У дисертації аналізуються мовні засоби вираження художнього простору в поезії двох видатних українських поетів 20-х - 30-х років ХХ ст. - М.Семенка і В.Поліщука. Проводиться зіставлення структури художнього простору в їх поезіях у зв'язку з лексико-семантичними засобами вираження ідилічного, реалістичного, міського простору і різних явищ, що визначають його. Розглядаються питання про традиції й новаторство, динаміку розвитку мовного образу світу в кожного поета. Порівнюється мовний світ двох поетів і робиться спроба встановити залежність художнього простору й мовних засобів його вираження від психологічного типу митця.