Розглянуто малодосліджену сторінку з історії селянства Донбасу - голод 1930 року. Вперше виокремивши цю проблему, автор робить спробу комплексного аналізу становища донецьких і луганських селян в умовах нестачі продовольства. На основі архівних джерел і спогадів очевидців характеризуються головні причини голодування, наводяться його масштаби, динаміка, територіальні і хронологічні межі, вплив на повсякденне життя. Великої уваги приділено аналізу соціального складу голодуючих, їх поведінки, способів порятунку від лиха, настроїв і морально-психологічного стану. Зазначено, що голод разом із колективізацією і розкуркуленням був одним з чинників загострення соціальної напруги на селі, обумовлював початок масштабного розселянювання Донбасу. Масове голодування сільського населення краю в 1930 році оцінюється як черговий передвісник широкомасштабної трагедії, що вразила усю країну в 1932 - 1933 рр.