Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(7КАН=УК)-4 + Ш5(УК=7КАН)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено першоджерела римського права та наведено латинсько-український словник. Розглянуто питання фонетики, морфології та основні положення синтаксису. Значну увагу приділено латинській лексиці як невід'ємній частині інтернаціонального словникового фонду. Відзначено продуктивність латинських афіксів у словотворенні в латинській та в сучасних іноземних і слов'янських мовах.

Освещены первоисточники римского права и приведен латинско-украинский словарь. Рассмотрены вопросы фонетики, морфологии и основные положения синтаксиса. Значительное внимание уделено латинской лексике, наиболее употребляемой в юридических текстах как неотьемлемой части интернационального словарного фонда. Отмечена продуктивность латинских афиксов в словообразовании в латинском и в современном иностранном и славянском языках.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність відомого українськго поета-емігранта Я.Славутича. Наведено літературознавчий аналіз таких його поетичних творів, як "Одрад і Доброслава", "Скарга", "Донька без імені", "Соловецький в'язень".

Освещены жизненный путь и творческая деятельность известного украинского поэта-эмигранта Я.Славутича. Приведен литературоведческий анализ таких его поэтических произведений, как "Одрад и Доброслава", "Жалоба", "Дочь без имени", "Соловецкий узник".

Розкрито граматичні положення латинської мови, подано юридичні фразеологізми та терміни римського цивільного права. Наведено оригінальні тексти античних авторів, зокрема, Катона, Варрона, Цицерона, уривки з "Законів дванадцяти таблиць", "Інституцій", "Дигест", а також латиномовні пам'ятки з історії України (листи Б. Хмельницького, Конституція П.Орлика).

Раскрыты грамматические положения латинского языка, поданы юридические фразеологизмы и термины римского гражданского права. Приведены оригинальные тексты античных авторов, в частности, Катона, Варрона, Цицерона, отрывки из "Законов двенадцати таблиц", "Институций", "Дигест", а также латиноязычные памятки по истории Украины (письма Б.Хмельницкого, Конституция Ф.Орлика).

Висвітлено питання граматики (фонетики, морфології, синтаксису) латинської мови, наведено лексико-граматичні вправи, навчальні тексти та список юридичних термінів.

Освещены вопросы грамматики (фонетики, морфологии, синтаксиса) латинского языка, приведены лексико-грамматические упражнения, учебные тексты и список юридических терминов.

Проаналізовано еміграційну творчість І.Багряного, В.Барки, Б.Бойчука, Ю.Дарагана, В.Винниченка, М.Лазорського, О.Лятуринської, Є.Маланюка, Л.Мосендза, О.Ольжича, Т.Осьмачки, У.Самчука, Я.Славутича, Ю.Тарнавського, О.Теліги, інших відомих і менш відомих представників діаспорного письменства.

Проанализировано эмиграционное творчество И.Багряного, В.Барки, Б.Бойчука, Ю.Дарагана, В.Винниченко, Н.Лазорского, О.Лятуринской, Е.Маланюка, Л.Мосендза, О.Ольжича, Т.Осьмачки, У.Самчука, Я.Славутича, Ю.Тарнавського, О.Телиги, других известных и менее известных представителей писательской диаспоры.

Визначено сутність соцреалізму як проекту авангардної парадигми і національного дискурсу масової культури. Розглянуто історію розвитку української драматургії початкового періоду тоталітаризму, охарактеризовано основні жанрові моделі масової культури соцреалізму, визначено проблематику й особливості українських драматичних дискусій кінця 1920-х - 1930-х рр. Проаналізовано творчу діяльність видатних українських драматургів - М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, О.Корнійчука, І.Микитенка.

Определена сущность соцреализма как проекта авангардной парадигмы и национального дискурса массовой культуры. Рассмотрена история развития украинской драматургии начального периода тоталитаризма, охарактеризованы основные жанровые модели массовой культуры соцреализма, проанализирована проблематика и особенности украинских драматических дискуссий конца 1920-х - 1930-х гг. Освещена творческая деятельность выдающихся украинских драматургов - Н.Кулиша, И.Днепровского, И.Кочерги, А.Корнейчука, И.Микитенко.

