Мета роботи - дослідження світового досвіду підтримки розвитку процесів кластероутворення для подальшого його втілення в практику регіонального управління України. Обгрунтовано актуальність питань підтримки кластерних ініціатив. Досліджено світовий досвід підтримки розвитку процесів кластероутворення. Розкрито практику взаємодії у межах кластера на прикладі європейських країн, Північної Америки та Далекого Сходу. Визначено національні особливості розвитку кластерів у межах регіону країн. Поширено бачення сутності програм і концепцій розвитку кластерів. Узагальнено галузеву спрямованість, інноваційні пріоритети та загальні світові тенденції кластеризації. Порівняно світовий досвід із існуючою практикою України. Розкрито проблеми та пріоритетні напрями, що мають підлягати перегляду з урахуванням передового світового досвіду. Запропоновано напрями вдосконалення підтримки розвитку процесів кластероутворення за умов української економіки.

Дисертаційну роботу присвячено теоретико-практичному визначенню наукового завдання щодо реалізації контурів соціалізації процесу кластероутворення та розробки організаційно-економічних засад досягнення тенденцій регіонального розвитку на основі поширення процесу кластероутворення в регіоні. Досліджено сутність та контури соціалізації регіональної економіки. Узагальнено й систематизовано наукові підходи до визначення змісту понять «кластер» та «кластероутворення у регіоні». Структуровано послідовність етапів процесу даного кластероутворення. Обґрунтовано діагностичний підхід до оцінювання передумов соціалізації процесу кластероутворення у регіоні. Розроблено методичні підходи до оцінювання ступеня поширення процесів кластероутворення в економіці регіонів. Здійснено дослідження результативності соціалізації регіональної економіки залежно від інтенсивності процесів кластероутворення у регіоні. Сформовано інструментарій діагностування соціалізації процесу кластероутворення в регіоні. Обґрунтовано концептуальні засади реалізації контурів соціалізації процесу кластероутворення в економіці регіону. Обґрунтовано сценарії регіонального соціального розвитку за умови створення кластерів у регіоні.

Мета роботи - дослідження змін, трансформацій у галузі рекрутингу персоналу в сучасних умовах функціонування економіки. Обгрунтована актуальність використання сучасних методів, що застосовуються в рекрутингу. Доведено, що останні трансформації у сфері рекрутингу недостатньо прораховані, вивчені й освітлені в наукових джерелах і, як наслідок, існує постійна вимога бізнесу до змін у цій сфері. Зазначено, що українські компанії зазвичай використовують стандартні методи пошуку персоналу, не застосовуючи сучасні та цільові канали пошуку, обмежуючи себе кількістю кандидатів. Розглянуто перехід рекрутингу зі стандартного до віртуального, надано рекомендації щодо віддаленої комунікації з кандидатами та розглянуто загальні правила нетикету. Запропоновано схему розподілу ролей і зон відповідальності у відділі рекрутингу у зв'язку з розвитком і виведенням нового сорсингового напряму та роллю рекрутера в залученні кандидатів. Запропоновані рекомендації щодо побудови процесу рекрутингу в компанії, визначено фокус і ресурси. Наведений список диджитал-інструментів у процесах рекрутингу продовжує розширюватися, кожен рік виходять нові продукти та програми, які спрямовані на полегшення роботи рекрутера. і, незважаючи на це, на ринку спостерігається недостатня швидкість впровадження даних інструментів у зв'язку з тим, що це фінансові витрати, які компанії не готові нести в умовах економічної нестабільності та пандемії. Рекомендовано рекрутерам продовжувати нарощувати свої технічні навички та знання, щоб підвищувати свою професійну ефективність та відповідати змінам на ринку. Доведено, що компаніям потрібно більше приділити увагу питанню утримання співробітників, правильній побудові рекрутингової стратегії, налагодити процес навчання рекрутерів, надати всі необхідні інструменти для роботи, адже без цього вони можуть поступитися позиціями на ринку.