Запропоновано нові моделі, що узагальнюють відому модельЧандрасекара. На підставі немонотонного характеру залежності повної енергії зорі від параметра релятивізму запропоновано інтерпретацію спостережуваного розподілу карликів за радіусами (масами). Знайдено параметри моделей для спостережуваних карликів за даними про радіуси, маси та ефективні температури у межах побудованих моделей. Проведено оцінювання температури ізотермічного ядра великої вибірки карликів, а також досліджено залежність "температура ядра - ефективна температура", яка близька до результатів, одержаних іншими авторами в еволюційному підході. Досліджено вплив температури ядра на значення макроскопічних характеристик. Уточнено межу стійкості масивних карликів щодо ефектів загальної теорії відносності.

Узагальнено теорію вироджених карликів С. Чандрасекара шляхом побудови багатопараметричних і багатофазних моделей, що враховують неповне виродження електронної підсистеми, наявність міжчастинкових взаємодій, магнітних полів, змінного вздовж радіуса хімічного вмісту та осьового обертання зір. Це дозволило адекватно описати всю різноманітність характеристик вироджених карликів і забезпечити інтерпретацію сучасних спостережуваних даних. На основі розв'язку рівнянь рівноваги визначено залежність структурних та енергетичних характеристик карликів від параметрів моделей. Розв'язано обернену задачу теорії вироджених карликів - визначення основних структурних і термодинамічних параметрів моделей за даними про маси, радіуси й ефективні температури спостережуваних польових карликів і карликів у подвійних системах.

Наголошено на тому, що "Нариси з української синтакси (у зв'язку з фразеологією та стилістикою)" Сергія Смеречинського (1892 - 1954) належать до найвагоміших праць із граматичної стилістики української мови, створених у період золотого десятиліття українського відродження. Ця книжка стоїть в одному ряду з "Увагами до сучасної української літературної мови" Олени Курило та "Нормами української літературної мови" Олекси Синявського. Вона приваблює розмаїттям мовного матеріалу, зокрема й діалектного, послідовністю авторського підходу до мовного внормування, аргументованістю викладу, що базується на глибокому знанні мовознавчої літератури. Усе це зумовлює актуальність і корисність "Нарисів" С. Смеречинського і для сьогодення, їх важливість для пізнання й освоєння виражальних можливостей української мови.