Висвітлено історію української драматургії одного з найбільш насичених і складних періодів - першої третини XX ст. Здійснено літературознавчий аналіз творів маловідомих авторів і запропоновано нові інтерпретації класики. Вітчизняну драматургію 1900 - 1930-х рр. розглянуто в контексті модерних інтерпретаційних методик. Особливу увагу приділено драматургічним творам Л. Українки, О. Олеся, В. Винниченка, М. Куліша І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О Корнійчука, І. Микитенка.

Освещена история украинской драматургии одного из наиболее насыщенных и сложных периодов - первой трети XX в. Осуществлен литературоведческий анализ произведений малоизвестных авторов и предложены новые интерпретации классики. Отечественная драматургия 1900 - 1930-х гг. рассмотрена в контексте современных интерпретационных методик. Особое внимание уделено драматургическим произведениям Л. Украинки, А. Олеся, В. Винниченко, Н. Кулиша, И. Днепровского, И. Кочерги, Я. Мамонтова, А. Корнейчука, И. Микитенко.

На підставі застосування естетичного, компаративного, біографічного, психоаналітичного методів проаналізовано драматургію І.Дніпровського в період розвитку української літератури 1920 - на початку 1930-х рр. Досліджено проблеми стильової своєрідності, особливості характеротворення в п'єсах митця. Проаналізовано невідомі раніше архівні матеріали (щоденники, записники, листи І.Дніпровського, текст драми "Останній главковерх").

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему негативного впливу викидів автомобільного транспорту на здоров'я людини, проаналізовано ступінь впливу забруднення атмосфери пересувними джерелами на стан захворюваності населення Вінницької області хворобами органів дихання. Визначено напрями щодо покращання екологічної ситуації в області.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.462

Рубрики:

Драма <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито багатоплановість інтертекстуальних зв'язків драми Л. Старицької-Черняхівської "Милість Божа", її історизм та універсальну позачасовість, алегорично-символічну знаковість образів і ситуацій. В драматургії письменниці виявлено симбіоз кількох ідейно-естетичних чинників, зокрема націоналізму й антиколоніалізму.

Твір О. Корнійчука розглянуто як канонічний взірець історичної драматургії соцреалістичного гатунку. Відтворено діяльність гетьмана відповідності до радянської історіографії, показано його як носія ідеї приєднання України до Росії, що зумовило відповідну структуру і свідоме міфотворення. Драму проінтерпретовано крізь призму масового мистецтва ХХ ст. (зміст - ідеологічно витриманий, форма має привабити широкі маси реципієнтів).

Запропоновано методичні рекомендації до вивчення поетичного твору у середній загальноосвітній школі, здійснено системний аналіз вірша Михайла Драй-Хмари "I знов обвугленими сірниками".

Досліджено закодований зміст заголовків поезій М. Драй-Хмари, його зв'язок із хронотопом.

Мова йде про специфіку використання інтертекстем у драмах призабутого українського письменника 30-х рр. ХХ ст. Івана Кіндратовича Микитенка "Диктатура", "Кадри", "Справа честі" і "Дівчата нашої країни".

Розглянуто проблему негативного впливу викидів автомобільного транспорту на здоров'я людини, проаналізовано ступінь впливу забруднення атмосфери пересувними джерелами на стан захворюваності населення Вінницької області хворобами органів дихання, визначено напрями щодо покращання екологічної ситуації в області.

