Наведено результати дослідження сучасної динаміки геоекосистем, яка визначається змінами наземного покриву ландшафту, з метою оцінки її впливу на проектування схем місцевої екомережі. Запропоновано модель сучасного антропогенно перетвореного ландшафту як біо- та соціогенної геоекосистеми. На основі наявних картографічних матеріалів, літературних джерел та польових даних складено великомасштабні карти природних морфогенних геоекосистем модельних територій. Розкрито особливості структури біо- та соціогенних геоекосистем станом на 1976 - 1989 pp. та 2005 - 2008 pp., що дало змогу виявити їхню сучасну динаміку. Проаналізовано чинники динаміки геоекосистем з використанням математичної моделі логістичної регресії. Здійснено просторове прогнозне моделювання майбутніх змін у геоекосистемах, викликаних розвитком спонтанної лісової сукцесії. Уточнено схему регіональної екомережі для модельного виду бізона європейського (Bison bonasus L.) та запропоновано схеми екокоридорів модельних територій.

Проаналізовано містобудівельні та просторово-планувальні обмеження щільної забудови у розплануванні простору для дітей. Визначено критерії та умови відповідності середовища до потреб дітей. Висвітлено проблематику місця розташування дитячих майданчиків.

Висвітлено результати оцінки точності цифрових моделей висот, побудованих на основі даних SRTM та векторизованих топографічних карт. У дослідженні, проведеному в межах двох модельних територій площею близько 20 тис. га кожна, з'ясовано відмінності між трьома аналізованими моделями рельєфу залежно від типу наземного покриву та ухилу поверхні місцевості. Виявлено, що на лісовкритих територіях, а також в умовах плоского рельєфу моделі SRTM значно поступаються у точності моделі, створеній за топографічною картою. У всіх випадках використання моделей висот SRTM є виправданим з врахуванням надійності даних, вільного доступу та зручності опрацювання.

За рівнем пристосованості середовища для потреб неповносправних оцінюється не лише комфорт, функціональність, але й етика архітектури, що відображає зрілість суспільства. Комфортні умови для неповносправних повинні забезпечувати можливість пересування, перебування та навчання. Тому необхідно провести чимало заходів із покращання та облаштування фізичного середовища, враховуючи, що кампус політехніки складається з будинків різних функціонально-розпланувальних, конструктивних, об'ємно-просторових і художньо-естетичних рішень і які вимагають індивідуального підходу для вирішення цієї проблеми.

Індивідуальність в творчості є однією з головних засад. Не зважаючи на це розуміння необхідності дослідження є недостатнім. Дана категорія поєднує в собі як теорію так і практику. Зважаючи на складність смислової природи індивідуальності її можна окреслити через інші архітектурно-смислові поняття та субстанції - норму, масштаб, стиль тип, ідентичність, межу, метод.

Літні приміщення є важливим як функціональним, так і формотворчим елементом житлової архітектури. Зважаючи та культурні, архітектурно-планувальні та інші чинники, вони виконують невластиві їм функції. Щоб балкони та лоджії формували виразний естетичний образ будівлі, не змінювалися мешканцями в процесі використання та були багатофункціональними, необхідно застосовувати інші розпланувально-інженерні вирішення. У більшості збудованих будинків їх варто демонтувати та замінити в межах комплексної реконструкції житла XX - початку XXI ст. після 2030 р.

Більшість архітекторів недостатньо працюють із просторовою формою будівлі для створення цікавих, індивідуальних образів. Це зумовлено бюджетом, бажанням замовників використовувати ділянки з максимальною ефективністю, обмеженістю бюджету та іншими чинниками. Однак, приваблива архітектура може стати одним із головних нецінових чинників при купівлі або оренді об'єктів нерухомості. Відповідно, для створення непотворних будівель і споруд варто більш активно та детально працювати над просторою формою будівлі, фасадом, силуетністю та структурою забудови. Для цього необхідно використовувати різноманітні композиційні та художній прийоми та принципи.

Радикальні зміни, що відбудуться в інформаційно-енергетичній сфері, радикальним чином вплинуть на всі аспекти життя сучасного суспільства, і архітектура в цьому не виняток. Ці зміни можна назвати квантово-енергетичною революцією, що буде черговою революцією і дуже ймовірно відбудеться після 2050 р. Ця революція відкриває безліч нових можливостей для архітекторів, насамперед використання нових матеріалів і безмежні потужності комп'ютерів для різноманітних аспектів проєктно-пошукової роботи. Так само актуальними є загроза віртуалізації суспільного життя та витіснення архітекторів із ролі творців штучним інтелектом.

Забезпечення продовольством є найважливішою базовою потребою людини. Сфера агровиробництва прямо чи опосередковано впливає на систему розселення, щільність та інші соціально-демографічні параметри. Однак у минулому можливість забезпечення продовольством обмежували розміри та кількість населенням міст. Нині і в недалекому майбутньому можливості створення продовольства на локальному рівні суттєво впливатимуть як на архітектурно-розпланувальну структуру поселень, так і та візуально-морфологічну структуру будівель і споруд - архітектурних об'єктів. Таким чином, агровиробництво буде впливати та розвиток архітектури та архітектурної діяльності.