З урахуванням пріоритетів соціальної політики держави щодо соціального захисту працюючого населення на підставі комплексного наукового підходу розроблено теоретико-методологічне обгрунтування процесу функціонування добровільного особистого страхування (ДОС) з урахуванням соціально-економічних ризиків і шансів, а також оцінних суджень працівників гірничодобувної промисловості щодо практики їх залучення до ДОС за умов інтенсифікації промислового виробництва. Розроблено методичні засади удосконалення ДОС й обгрунтовано новий концептуальний підхід щодо його оцінювання. Розроблено структуру та класифікацію соціально-економічних ризиків і шансів ДОС, розраховано їх економічну ефективність. Наведено рекомендації щодо удосконалення правового й організаційно-економічного механізмів функціонування ДОС з урахуванням економічних, соціальних і психологічних чинників відтворення персоналу з метою задоволення особистісних, корпоративних і державних інтересів у сфері соціального захисту працюючого населення.

Доведено соціально-економічний характер особистого страхування, яке обгрунтовано як соціально-економічний інститут сектору фінансових послуг.

Розглянуто проблему визначення ролі символізації політичної реальності у формуванні змістовної та структурної логіки концептуального політичного дискурсу та спричиненні його трансформації. Встановлено структурну логіку побудови й онтологічні параметри організації концептуального політичного дискурсу в кореляції з дослідженням функціонування концептуалізованих форм репрезентації політичної реальності у процесуальному вимірі символізації. Запропоновано розглядати трансформацію політичних концептів як процес зміни символічних матриць розуміння суспільством навколишньої політичної реальності. Встановлено, що окреслена зміна досягається в тому числі і як результат здійснення символічного управління, яке визначається як встановлення концептуально організованих моделей пізнання політичної реальності, що організують соціальні уявлення через символічні матриці, при цьому бажані зміни дискурсивного простору генеруються за рахунок максимального суспільного резонансу через створення політичних міфів, наративів, брендів, текстів й оперування ними. Продемонстровано, що евристичний потенціал дослідження дискурсивних трансформацій у площині символізації політичної реальності може бути реалізований для вивчення перехідних політичних систем, зокрема посткомуністичного типу.

Проаналізовано актуальні проблеми, практичний досвід та перспективні напрямки управління процесами формування та реалізації інтелектуально-творчого потенціалу організацій. Розглянуто особливості підготовки кадрового резерву спеціалістів, шляхи підвищення інтелектуально-креативного змісту трудової діяльності; способи удосконалення стилю, методів управління та мотивації трудящих інтелектуально-творчої праці.

Розглянуто базові теоретичні положення соціології та політології як складових інтегральної навчальної дисципліни - соціально-політичні студії. Висвітлено історію зародження та розвитку суспільно-політичної думки у світі та в Україні, зміст соціальних і політичних законів та закономірностей функціонування суспільства та політичної сфери, зокрема. Розкрито характер соціальної поведінки людей, груп, спільнот, суспільно-політичних явищ, процесів, політичних конфліктів. Окреслено наукові вимоги щодо проведення соціологічних досліджень, особливості політичного менеджменту і маркетингу, тенденції геополітики і світових політичних процесів.

Викладено базові теоретичні положення економічної науки, зокрема мікроекономіки та макроекономіки. Розкрито загальнонаукові підходи до розуміння економічних явищ і процесів у сучасному світі. Висвітлено засади функціонування економічної системи сучасного суспільства та показники її ефективної діяльності. Презентовано стан, проблеми та тенденції національної економіки України, зокрема сфери освіти та її суб'єктів. Розкрито особливості світового господарства, світової валютної системи, світових ринків, цифрової економіки.