У 1920 - 1930 рр. з Одесою була пов'язана доля багатьох українських письменників (Миколи Куліша, Юрія Яновського, Олександра Довженка, Миколи Бажана, Олександра Корнійчука та ін.). Кожен із них мав власну візію Міста, репрезентовану в художній творчості та епістолярії. З цим містом пов'язана й доля призабутого класика соцреалізму івана Микитенка. У його житті Одеса відіграла важливу роль - тут він сформувався і як особистість, і як письменник, журналіст, громадський діяч. Історія Микитенка є прикладом розгортання традиційного сюжету світового письменства - спроби амбітного провінціала "завоювати" місто. Спочатку Одеса була для нього чужим, незрозумілим, ворожим простором, молодий чоловік відчував подвійну "упослідженість" - соціальну (як уродженець села у великому місті) й національну (українець у багатонаціональному місті з домінуючою російською культурою), однак згодом він успішно долає перші щаблі соціалізації. У формуванні "Одеського тексту" у творах івана Микитенка помітні три щаблі "еволюції": 1 - рання проза (де з'являються окремі невиразні штрихи до образу міста); 2 - драма "Кадри" (прикмети Одеського топосу увиразнюються й конкретизуються); 3 - повість "Вуркагани" (у якій власне й актуалізуються прикмети "Одеського тексту"). Увагу зосереджено на ранній прозі І. Микитенка й драмі "Кадри". З'ясовано, що в оповіданні "Між кучугурами" (1924) ставлення до Одеси варіюється залежно від ціннісних пріоритетів персонажів: для діда велике місто - це простір спокуси й випробування, де закриваються церкви, руйнується традиційна християнська духовність, натомість онук Гриць сприймає Одесу як місто, де він може здобути фах лікаря. У повісті "Антонів огонь" у сприйнятті провінціалів Одеса інтерпретується як екзотичний топос, складовими якого є розкіш і блиск. В обох текстах Одеса фігурує не як повноцінна складова художнього світу, а лише як принагідна деталь. Натоміть у драмі "Кадри" вона є головним місцем дії, під пером драматурга цей топос набуває просторової й духовно-культурної неповторності. Чіткого візуального образу міста тут ще немає, в об'єктив письменницької уваги потрапляють лише окремі деталі: конкретні одеські локуси (університет, море, залізничні майстерні, вокзал), образи одеситів (з одного боку - вуркагани й представники суспільного дна Котя, Шпак, Бик, мешканці міщанської слободи, з іншого - стара дореволюційна професура Бєлий, Богоявленський, Сльозкін, Кукушкін та ін.), специфічна мовна стихія. Центральним у драмі є протиставлення "Старої Одеси" й Одеси нової - пролетарського міста.

У системі фахових умінь і навичок студентів-філологів одне з пріоритетних місць належить аналізу літературного твору. Наведено загальні рекомендації щодо аналізу-інтерпретації малої прози (оповідань і новел). Теоретичні узагальнення проілюстровані на прикладі оповідання Валер'яна Підмогильного "Гайдамака". Цей твір може бути цікавим, по-перше, з огляду на важливість проблематики, по-друге, ознайомлення з ним дозволить простежити шляхи формування письменницького таланту Валер'яна Підмогильного - від перших оповідань до романів "Місто", "Невеличка драма". Пропонуємо орієнтовний алгоритм аналізу-інтерпретації оповідань та новел, що включає наступні складові: первинне ознайомлення з текстом; підготовчий етап (ознайомлення з біографією письменника, історією написання й видання твору, якщо виникає необхідність, варто простудіювати допоміжну літературу - історичну, філософську, теоретичну); повторне (поглиблене) ознайомлення з твором; інтерпретація змістових компонентів (тематики, проблематики, ідей, пафосу); аналіз художнього світу; аналіз композиційної форми; дослідження сюжетної форми; аналіз власне мовної форми; аналіз жанрової форми; з'ясування, зразком якого літературного напрямку, течії є твір; підсумковий етап: вивчення особливостей рецепції твору - його наукова (літературознавча) й творчо-образна інтерпретація (інсценізація, екранізація, музична інтерпретація тощо). Цей алгоритм можна застосовувати як на заняттях зі спецкурсу "Аналіз художнього твору" (у цьому випадку беруться до уваги всі текстові складові), так і під час викладання курсу історії української літератури (з огляду на специфіку дисципліни й обмежену кількість годин застосовувати цей алгоритм варто частково). Слід також враховувати, що запропонований алгоритм - це лише орієнтовна схема аналізу, яка в процесі дослідження кожного конкретного твору має конкретизуватися й уточнюватися: в одних випадках варто більше уваги акцентувати на проблематиці, в інших - на особливостях художнього світу, психологізмі, композиції, оригінальності мовних засобів тощо.