Розкрито теоретичні засади оцінки бюджетного забезпечення (БЗ) соціальної сфери (СС) в трансформаційній економіці, описано моделі державного регулювання СС. Проаналізовано бюджетну політику (БП) в контексті її соціальної спрямованості, ефективність бюджетних видатків на розвиток СС. Проведено інтегральну оцінку рівня соціальної спрямованості БП в Україні. Висвітлено перспективи БЗ розвитку СС, прогнозні оцінки демографічних чинників розвитку СС. Визначено пріоритети фінансування СС за умови обмеженості бюджетних ресурсів, рекомендації щодо підвищення ефективності державних видатків на розвиток СС.

Раскрыты теоретические основы оценки бюджетного обеспечения (БО) социальной сферы (СС) в трансформационной экономике, описаны модели государственного регулирования СС. Проанализированы бюджетная политика (БП) в контексте её социальной направленности, эффективность бюджетных расходов на развитие СС. Проведена интегральная оценка уровня социальной направленности БП в Украине. Освещены перспективы БО развития СС, прогнозные оценки демографических факторов развития СС. Определены приоритеты финансирования СС при условии ограниченности бюджетных ресурсов, рекомендации по повышению эффективности государственных расходов на развитие СС.

Розроблено теоретико-методологічні засади оцінювання розвитку соціальної сфери у контексті її бюджетного забезпечення, а також методичні підходи до оцінювання соціальної спрямованості бюджетної політики. Визначено напрями та пріоритети розвитку соціальної сфери за умов обмеженості бюджетних ресурсів. Сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності соціальних видатків. Запропоновано нові підходи до визначення поняття "соціальна сфера" за ринкових умов. Обгрунтовано трактування державних видатків на соціально-культурні цілі як соціальних інвестицій. Досліджено моделі фінансового забезпечення соціальної сфери та можливості їх застосування в Україні. Розглянуто особливості бюджетного забезпечення соціальної сфери в Україні. На підставі розроблених методичних підходів проаналізовано його відповідність обраним критеріям соціальної спрямованості бюджетної політики. Оцінено реальний вплив соціальних видатків держави на покращання ситуації в різних сферах суспільного життя. Визначено основні проблеми бюджетного забезпечення соціальної сфери та чинники, що зумовлюють недостатню ефективність соціальних видатків в Україні. Проаналізовано ризики необгрунтованого зростання соціальних видатків, що не підкріплене відповідними макроекономічними передумовами. Досліджено демографічні й економічні перспективи розвитку соціальної сфери, визначено його пріоритети за умов обмеженості бюджетних ресурсів. Обгрунтовано пропозиії щодо оптимізації соціальних видатків бюджету.

Різноманітні суспільні катаклізми ХХ ст. та останніх десятиліть, зокрема такі як дві світові війни, гібридні війни, поширення пандемії COVID-19, призвели до виникнення у ХХ ст. поняття "соціальна безпека". Остання, враховуючи соціалізацією всіх сфер людського життя, відіграє ключову роль у всій системі національної безпеки. У демократичному суспільстві інтереси соціальної безпеки людини та держави в цілому повинні співвідноситися та бути гармонійно збалансованими. У правовому полі України немає офіційного визначення категорії "соціальна безпека", а сам термін "соціальна безпека" порівняно недавно увійшов в науковий та політичний обіг. В Україні новий етап законодавчого врегулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення розпочався з прийняттям Конституції України. Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (п. 6 ст. 85). Стаття 46 Конституції передбачає право громадян на соціальний захист, на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Так як право на пенсію може виникнути протягом всього життя людини, починаючи з народження, то заміщення втраченого доходу пенсією має важливе значення для добробуту та запобігання бідності певних категорій населення. Оскільки де-юре трьохрівнева пенсійна система де-факто залишається лише дворівневою з переважаючою часткою пенсійних виплат з першого рівня, залишається актуальним дослідження рівня пенсійного забезпечення із солідарної системи. Об'єктом дослідження виступає рівень пенсійного забезпечення як запорука соціальної безпеки людини, а предметом - практичні аспекти пенсійного забезпечення з першого рівня пенсійної системи в Україні, Пенсійний фонд України та питання його незбалансованості. Мета статті - за допомогою аналізу структури джерел фінансування Пенсійного фонду та обсягів видатків на пенсійне забезпечення з державного бюджету оцінити рівень фінансової спроможності солідарної системи пенсійного забезпечення як запоруки соціальної безпеки людини. У дослідженні для опрацювання статистичних даних ПФУ використані статистичний, порівняльний і системний методи. Оформлення результатів аналізу у вигляді таблиць і графіків було здійснено за допомогою графічного і табличного методів та узагальнення даних. Структурно-функціональний метод застосований для виявлення впливу доходів ПФУ на обсяги видатків. Отримані висновки й результати можуть бути використані для розробки і реалізації практичних заходів по вдосконаленню пенсійної системи, в науковій сфері, в навчально-освітньому процесі закладів вищої освіти при підготовці фахівців за спеціальністю 8.18010014 "Управління фінансово-економічною безпекою", в сфері забезпечення соціальної складової економічної безпеки держави, зокрема, соціальної безпеки людини. Практичне використання наукових результатів сприятиме досягненню вищого рівня соціального захисту населення, задоволенню потреб людей, які досягли пенсійного віку. Висновки: на сьогодні від фінансової спроможності пенсійної системи залежить добробут майже третини населення України.