Розглянуто питання підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємства за допомогою матеріального стимулювання персоналу щодо інноваційної діяльності. Для посилення відповідальності та матеріальної зацікавленості конструкторських і технологічних підрозділів у створенні й освоєнні проектів нової техніки, розробці нових технологій, упровадження нового високотехнологічноного устаткування, інструменту й оснащення на підприємстві розроблено механізм мотивації щодо створення й освоєння проектів нової техніки та технології.

Рассмотрены вопросы, касающиеся повышения эффективности и конкурентоспособности предприятия с помощью материального стимулирования персонала относительно активной инновационной деятельности. С целью усиления ответственности и материальной заинтересованности конструкторских и технологических подразделений в создании и освоении проектов новой техники, разработке новых технологий, внедрении нового високотехнологического оборудования, инструмента и оснащения на предприятии разработан механизм мотивации для создания и освоения проектов новой техники и технологии.

Досліджено сутність і зміст категорії "незавершене виробництво", її місце та роль в сучасній обліковій системі, систематизовано існуючі визначення незавершеного виробництва. Проаналізовано діючі методичні підходи щодо обліку незавершеного виробництва на промислових підприємствах регіону, зокрема, до визначення залишків незавершеного виробництва в натуральному вираженні, їх грошової оцінки та розподілу поточних витрат між собівартістю незавершеного виробництва та готової продукції. Наведено облікові процедури, що оптимізують облік незавершеного виробництва. Розроблено методику обліку та розподілу його витрат відповідно до вимог національних облікових стандартів, запропоновано систему заходів щодо забезпечення формування комплектних залишків незавершеного виробництва в оптимальному розмірі. Сформовано інформаційну базу для визначення цінової політики підприємства. Розроблено автоматизований комплекс розв'язання завдання "Оцінка незавершеного виробництва".

Описано алгоритми обстеження, верифікації діагнозу, передопераційної підготовки у лікуванні вродженої недуги. Обгрунтовано метод оперативного лікування (ОЛ) і післяопераційної реабілітації. Проаналізовано методи обстеження, які використовуються в Україні та в світовій практиці в контексті інформативності та безпечності проведення дослідження. Увагу приділено загальновизнаним методам ОЛ, зокрема, розробки з визначеними медичними показаннями до різних методів. Наведено рекомендації для діагностики та лікування хвороби Гіршрунга до дитячих хірургів на циклах інтернатури, спеціалізації, передатестаційних та стажування зі спеціальності "Дитяча хірургія", науково-практичної допомоги хірургам загального профілю, педіатрам, гастроентерологам, лікарям невідкладної медичної допомоги, сімейним лікарям.

Описаны алгоритмы обследования, верификации диагноза, предоперационной подготовки в лечении врожденного недомогания. Обоснован метод оперативного лечения (ОЛ) и послеоперационной реабилитации. Проанализированы методы обследования, используемые в Украине и в мировой практике в контексте информативности и безопасности проведения исследования. Внимание уделено общепризнанным методам ОЛ, в частности, разработки с определенными медицинскими показаниями к разным методам. Даны рекомендации для диагностики и лечения болезни Гиршрунга к детским хирургам на циклах интернатуры, специализации, предаттестационных и стажировки по специальности "Детская хирургия", научно-практической помощи хирургам общего профиля, педиатрам, гастроэнтерологам, врачам неотложной медицинской помощи, семейным врачам.

Розкрито сутність понять "адміністрування" та "менеджмент" з позиції розмежування цих двох термінів за функціональними характеристиками. Надано схему управлінського процесу на підприємстві з урахуванням зазначених одиниць управління. Наведено функціонально-організаційні особливості процесу адміністрування діяльності підприємств.

Досліджено зміни чисельності популяції вовка південно-східних областей України з урахуванням значного ступеня антропогенізації територій його мешкання. Визначено можливі джерела поповнення поголів'я. Проаналізовано основні фактори, що визначають зміни кількості представників виду. Виявлено морфологічні параметри різних статевовікових груп вовка. Проведено порівняння морфометричних параметрів хижака, що мешкає на південному сході України, з популяціями з різних ділянок ареалу з метою виявлення адаптивних перетворень. Досліджено статевовікову та генеративну структуру виду. Виявлено співвідношення різних типів нір, а також проведено детальний опис їх устрою. Побудовано схему трофічних зв'язків вовка. Визначено зміни харчового раціону вовка з урахуванням вікових і сезонних змін, проаналізовано умови його формування. Досліджено консортивні зв'язки виду з кишковими гельмінтами. Проаналізовано рівень накопичення важких металів у різних статевовікових групах вовка. Проведено прогнозування подальшого стану популяції вовка південного сходу України.

