществляется по видам профессиональной деятельности, сферам профессионального воздействия, отраслям профессионального знания, способностям. Отмечено, что в существующих классификациях наиболее устойчиво фигурируют следующие компетенции: социальная компетентность в сфере сотрудничества в группе, специальная или предметная компетентность в сфере профессиональной деятельности; коммуникативная в области профессионального общения и индивидуально-личностная. Осуществлено сопоставление классификаций компетентностей учителя Н. Кузьминой, А. Марковой, А. Лебедевой, С. Ситарова, С. Бурдинской. Указано, что в работах украинских и российских ученых употребляется трехкомпонентная структура: ключевые, базовые и специальные компетентности. Сосредоточено внимание на структуре базовых компетентностей учителя А. Оноприенко, состоящих из профессионально-деятельностного, коммуникативного и личностного компонентов. Констатировано, что ключевые, базовые и специальные компетентности проявляются во всех компонентах структуры профессиональной компетентности учителя: профессионально-деятельностном, коммуникативном и личностном. Предложен вариант видов профессиональных компетентностей педагога с определением ключевых, базовых и специальных компетентностей.

Are analyzed and summarized the existing classification of professional competence of the teacher. Established that the classification of professional competence of teachers is carried out by type of professional activity, by area of occupational exposure by sector of professional knowledge, according to his abilities. Noted that the existing classifications, the most stable figure the following competencies: social competence in the field of cooperation in a group or special subject-matter competence in the field of professional activity; communicative in professional communication and individual personality. A collation of the classifications of competencies teachers N. Kuzmina, A. Markova, A. Lebedeva, S. Sitarova, S. Burdinskiy. Pointed out thatin the works of Ukrainian and Russian scientists used three-component structure: key, basic and special competence. Concentrated on the structure of the basic competence of the teacher A. Onoprienko, consisting of professional and of the activity, communication and personal components. Stated that the key, basic and special expertise are evident in all components of the structure of the professional competence of teachers: professional and Activity, communicative and personal. The author's version of professional competence of teachers with the definition of key, basic and special competencies.

Проаналізовано й узагальнено підходи до визначення змісту поняття "професійна компетентність учителя" (ПКУ), уточнено поняття "ПКУ". Зазначено, що, незважаючи на активне вивчення проблеми, до цих пір не існує загальноприйнятого визначення цього поняття, дослідники здебільше вивчають лише окремі його сторони. Виділено напрями розуміння категорії "ПКУ". Запропоновано таке трактування поняття ПКУ: властивість особистості, що виявляється в здатності до педагогічної діяльності (ПД); єдність теоретичної та практичної готовності педагога до здійснення ПД; спроможність результативно діяти у процесі ПД. У контексті ПКУ акцентовано увагу на понятті здатності як готовності до продуктивного виконання значною мірою нових завдань. Підсумовано, що ПКУ складається з трьох основних складових: здатності, готовності та спроможності ефективно діяти, розв'язуючи завдання навчання, розвитку й виховання учнів. Для подальшого вивчення запропоновано вплив навчання у педагогічному вищому навчальному закладі на формування кожного з цих компонентів та визначення ефективних шляхів набуття студентами педагогічної компетентності.

Проанализированы и обобщены подходы к определению содержания понятия "профессиональная компетентность учителя" (ПКУ), уточнено понятие "ПКУ". Указано, что, несмотря на активное изучение проблемы, до сих пор не существует общепринятого определения этого понятия, исследователи преимущественно изучают лишь отдельные его стороны. Выделены направления понимания категории "ПКУ". Предложена такая трактовка понятия ПКУ: свойство личности, которое проявляется в способности к педагогической деятельности (ПД); единство теоретической и практической готовности педагога к осуществлению ПД; способность результативно действовать в процессе ПД. В контексте ПКУ акцентировано внимание на понятии способности как готовности к продуктивному выполнению значительной мере новых задач. Подытожено, что ПКУ состоит из трех основных составляющих: способности, готовности и способности эффективно действовать, решая задачи обучения, развития и воспитания учащихся. Для дальнейшего изучения предложено влияние обучения в педагогическом высшем учебном заведении на формирование каждого из этих компонентов и определение эффективных путей приобретение студентами педагогической компетентности.

Analyzed and summarized the approaches to the definition of what constitutes a "professional competence of teachers" (PCT), clarified the "PCT". Indicated that, despite extensive study of the problem, so far there is no universally accepted definitionof this concept, researchers have mostly studied only a few of his hand. Select the directional understanding of the category "PCT". We propose such an interpretation of the notion of PCT: 1) property card, which is manifested in the ability to pedagogical activities (PA); 2) the unity of theoretical and practical readiness of the teacher to implement the PA; 3) the ability to operate effectively in the process of PA. In the context of PKU accented attention on the notion of ability as a willingness to productively implement significantly new challenges. Conclude that the PCT consists of three main components: the ability, willingness and ability to operate effectively, solving the problem of training, development and education of students. Further study suggested that the impact of training in pedagogical higher education institution in the formation of each of these components and identify effective ways of teaching students the acquisition of competence.

