Висвітлено поняття "фундаментальні цінності" в контексті формування аксіологічного світогляду майбутнього педагога, їх роль у культурі як сфері реалізації людських цінностей засобами мистецтва та літератури. Досліджено роль фундаментальних цінностей у становленні української молоді, зокрема, у формуванні особистості вчителя, в ракурсі соціально-культурної динаміки українського суспільства: дореволюційного, радянського, пострадянського. Визначено концептуальні засади моделі літературної освіти, вимоги до неї в контексті нової освітньої парадигми та роль зарубіжної літератури в формуванні фундаментальних цінностей особистості майбутнього педагога, розроблено філософську модель літературної освіти в предметному полі навчальної дисципліни "Зарубіжна література" та запропоновано конкретні шляхи оптимізації даного процесу. Висвітлено аксіологічний аспект викладнання зарубіжної літератури, який виявляється через систему реалізації функцій: аксіологічно-кореляційної, полікультурної, творчо-конструктивної, пізнавально-систематизувальної.

Проаналізовано методологічні засади літературної освіти в контексті становлення нової парадигми у філософії та теорії освіти. Оскільки літературна освіта - важливий чинник формування світогляду особистості, то саме аксіологічний аспект викладання літератури, зокрема зарубіжної, визначено пріоритетною методологічною засадою.

Проанализованы методологические основы литературного образования в контексте становления новой парадигмы в философии и теории образования. Поскольку литературное образование - важная составляющая формирования мировоззрения личности, именно аксиологический аспект преподавания литературы, в частности зарубежной, определен как приоритетная методологическая основа.

The paper addresses the analysis of methodological foundations of literary education in the context of the formation of new paradigm in the philosophy and theory of education. As the literary education has on important role to play in shaping the outlook of a person the axiological aspect of teaching literature and foreign literature in particular is viewed as a priority methodological foundation.

У монографії досліджено ключові культуротранслюючі чинники, витлумачено їхню генезу й увиразнено провідні методологічні аспекти полідисциплінарного вивчення феномену культури. Значну увагу зосереджено на визначенні світоглядно-ціннісного потенціалу культуро- творчосгі та аналізі й узагальненні низки актуальних проблем, які характеризують розвиток культури в різні історичні періоди і, зокрема, в умовах сьогодення. Розглянуто трансформації культурної інфраструктури під впли¬вом цифрових метаморфоз.