Освітлено результати діагностики 22 новонароджених, які перенесли гострий гематогенний остеомієліт, на базі хірургічного відділення N 1 та відділення патології новонароджених Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні за період з 2004 по 2010 рр. Дана патологія залишається актуальною, незважаючи на значні досягнення медичної науки, без тенденції до зменшення частоти захворювання.

По уровню заболеваний зубов и полости рта среди населения Украина опережает страны Евросоюза. С целью определения факторов, приводящих к возникновению стоматологических заболеваний среди населения трудоспособного возраста крупного промышленного города, проведено анкетирование и оценка стоматологического статуса у 369 человек в возрасте 35 - 44 лет с расчетом отношения шансов. Наиболее влиятельные факторы, приводящие к росту индекса Грина - Вермиллиона: личная гигиена полости рта, образ жизни, социально-экономические и медико-организационные причины. На рост интенсивности кариеса (индекс КПУ) наибольшее влияние имеет причина обращения за медицинской помощью к врачу-стоматологу: острая боль или плановое посещение, а также доступность стоматологической помощи. Это свидетельствует о несовершенстве организации стоматологической помощи данной категории населения.

Визначено роль методики викладання у формуванні інтересу до навчального предмета "Географія". Досліджено застосування інтерактивних технологій під час уроків географії. Наведено класифікацію інтерактивних технологій та методик. Розглянуто структуру інтерактивного уроку. Проаналізовано ролі вчителя під час використання інтерактивних технологій: інформатора-експерта, організатора-помічника. Доведено, що використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва учителів та учнів та оздоровити психологічний клімат на уроках.

Определена роль методики преподавания в формировании интереса к учебному предмету "География". Исследовано применение интерактивных технологий на уроках географии. Приведена классификация интерактивных технологий и методик. Рассмотрена структура интерактивного урока. Проанализированы роли учителя при использовании интерактивных технологий: информатора-эксперта, организатора-помощника. Доказано, что использование интерактивных методов позволяет реализовать идею сотрудничества учителей и учеников и оздоровить психологический климат на уроках.

The role of teaching method in the formation of interest to the subject “Geography” is mentioned. The usage of interactive technologies during geography lesson is studied. A classification of interactive technologies and techniques is presented. The structure of interactive lesson is considered. The following roles of a teacher when he uses interactive technologies are analysed: informant-expert, organizer-assistant. It is proved that the use of interactive methods makes it possible to realize the idea of cooperation between teachers and pupils and influence psychological climate in the classroom.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)286.6 + Р11(4Укр)026.266

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено суть дефініції "індивідуальність" як складної багатопланової та багаторівневої структури, зміст якої залежить не лише від багатства природних її передумов, а й від глибини та широти її входження у механізм суспільних відносин, а також від ступеня соціально активної діяльності, що відображає суб'єктну міру особистості. Осмислено визначальні ідеї "індивідуальності" у філософсько-правовому вимірі, запропоновано методологічний концепт щодо означеної проблематики.

