Висвітлено сучасні уявлення про етіологію та патогенез залежності від психоактивних речовин. Розглянуто клінічні особливості перебігу алкоголізму та наркоманій, способи їх лікування. Особливу увагу приділено психології наркозалежних, зокрема, підлітків, жінок, людей похилого віку. Наведено інформацію про психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади у випадках вживання канабіноїдів, стимуляторів, снодійних, транквілізаторів, галюциногенів, токсичних речовин, нікотину, кофеїнмістких продуктів.

Изложены современные представления об этиологии и патогенезе зависимости от психоактивных веществ. Детально рассмотрены клинические особенности протекания алкоголизма и наркоманий, способы их лечения. Особое внимание уделено психологии наркозависимых, в частности, подростков, женщин, пожилых людей. Приведена информация о психических, поведенческих и соматоневрологических растройствах при употреблении канабиноидов, стимуляторов, снотворных, транквилизаторов, галюциногенов, токсических веществ, никотина, кофеинсодержащих продуктов.

Досліджено стан сексуального здоров'я подружжя, виконання сімейних функцій та адаптацію всіх членів сім'ї у випадку розладу особистості у чоловіка. Визначено причини та механізми порушення функціонування сім'ї за різних типів розладу особистості, виділено й охарактеризовано різні форми подружньої дезадаптації, запропоновано їх диференціально-діагностичні критерії. Розкрито причинно-наслідкові зв'язки чинників порушення здоров'я у разі розладу особистості у чоловіків, розглянуто типологію сім'ї. Розроблено та впроваджено в клінічну практику систему диференційованої психотерапевтичної корекції порушення здоров'я у чоловіка, що забезпечує високий і стійкий терапевтичний ефект.

Представлено теоретичні основи діагностичного процесу в психіатрії. Викладено сучасні погляди на етику та деонтологію діагностичного процесу в психіатрії. Проаналізовано різноманітні аспекти міжособистісної взаємодії лікаря та пацієнта, колег в межах медичного колективу, що є актуальним і необхідним для професійного вдосконалення лікарів різного профілю.

Наведено результати дослідження клініко-психопатологічних, нейропсихологічних і біохімічних особливостей психіки та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з урахуванням конституційно-типологічних особливостей пацієнтів, що реалізує принципи системного підходу в єдиному полі клінічного аналізу феноменології хвороби. Розглянуто комплексну систему терапії та реабілітації хворих з психічними та поведінковими наслідками вживання алкоголю із застосуванням препаратів метаболічної дії та поетапної психотерапії в системі гештальт-підходу з визначенням мішеней і модальностей психотерапевтичних інтервенцій. Результати дослідження доповнюють сучасні знання щодо біопсихосоціальної моделі психічних розладів і психосоціальної реабілітації хворих на алкогольну залежність.

Висвітлено основні поняття і принципи психологічної науки в переломленні до фахової діяльності лікаря: засвоєння психологічних знань, необхідних для розуміння індивідуально-психологічних особливостей особистості, оволодіння основними методами психологічної діагностики і правилами проведення психологічної корекції і психопрофілактики, покращання міжособистісних контактів, можливість використовувати свої особливості в індивідуальній роботі з хворими, що забезпечує велику глибину і тонкощі діагностики хвороби, вибір найбільш оптимальної терапії в застосуванні до будь-якого пацієнта, незалежно від характеру його хвороби.

З'ясовано поширеність естетичних ринопластик у загальній структурі пластичних операцій на обліччі. Визначено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості осіб, бажаючих змінити форму носа з естетичною метою. На основі одержаних даних розроблено систему психотерапевтичної та медикаментозної корекції виявлених психічних порушень. Визначено предиктори негативних психологічних наслідків ринопластики та незадоволеності її результатами. Запропоновано скринінг-анкету для своєчасного виявлення пацієнтів, які мають такі предиктори.

Показано, что клиническая картина аффективных психозов сильно разнится по своей динамике. Возникали трудности при дифференцировке аффективных форм от других психозов. Увеличилась частота госпитализации этой категории пациентов. Изменилась клиническая картина течения заболеваний, различается длительность обострений и ремиссий, что указывает на необходимость дальнейшего изучения их этиопатогенетических механизмов.

Подано дані щодо вивчення клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей жінок із ознаками психосоціальної дезадаптації на фоні посттравматичного розладу. Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми діагностики та реабілітації психосоціальної дезадаптації за психотравматичного розладу у жінок, запропоновано диференційовану програму реабілітації та профілактики зазначених порушень.

Наведено дані щодо визначення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей аутоагресивної поведінки пацієнтів із першим психотичним епізодом з урахуванням біологічних ритмів. Запропоновано використовування принципів психоосвітньої програми в межах ранньої психосоціальної реабілітації з урахуванням індивідуального хронотипу, що дає змогу персоніфікованого підходу щодо лікувально-реабілітаційних заходів для цієї категорії пацієнтів.

Висвітлено питання етіології, класифікації, клініки, діагностики, лікування деменції, а також правила догляду за пацієнтами з деменцією, основні засади надання паліативної допомоги. Зазначено морфологічні та патоморфологічні зміни головного мозку при різних типах деменції. Надано характеристику основних психофармакологічних засобів, які застосовуються при терапії деменції. Розглянуто основні патопсихологічні методики для оцінки когнітивного статусу. Проілюстровано засоби догляду за пацієнтами з деменцією.

Представлено дані вивчення клініко-психопатологічних і патопсихологічних характеристик пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів. З позицій доказової медицини та комплексного підходу здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми диференційної діагностики та диференційного підходу до терапії такого контингенту хворих.

Розкрито тему діагностики, фармакотерапії та психотерапевтичних методів лікування психогенних психічних захворювань. Досліджено посттравматичний стресовий розлад в історичному аспекті. Визначено нейрофізіологічні основи розвитку ПТРС. Зазначено клінічні аспекти розладів, пов'язаних зі стресом. Розглянуто фармакотерапію посттравматичних стресових розладів і розладів адаптації. Наведено психотерапевтичні підходи до лікування ПТСР.

Висвітлено ключові аспекти патофізіології сну та циркадного ритму. Розглянуто питання класифікації та діагностики річних розладів сну. Зазначено значну поширеність порушень сну в загальній популяції свідчить про те, що відповідна діагностика і ведення пацієнта зі скаргами на порушення сну є важливими у будь-якій спеціальності. Зауважено, що людський організм за тривалий час адаптувався до щоденних циклічних змін режиму освітлення, що відповідає зміні дня і ночі, але відхилення від цього циркадного ритму спричиняє функціональні наслідки. Доведено, що порушення добових ритмів пов'язано з різними патофізіологічними наслідками. Деякі дані свідчать про скорочення середньої тривалості сну на 18 хвилин на добу за останні 30 років.

Увагу присвячено багаторічній праці професора А. М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров'я населення Полтавської області, розроблено й оновлено методи діагностики та терапії. Подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічну характеристику. Висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров'я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепcію у дитячому віці.