Проаналізовано трактування поняття "професійна компетентність учителя" в педагогічній літературі, виділено наступні напрямки підходів до її розуміння: інтегральна характеристика, що визначає здатність вирішувати професійні проблеми з використанням знань, життєвого досвіду; єдність теоретичної і практичної готовності педагогічно діяти; індивідуально-інтегральна якісна характеристика суб'єкта діяльності, готовність особи до її здійснення; як сукупність професійних властивостей; показник сформованості навиків і умінь, ступінь їх володіння; як рівень освіти фахівця; сукупність п'яти сторін трудової діяльності вчителя: педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, особа педагога, навченість, вихованість; як когнітивний компонент; інтегральне утворення особистості. Запропоновано визначення "професійної компетентності" як здатність, готовність та спроможність ефективно діяти, розвязуючи завдання навчання розвитку та виховання учнів. Актуальним напрямом є вивчення впливу навчання у ВНЗ на формування кожного з цих компонентів з визначення ефективних шляхів набуття майбутніми вчителями педагогічної компетентності.

Запропоновано авторський варіант змістового наповнення поняття "професійна компетентність вчителя", в основі якого є категорії "властивість", "здатність", "теоретична й практична готовність". Сформульовано умови формування професійної компетентності учителя початкових класів за допомогою технології контекстного навчання, яке поєднує аспекти проблемного, проектного, інтерактивного, ситуаційного навчання. Розглянуто цільовий, змістовий, результативний, технологічний, організаційний блоки моделі формування професійної компетентності вчителя початкових класів, поетапний механізм її реалізації, представлений у вигляді динамічної моделі.

Предложен авторский вариант смыслового наполнения понятия "профессиональная компетентность учителя", в основе которого являются категории "свойство", "способность", "теоретическая и практическая готовность". Сформулированы условия формирования профессиональной компетентности учителя начальных классов с помощью технологии контекстного обучения, которое сочетает в себе черты проблемного, проектного, интерактивного, ситуационного обучения. Рассмотрены целевой, содержательный, результативный, технологический, организационный блоки модели формирования профессиональной компетентности учителя начальных классов, поэтапный механизм ее реализации, представленный в виде динамической модели.

The article presents the author's interpretation of the notion "professional competence of teacher". The author formulates conditions of forming professional competence of teacher by means of the contextual teaching technology; suggests the model of its realization in the process of professional training.

Розкрито зміст одного з елементів методичної системи навчання молодших школярів розв'язування задач - формування вміння розв'язувати задачі на спільну роботу. Викладено авторську розробку методичної системи навчання учнів початкових класів розв'язування сюжетних математичних задач. Наведено загальну програму вивчення задач на спільну роботу та рух. Запропоновано результати апробації в експериментальному навчанні даної методики.

Запропоновано програму вивчення сюжетних математичних задач для школярів початкових класів на процеси, яка містить обов'язкові та необов'язкові компоненти, що можуть бути розглянуті за наявності резерву часу або поглибленого вивчення матеріалу. На основі дослідження впливу змін числових значень даних, шуканого тощо, здійснено узагальнення математичних структур і способів розв'язування задач цих видів.

Предложена программа изучения сюжетних математических задач для школьников начальних клас сов на процессы, которая содержит обязательные и необязательные компоненты , которые могут быть рассмотрены при наличии резервного времени, либо углубленного изучения материала. На основе изучения влияния смен числовых значений данных, искомого и т.п., сделано обобщение математических структур и способов решения задач этих видов.

The program of study of tasks is offered on processes, which contains obligatory and optional components, that can be considered at presence of float time or the deep study of material. On the basis of research of influencing of changes of numerical values of information and other like that, generalization of mathematical structures and methods of uniting of tasks of these prospects is carried out.

Запропоновано методичну систему навчання молодших школярів розв'язування сюжетних задач. Подано зміст навчальних завдань, за допомогою яких здійснюється узагальнення математичної структури "типових" задач і способів їх розв'язання. Створено надійну основу для подальшої роботи над сюжетними задачами, що забезпечує можливість 85 % учням успішно розв'язувати задачі.

На підставі грунтовного аналізу педагогічної та методологічної літератури та педагогічного досвіду визначено перелік методичних компетентностей (МК), яких мають набути вчителі початкової школи в галузі викладення математики. МК детерміновано як складену з компетенцій здатність до ефективної організації процесу навчання з окремого предмету, спроможність реалізації набутих дидактико-методичних знань та умінь під час вирішення практичних ситуацій, як готовність результативно працювати над навчально-методичним комплектом. Виділено та охарактеризовано групи МК (загальнофахові - для викладання будь-якого з предметів, спеціальні - для викладання математики в початковій школі), рівні сформованості визначених МК (репродуктивний, частково-продуктивний, продуктивно-творчий). За результатами педагогічного експерименту на базі ПУНПУ ім. К. Ушинського, зазначено, що 70 % випускників-бакалаврів набули МК на репродуктивному рівні і лише 30 % виявили сформованість МК на частково-репродуктивному рівні, третього рівня МК не виявлено, тому що набуття його - справа майже усього професійного життя вчителя.