Мета роботи - вивчити дію та ефективність функціонального харчового продукту унібіол за місцевого лікування хімічних опіків стравоходу в дітей та опрацювати рекомендації щодо його застосування у випадку цієї патології. У період з 1990 до 2010 р. за умов Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні проліковано 76 хворих з хімічними опіками стравоходу. Хворих було розподілено на 2 групи. До контрольної групи залучено 42 (55,3 %) пацієнтів, яких лікували у 1990 - 2000 рр. за класичною методикою з використанням профілактичного бужування, до основної - 34 (44,7 %) хворих, котрих у 2000 - 2010 рр. лікували за запропонованою інноваційною методикою місцевого лікування хімічних опіків стравоходу в дітей: з першої доби гострого періоду призначали по 3,0 г (пів чайної ложки) засобу унібіол per os за опіку I та II ступеня кожні 2 год, за опіку III ступеня - щогодини. В обох групах первинне ендоскопічне дослідження (фіброезофагогастроскопію) проводили у разі госпіталізації та через 7 - 10 днів. В основній групі найчастіше траплялися опіки стравоходу лужними розчинами - 10 (29,4 %) випадків (переважно II - III ступеня), заковтування кислотних агентів - 4 (11,8 %) (опіки I - III ступеня), дія неорганічних ушкоджувальних агентів та інших речовин - відповідно у 6 (17,6 %) та 13 (38,2 %) (опіки I - II ступеня), опік II ступеня, спричинений випитим окропом, - 1 (2,9 %). За результатами первинного та подальших ендоскопічних оглядів хімічний опік стравоходу I ступеня виявлено у 13 (38,3 %) пацієнтів з основної групи та 17 (40,5 %) - з контрольної, опік II ступеня - відповідно у 10 (29,4 %) та 13 (31,0 %) хворих, опік III ступеня - в 11 (32,3 %) та 12 (28,6 %). Через тяжкий стан у відділенні інтенсивної терапії та анестезіології перебували 19 (43,2 %) дітей з основної групи та 25 (56,8 %) - з контрольної. Впродовж перших 5 днів у відділенні інтенсивної терапії та анестезіології проліковано відповідно 18 (94,7 %) та 15 (60,0 %) дітей. Один (2,9 %) пацієнт з основної групи та 10 (40,0 %) з контрольної перебували у відділенні інтенсивної терапії та анестезіології 6 діб і більше. Прийом рідини та рідкої їжі в перші 2 доби розпочали 22 (64,7 %) хворих з основної групи та 12 (28,6 %) - з контрольної. Перевагою інноваційної методики лікування було зменшення кількості хворих, які потребували проведення підтримувальних бужувань (23 (54,8 %) у контрольній групі та 2 (5,9 %) в основній), а також періоду перебування хворих у стаціонарі (за опіку I ступеня - 2 доби, II ступеня - 4 доби, III ступеня - 9 діб). Висновки: використання інноваційної методики клінічно довело позитивний вплив функціонального харчового продукту унібіол на перебіг і наслідок лікування хімічних опіків стравоходу в дітей. В основній групі 97,1 % пацієнтів виписано у задовільному стані без ускладнень, в контрольній групі - 52,4 %. За хімічних опіків стравоходу I та II ступеня вдалося запобігти розвитку рубцевих змін стравоходу в усіх пацієнтів та, як наслідок, забезпечити відповідну якість життя. У разі хімічного опіку стравоходу III ступеня зменшено кількість хворих, які потребували проведення тривалих профілактичних бужувань.

Простежено та науково висвітлено розвиток особистості в системі соціальних спільнот, визначено загальне в індивідуальному. З'ясовано проблему особистості як індивідуальності у контексті порівняння категорій "індивідуальність" та "особистість". Доведено, що розвиток особистості, розкриття її індивідуальності багатства та розмаїття її духовного світу, розвиток ініціативи і творчих здібностей. Особистість реалізує себе лише поруч з іншою особистістю у процесі суспільної діяльності. Формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної життєдіяльності. В реальному житті соціальне і природно-неповторне взаємодіють у людині з перших днів її життя. Як засвідчують і науковий аналіз, і практичне життя, індивідуальність не дана людині від природи, а задана їй самим способом буття - соціальним. На формування особистості та специфіку її індивідуальних властивостей впливає характер соціальної спільноти, членом якої вона є. Найактуальнішою, з огляду на вплив соціальних спільнот на особистість, є їх диференціація з позицій щільності їх зв'язків з індивідом. За цим критерієм можна вирізнити 3 групи спільнот, які грунтовно проаналізовано.

Проаналізовано стан стоматологічного здоров'я населення працездатного віку, на підставі якого доведено, що вони залишаються вагомою медико-соціальною проблемою. Серед населення працездатного віку визначено провідні чинники ризику, що призводять до незадовільного стану гігієни порожнини рота та зростання інтенсивності карієсу. Показано, що низький рівень матеріально-технічного забезпечення та заробітної плати в закладах охорони здоров'я державного сектору, що надають стоматологічну допомогу, призводить до недостатнього рівня забезпечення лікарями-стоматологами, що відбивається на неефективності профілактичної роботи. Запропоновано функціональну модель профілактики поширених хвороб порожнин рота населення працездатного віку, стратегічною метою якої є покращення стану стоматологічного здоров'я населення працездатного віку через реалізацію розподілу функцій з питань превентивних заходів між сімейним лікарем та лікарем-стоматологом. Основні функції сімейного лікаря полягають у контролі та оцінюванні стану гігієни ротової порожнини, який впливає на рівень поширеності й інтенсивності карієсу; підвищенні рівня стоматологічної просвіти, гігієнічного виховання, мотивації здорового способу життя та своєчасного (регулярного) відвідування лікаря-стоматолога, особливо до постійного. Впровадження окремих елементів запропонованої моделі в діяльність медичних закладів довело її медичну, соціальну й економічну ефективність.

