Ключ. слова: лань європейська, линяння, Асканія-Нова
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2Cer*335*73

Рубрики:

Cervidae Оленеві

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті вивчення рогів плямистого оленя у заповіднику "Асканія-Нова" було встановлено, що у самців у 2-річному віці на зміну ювенільним рогам-"спицям" у більшості випадків відростають аналогічні нерозгалужені роги; рідше зустрічаються роги з різною кількістю відростків (від 2 до 4). У дорослих самців роги в нормі мають 4 відростки; за своїми розмірами вони поступаються рогам тварин з інших популяцій, що зумовлено відсутністю в їх раціоні деревно-листяних кормів та мінерального підкорму.

Ключ. слова: лань, гін, гарем, шлюбна територія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2Cer

Рубрики:

Cervidae Оленеві

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретичний і практичний матеріал щодо акліматизації лані європейської у заповіднику "Асканія-Нова". Вивчено вагові та лінійні показники росту лані асканійської популяції, розвитку її внутрішніх органів за різними віковими періодами, строки та характер проявлення властивих їй природних біоритмів (росту та розвитку рогів, линяння хутряних покривів, парування, народження потомства). Описано особливості поведінки тварин у різні періоди природних циклів. Наведено морфофізіологічну характеристику гонад і проходження статевих процесів у різні вікові періоди та сезони року. Досліджено морфологію рогів самців лані, взаємозв'язок розвитку з гормональним статусом їх організму та інтенсивністю проходження сперматогенезу у різні сезони року. Встановлено, що дорослі лані асканійської популяції за показником маси тіла поступаються тваринам з інших регіонів ареалу - це є наслідком підвищення щільності популяції та зміни традиційної трофічної бази. У самців виявлено дефекти формування рогів, що обумовлено тривалим інбридингом і неповноцінною годівлею, зокрема, відсутністю мінеральної підгодівлі. Доведено, що період статевої активності у лані європейської асканійської популяції значно ширший, ніж у тварин цього виду, які мешкають за природних умов існування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443

Рубрики:

Artiodactyla Парнокопиті

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложена история формирования украинских субпопуляций зубра, проанализированы изменения их численности и распространения. Показаны причины депрессии вида, предложены пути оптимизации состояния отдельных группировок. Детально описаны сезонные изменения биотипов зубра с учетом ландшафтно-климатического зонирования Украины. Предложена оценка качества угодий для зубра. Проанализированы перспективы восстановления популяций зубра в Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*698.131

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі міжвидових взаємин птахів-евріфагів Антарктики відображено конкуренцію видів у штучно створеному трофічному локазітеті - осередку утилізації кухонних решток. Зокрема, домініканський мартин (Larus domtntcanus), південнополярний поморник (Calharacia maccormicki), біла сивка (Chiotiis alba) та гігантський буревісник (Macronecies giganteus) формують коменсальні стосунки з працівниками станції (вигідні для птахів, але нейтральні для людини). Натомість між собою демонструють жорсткі конкуренті відносини за кормові ресурси. Мартини постають фоновим видом орнітофауни, який в розрізі року змінює спектр кормових конкурентів. З листопада по квітень опонентами мартинів виступають поморники, чисельно перевершуючи попередніх в лютому - березні. З другої половини квітня конкуренцію мартинам складають сивки. Поступове зникнення останніх спостерігається взимку і внаслідок появи та агресії поморників. Влітку поблизу станції епізодично відмічаються буревісники, які, попри найнижчий рівень синантропності, монополізують трофічні ресурси.

Досліджено показники відтворювальної здатності самок сайгака за умов напіввільного утримання на півдні України. Встановлено, що активізація овогенезу в самок сайгака починається у літні місяці (липень - серпень) і визначається зростанням значної кількості фолікулів. Дозрівання фолікулів у дорослих самок спостерігається пізньої осені та взимку, що вказує на їх готовність до парування. Парування тварин відбувається у досить стислі строки протягом двох - трьох тижнів. У всіх самок, досліджених у зимово-весняний період, зафіксована вагітність із досить синхронним розвитком зародків і плодів. У молодих самок активізація овогенезу починається у пізніші строки (жовтень - листопад), ніж у дорослих, і характеризується поступовим розвитком фолікулів та дозріванням ооцитів. Статевої зрілості у 7 - 8 міс досягають лише деякі добре розвинуті самки (не більше 20 %), фізіологічно зрілими ж вони стають у 18 - 19-місячному віці. Показники відтворювальної здатності самок сайгака асканійської популяції мало чим відрізняються від аналогічних показників цього виду тварин із автохтонних популяцій. Деякі відхилення у той чи інший бік у строках початку статевої активності визначається перш за все кліматичними умовами того чи іншого року, а також наявністю зеленого корму. Напіввільне утримання сайгаків на великих степових територіях і їх самостійне визначення власної трофічної бази сприяють нормальному функціонуванню всіх органів і систем, що в кінцевому результаті визначає їх успішну реакліматизацію в степових районах півдня України.

