Індекс рубрикатора НБУВ: Д225,8

Рубрики:

Гідрологія річок

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність роботи полягає у необхідності дослідження якості вод річки Сіверський Донець та її приток на початку XXI ст., оскільки ця річка є основним джерелом постачання води на сході України. Мета роботи - оцінка змін якості поверхневих вод басейну Сіверського Донця та визначення ролі приток зі значним антропогенним навантаженням у формуванні екологічного стану головної річки. Об'єкт досліджень - гідрохімічні показники р. Сіверський Донець та її приток: р. Уди (9 км нижче м. Харків), яка знаходиться у лісостеповій зоні і підпадає під вплив скидних вод Харківського мегаполісу; р. Оскіл (Червонооскільське водосховище ), яка знаходиться в зоні дії карсту, має значне підземне живлення і стік якої регулюється водосховищем; р. Лугань, Кривий Торець, Казенний Торець, Бахмут, які є притоками, що беруть початок з Донецької височини і знаходяться під впливом стічних вод промислових і комунальних підприємств Донбасу. Предметом досліджень є екологічний стан води у річках басейну р. Сіверский Донець, який оцінювався за узагальненим екологічним індексом. Для аналізу стану якості води використовувались дані гідрохімічних спостережень за період 1990 - 2015 рр., надані Київською центральною геофізичною обсерваторією. Основний метод дослідження - методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за відповідними категоріями. Оцінка якості поверхневих вод суші за узагальненим екологічним індексом (за використання середніх показників) показала, що якість води погіршується по довжині головної річки, досягаючи найгіршого стану у створі Лисичанськ. Серед приток найгірший екологічний стан виявлено для р. Бахмут (Донбас). Для більшості розглянутих річок установлено III клас якості - "задовільний", 4 категорія (за станом "задовільні", за ступенем чистоти "слабко забруднені"). Якщо розглядати індекс екологічного стану за максимальними показниками, то одержані результати майже однакові для всіх річок: клас V, категорія 7 (за станом "дуже погані", за ступенем чистоти "дуже забруднені"). За блоком компонентів сольового складу найгірший екологічний стан установлений для створів р. Сіверський Донець (м. Лисичанськ) та р. Бахмут. Аналіз динаміки узагальненого екологічного індексу по довжині головної річки показав існування загальної тенденції (окрім створу Лисичанськ) покращання якості вод, що зумовлено зменшенням показників токсичної дії, внаслідок зниження концентрацій нафтопродуктів і фенолів. На притоках суттєвих змін узагальненого екологічного індексу у часі не виявлено. На річках Донбасу спостерігається зростання індексу компонентів сольового складу: їх води віднесено до "солонуватих" на відміну від інших приток, де води "прісні". Залишається значним та зростає забруднення сполуками азоту. Зменшення у воді вмісту важких металів відбувається дуже уповільнено. Надходження вод річок Донбасу до головної річки викликає суттєві зміни екологічного стану у створі Лисичанськ, який знаходиться нижче їх впадіння.

Актуальність роботи полягає у необхідності дослідження якості вод річки Сіверський Донець та її приток на початку XXI ст., оскільки ця річка є основним джерелом постачання води на сході України. Мета роботи - оцінка змін якості поверхневих вод басейну Сіверського Донця та визначення ролі приток зі значним антропогенним навантаженням у формуванні екологічного стану головної річки. Об'єкт досліджень - гідрохімічні показники р. Сіверський Донець та її приток: р. Уди (9 км нижче м. Харків), яка знаходиться у лісостеповій зоні і підпадає під вплив скидних вод Харківського мегаполісу; р. Оскіл (Червонооскільське водосховище ), яка знаходиться в зоні дії карсту, має значне підземне живлення і стік якої регулюється водосховищем; р. Лугань, Кривий Торець, Казенний Торець, Бахмут, які є притоками, що беруть початок з Донецької височини і знаходяться під впливом стічних вод промислових і комунальних підприємств Донбасу. Предметом досліджень є екологічний стан води у річках басейну р. Сіверский Донець, який оцінювався за узагальненим екологічним індексом. Для аналізу стану якості води використовувались дані гідрохімічних спостережень за період 1990 - 2015 рр., надані Київською центральною геофізичною обсерваторією. Основний метод дослідження - методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за відповідними категоріями. Оцінка якості поверхневих вод суші за узагальненим екологічним індексом (за використання середніх показників) показала, що якість води погіршується по довжині головної річки, досягаючи найгіршого стану у створі Лисичанськ. Серед приток найгірший екологічний стан виявлено для р. Бахмут (Донбас). Для більшості розглянутих річок установлено III клас якості - "задовільний", 4 категорія (за станом "задовільні", за ступенем чистоти "слабко забруднені"). Якщо розглядати індекс екологічного стану за максимальними показниками, то одержані результати майже однакові для всіх річок: клас V, категорія 7 (за станом "дуже погані", за ступенем чистоти "дуже забруднені"). За блоком компонентів сольового складу найгірший екологічний стан установлений для створів р. Сіверський Донець (м. Лисичанськ) та р. Бахмут. Аналіз динаміки узагальненого екологічного індексу по довжині головної річки показав існування загальної тенденції (окрім створу Лисичанськ) покращання якості вод, що зумовлено зменшенням показників токсичної дії, внаслідок зниження концентрацій нафтопродуктів і фенолів. На притоках суттєвих змін узагальненого екологічного індексу у часі не виявлено. На річках Донбасу спостерігається зростання індексу компонентів сольового складу: їх води віднесено до "солонуватих" на відміну від інших приток, де води "прісні". Залишається значним та зростає забруднення сполуками азоту. Зменшення у воді вмісту важких металів відбувається дуже уповільнено. Надходження вод річок Донбасу до головної річки викликає суттєві зміни екологічного стану у створі Лисичанськ, який знаходиться нижче їх впадіння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225,8

Рубрики:

Гідрологія річок

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що актуальність роботи обумовлена необхідністю вирішення низки екологічних проблем в басейні Сіверського Дінця, що сформувалися протягом десятиліть в результаті індустріального розвитку регіону. Присвячено виявленню закономірностей у коливаннях змін гідрометеорологічних характеристик, хімічного складу вод та їх якості на початку XXI сторіччя в умовах змін регіонального клімату та значного антропогенного навантаження. Установлено, що формування гідролого-гідрохімічного режиму річок та їх екологічного стану у значній мірі обумовлено антропогенним впливом, який уповільнює "відгук" водних ресурсів на зміни регіонального клімату.