Висвітлено актуальні проблеми сучасного конституціоналізму, зокрема: Конституції України в історичному та сучасному вимірі; Основного закону держави як об'єкта порівняльно-правових досліджень; Конституції України як суспільного договору й основи національного законодавства; законодавчого конституційного процесу в Україні як правовового підґрунтя для проведення необхідних реформ. Розглянуто конституційну модель форми державного правління Української держави (1990 - 2021 рр.). Досліджено юридичну форму конституції як суспільного довогору з погляду теорії джерел права. Розкрито проблеми законодавчої ініціативи народу. Розглянуто питання відображення міжнародно-правових стандартів захисту прав людини в Конституції України. Подано інформацію про джерела мусульманського права. Увагу приділено проблемам захисту прав дитини в Україні.

Увагу приділено вивченню ансамблевого письма в камерно-інструментальних творах для змішаних складів у творчості німецьких композиторів кінця ХVІІІ - ХІХ ст. (Л. ван Бетховена, Й. Брамса, К.-М. Вебера, І. Мошелеса, Ф. Риса, Л. Шпора). Розкрито жанрову специфіку камерно-інструментальних творів для змішаних складів і їх класифікації, виходячи з особливостей ансамблевого письма як комплексу технологічних прийомів для досягнення гармонійного ансамблевого звучання темброво-неоднорідних інструментів (на прикладі творів для змішаних ансамблів названих композиторів). Здійснено теоретичне обґрунтування жанрової специфіки змішаних ансамблів на основі тембру як жанроутворювального чинника, а також адекватності поняття "змішані ансамблі". Сформульовано визначення поняття "ансамблеве письмо" в кореляції із поняттям "фактура". Розглянуто ступінь рівноправ'я партій відносно складної ієрархічної супідрядності інструментів. Обґрунтовано відмінності в ансамблевому письмі між великими та малими складами, у творах із фортепіано та без нього, а також зміни в ансамблевому письмі у хронологічних межах від класициcтичної доби до пізнього романтизму.

Викладено результати багаторічних досліджень з питань технології вирощування пшениці м'якої озимої в умовах Південного Степу України. Висвітлено нові досягнення вітчизняної та світової науки з цих питань. Увагу приділено ресурсному потенціалу та розробленню елементів біологізованої технології вирощування пшениці озимої: добору сортів, строків сівби, норм висіву насіння, застосуванню рістрегулюючих препаратів на фоні використання мінімальних доз мінеральних добрив. Зауважено, що запропонована технологія більш адаптована до Південного Степу України в умовах змін клімату, здатна значно підвищити рівень врожайності та якості зерна культури, знизити хімічне навантаження на грунти, та зменшити енергетичні витрати ресурсів.

Вивчено процеси росту та розвитку, формування врожаю та якості зерна різних за біологічними ознаками сортів пшениці озимої за впливу фону живлення. Визначено позитивну дію мінеральних добрив на продуктивність рослин пшениці озимої. Зазначено, що урожайність зерна її залежить від комплексного впливу на рослини ґрунтово-кліматичних умов у період вегетації та агротехнічних заходів вирощування. Сорти та фон живлення є потужними факторами, які сприяють підвищенню врожайності та якості зерна пшениці озимої. Зауважено, що у середньому за роки досліджень більш високим її рівень сформований сортом Кольчуга по фону розрахункової дози добрив і склав 3,40 т/га, що на 1,35 т/га або на 65,9 % більше, порівняно з неудобреним контролем. Акцентовано, що досліджувані фактори, зокрема добрива, покращують якість зерна – збільшуючи у ньому вміст білка, клейковини, масу 1000 зерен, умовний збір білка з одиниці площі. Розрахунком окупності добрив приростом урожайності зерна пшениці озимої, в середньому за три роки досліджень, визначено, що найвищий його рівень забезпечує внесення розрахункової дози добрив: сорту Кольчуга 16,5 кг зерна на 1 кг д.р. добрив, сорту Донецька 48 – 17,2 кг зерна на 1 кг д.р. добрив. Аналізом економічної ефективності досліджуваних прийомів визначено, що залежно від удобрення умовно чистий прибуток за варіантами досліду за вирощування пшениці озимої сорту Кольчуга коливається від 2569,4 (у контролі) до 5765,6 грн/га, а рівень рентабельності від 71,8 % (у контролі) до 112,7%.