Внаслідок потепління клімату спостерігається розширення ареалу віслюкового пінгівна та скорочення ареалу пінвіна Аделі. Відмічено освоєння віслюковим пінгвіном гніздових стадій пінгвін Аделі, який, у свою чергу, виявляє ознаки стенобіонтності.

На картографічному, графічному, текстовому та фотографічно-ілюстративному матеріалі охарактеризовано систему охорони, природокористування в різних зонах заповідника. Узагальнено результати наукових досліджень біології та екології біоти природних та штучно створених екосистем, наукового супроводу забезпечення збереження біорізноманіття. Висвітлено еколого-просвітницьку роботу заповідника.

Викладено теоретичний і практичний матеріал із реакліматизації та штучного вирощування сайгака у заповіднику "Асканія-Нова". Узагальнено популяційно-екологічні особливості сайгака в умовах напіввільного утримання на півдні України. Досліджено динаміку чисельності виду з кінця XIX ст. і донині. Визначено 6 основних періодів реакліматизації, які відповідають послідовним етапам збільшення та зменшення поголів'я, аж до повного його зникнення. Проведено детальний аналіз розмноження сайгака, наведено морфофізіологічну характеристику гонад і проходження статевих процесів у різні пори року. Вивчено ваговий і лінійний ріст, розвиток внутрішніх органів, краніологічні показники та розвиток рогів сайгаків. Проведено трофейне оцінювання рогів. Удосконалено технологію ручного вирощування молодняку з використанням різних способів утримання. Встановлено, що середній показник приросту сучасної асканійської популяції сайгака вдвічі нижчий, ніж природної популяції сайгаків у Калмикії. Показники відтворювальної здатності сайгаків асканійської популяції майже не відрізняються від таких тварин даного виду в умовах сучасного ареалу. Доведено, що дорослі сайгаки асканійської популяції за показниками маси тіла дещо поступаються тваринам калмицької популяції, мають більш видовжений і масивний тулуб та меншу довжину ніг. За краніологічними показниками черепи сайгаків асканійської популяції достовірно перевищують тварин калмицької популяції. Відмічено зміни морфометричних показників сайгака асканійської популяції порівняно із тваринами калмицької популяції, пов'язані з інбридингом, характером кормової бази й умовами утримання на обмеженій території. Середня оцінка трофейної якості рогів сайгаків асканійської популяції має високий бал. Зазначено, що застосування удосконаленої методики зі штучного вирощування молодняку сайгака та подальшого його розселення створює передумови реалізації стратегії збереження виду.

Проаналізовано матеріали Звіту з оцінки впливу на довкілля видобування торфу родовища Плав-II в адміністративних межах Олевського р-ну Житомирської обл. Проведено природоохоронні дослідження торфових екосистем Плав-II, Ямни. Розробку торфових родовищ не рекомендовано. Територія планованої діяльності (південна ділянка родовища торфу "Ямни") частково знаходиться на території об'єкта Смарагдової мережі України (Emerald) Slovechanskyi Kriazh (UA 0000173). З видів тварин, занесених до Червоної книги України, зафіксовано Lanius excubitor Linnaeus, 1758, Lyrurus tetrix Linnaeus, 1758. В останньому випадку відмічено квочку з пташенятами. Цей факт свідчить про важливість цього локалітету для розмноження виду, оскільки насиджування та виведення потомства у тетеруків відбувається в осередках їх токування навесні. Окрім згаданих видів, відмічений Crex crex Linnaeus, 1758 - вид, віднесений до Додатку II Бернської конвенції, ратифікованої Україною. Уперше виявлено нові місцезростання шести видів рослин, занесених до Червоної книги України: Carex chordorhiza Ehrh., Carex heleonastes Ehrh. Dactylorhiza incarnata (L.) Soo (Orchis incarnata L.), Utricularia intermedia Hayne, Salix lapponum L., Salix myrtilloides L. Відмічені регіонально рідкісні види флори: Parnassia palustris L., Nymphaea candida C. Presl., Carex limosa L. Моніторингових досліджень потребують такі рідкісні види вищих судинних рослин, як Andromeda polifolia L., Drosera rotundifolia L., Rhynchospora alba (L.) Vahl та ін. Типи оселищ із резолюцій Конвенції про збереження дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція): C1.222 Floating Hydrocharis morsus-ranae rafts - Hydrocharis morsus-ranae, D2.3 Transition mires and quaking bogs. Однією з особливостей флори і рослинності урочища Плав-II є відсутність адвентивних, інвазійних видів рослин (за виключенням Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott). Натомість на осушеному торфовищі Ямни фітоінвазії проявляються масово, але порівняно тут значно більше та созологічно важливе різноманіття орнітофауни. Рекомендовано створити заказник місцевого значення Плав-II, а також обгрунтувати реабілітаційні, ренатуралізаційні заходи на торфовищі Ямни.