Розкрито теоретичний зміст основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку (БО). На підставі чинних законодавчих і нормативних актів у галузі обліку, звітності та оподаткування розглянуто питання методики та техніки БО, зокрема, бухгалтерського балансу, рахунків БО та подвійного запису на рахунках. Охарактеризовано форми ведення БО, описано методи оцінки руху запасів. Запропоновано класифікацію податків і зборів, наведено елементи фінансової звітності.

Раскрыто теоретическое содержание основных категорий и принципов организации бухгалтерского учета (БУ). На основе действующих законодательных и нормативных актов в области учета, отчетности и налогообложения рассмотрены вопросы методики и техники БУ, в частности, бухгалтерского баланса, счетов БУ и двойной записи на счетах. Охарактеризованы формы ведения БУ, описаны методы оценки движения запасов. Предложена классификация налогов и сборов, приведены элементы финансовой отчетности.

Досліджено аграрні відносини в українському селі у 1921 - 1939 рр. На підставі широкого кола архівних джерел, переважну більшість яких введено до наукового обігу вперше, висвітлено комплекс питань щодо аграрних відносин у добу нової економічної політики. Зазначено, що проведення земплевпорядкувальних робіт, державні кредитування і система контрактації, сільськогосподарська кооперація, орендні відносини сприяли розвитку різних форм власності та господарювання в аграрному секторі, формуванню у селянина властивостей господаря. Проаналізовано процеси в українському селі внаслідок проведення суцільної колективізації, коли під виглядом "колгоспно-кооперативної" власності було утверджено насправді державну власність на засоби виробництва, селян було позбавлено статусу власника і господаря, звужено їх громадянські права. Наведено рекомендації щодо використання наслідків суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку українського села 1921 - 1939 рр. під час проведення аграрної реформи за сучасних умов.

Дослідження присвячено вирішенню наукового завдання, яке полягає у визначенні ролі хірургічних шовних матеріалів (ХШМ) у системних порушеннях окиснювальних процесів у організмі щурів за умов хірургічної травми на тлі хронічного психоемоційного стресу й обгрунтуванні шляхів їх корекції з використанням хірургічних ниток, модифікованих фізіологічно активними речовинами (мексидолом, L-аргініном). Показано, що імплантація у міжм'язовий карман передньої черевної стінки біологічних і синтетичних ХШМ, що розсмоктуються, супроводжується системними змінами окиснювальних процесів (продукції супероксидного аніон-радикала в крові, активності антиоксидантних ферментів у тканинах печінки) та стану білково-вуглеводних комплексів сполучної тканини. Включення фізіологічно активних речовин до складу імплантованих хірургічних ниток суттєво впливає на системні зміни відьнорадикальних процесів у організмі щурів, зменшує у ранньому післяопераційному періоді продукцію супероксиду мікросомальним і мітохондріальним, мітохондріальним, мікросомальним електронно-трапспортними ланцюгами у клітинах печінки, а також НАДФМ-оксидазою лейкоцитів крові (L-аргінін, триклозан). Виявлено, що за умов моделювання хронічного психоемоційного іммобілізаційного стресу до нанесення хірургічної травми більшою мірою виявляється системна специфічна дія імплантованих хірургічних ниток. Мексидол та L-аргінін, уведені у складі останніх, коригують стрес-індуковане зростання продукції супероксидного аніон-радикала мікросомальним і мітохондріальним електронно-транспортними ланцюгами у клітинах печінки щурів, активацію пероксидного окиснення ліпідів у крові, слизовій оболонці шлунка та печінці, зниження антиоксидантного потенціалу в тканинах слизової оболонки шлунка та печінки щурів, істотно зменшують множинність виразок шлунка та виразковий індекс.

Розглянуто питання розвитку та сучасного стану менеджменту як практичної діяльності та наукового напряму. Визначено основні поняття та підходи в теорії організації, розкрито ключові елементи її культури. Особливу увагу приділено еволюції й основним функціям менеджменту, питанням влади та лідерства, самоменеджменту й управлінню часом. Розглянуто основні завдання й елементи управління результативністю організації, а також підходи до побудови систем її стратегічного вимірювання.