Рассмотрено состояние хозяйственно-питьевого водоснабжения г. Херсон и Херсонской области. Показано влияние гидротехнических и мелиоративных систем, промышленного и сельскохозяйственного производства на качество подземных вод. Выполнено с использованием ГИС-технологий предварительное обобщение эколого-геологической информации. Предложены основные направления оптимизации и повышения экологической устойчивости систем хозяйственно-питьевого водоснабжения.

Розглянуто концептуальні положення уразливості підземних вод. Сформульовано основні понятійні визначення проблеми. Виділено природні та техногенні фактори, що впливають на формування уразливості підземних вод. Запропоновано загальну структуру картографічної моделі, здатної відбивати одну зі сторін зміни стану підземної гідросфери у процесі її еволюції.

Наведено аналіз результатів еколого-гідрогеологічних досліджень. Показано, що під час роботи водозаборів за умов платформних артезіанських басейнів спостерігається стійкий ріст мінералізації підземних вод експлуатованих водоносних горизонтів. Запропоновано переглянути критерії, що забезпечують довготривале стійке збереження якості підземних вод, запаси яких раніше оцінено з передумови практичної незмінності їх природного стану.

Розглянуто особливості впливу природних і техногенних факторів на еколого-гідрогеологічні умови південної частини басейну річки Дніпро. Визначено основні техногенні процеси, які впливають на зміни макро- і мікрокомпонентного складу підземних вод. Дано рекомендації щодо підвищення екологічної стійкості систем господарсько-питного водопостачання в умовах техногенезу.

Розглянуто вплив закриття шахт на інтенсивність розвитку підтоплення як ініціюючого фактора зниження екологічної стійкості геологічного середовища та росту еколого-геологічного ризику вуглевидобувних районів Донбасу.

Розглянуто методичні прийоми регіональної оцінки інтенсивності розвитку процесів підтоплення у вуглевидобувних районах Донбасу під впливом закриття шахт. Запропоновано ефективну форму прогнозних оцінок можливих змін інженерно-геологічних умов під час різних схем закриття шахт і реконструкції поверхневих водяних об'єктів.

Зазначено, що складний техніко-економічний та екологічний стан гірничопромислових регіонів обумовлює необхідність закриття до 30 % нерентабельних шахт. Використання так званої "мокрої" схеми консервації (практично шляхом повного затоплення) призведе до автореабілітаційного регіонального підйому рівня підземних вод і підтоплення (затоплення) значних площ за межами шахтних полів. Розглянуто необхідність обгрунтування нових методичних положень щодо створення за даних умов моніторингу геологічного середовища. Викладено основні принципи організації спостережень.

На підставі обліку захисної (стабілізувальної) здатності геологічного середовища оцінено еколого-геологічний ризик керованого (активного) затоплення шахт у районах багаторічного ведення гірських робіт і довгострокової експлуатації об'єктів хімічної промисловості з напівпідземним складуванням на проммайданчику високотоксичних відходів.

Розглянуто принципово нові питання удосконалення методики оцінки і прогнозу екологічного стану геологічного середовища за умов масового закриття шахт. Зміни стану геофільтраційних механізмів геологічного середовища вуглепромислових районів як техногенних гідрогеофільтраційних систем оцінюються на основі функції зв'язку їх природних параметрів і техногенної порушенності за умов регіонального автореабілітаційного підйому рівнів підземних вод у результаті закриття шахт. Зменшення водовідливу і скорочення площ депресій рівнів підземних вод збільшує невпорядкованість геологічного середовища та підвищує його ентропію в зоні стохастично організованих геофільтраційних шахтних систем.

Рассмотрены эколого-геологические проблемы углепромышленных районов Донбасса в условиях массового закрытия шахт. Показана необходимость опережающих оценок и прогнозов изменения состояния параметров геологической среды для выбора безопасных вариантов дальнейшего развития региона, учитывая автореабилитационный характер большинства геологических процессов, которые сопровождают закрытие шахт.

Розглянуто еколого-геологічні проблеми вуглепромислових районів Донбасу за умов масового закриття шахт. Показано необхідність випереджувальних оцінок і прогнозів зміни стану параметрів геологічного середовища для вибору безпечних варіантів подальшого розвитку регіону з врахуванням автореабілітаційного характеру більшості геологічних процесів, що супроводжують закриття шахт.

Розглянуто питання забруднення підземних вод у системі геологічне середовище - техногенний об'єкт. Виконано просторово-часовий аналіз зміни макрокомпонентного складу підземних вод під впливом техногенних факторів. Охарактеризовано основні особливості формування якісного складу підземних вод за умов закриття шахт.