Індекс рубрикатора НБУВ: В383.520

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано інформацію про структуру та властивості атомних систем, які знаходяться у метастабільних станах, перерізи їх збудження та методи визначення. Наведено основні відомості про властивості та параметри метастабільних станів атомних частинок: енергії збудження, ефективні перерізи, часи життя. Висвітлено роль і значення метастабільних частинок для вирішення прикладних проблем сучасної науки і техніки. Проаналізовано процеси збудження метастабільних станів у зіткненнях з електронами. Особливу увагу приділено збудженню станів в іон-атомних зіткненнях, а також процесам взаємодії метастабільних частинок з електронними й атомними системами.

Досліджено процеси парних взаємодій повільних електронів, іонів та збуджених атомів у метастабільних станах з атомами та молекулами у газовій фазі. Вивчено просторові та енергетичні закономірності розсіювання шляхом вимірювання диференціальних характеристик даних процесів. Реалізовано новий підхід до дослідження парних взаємодій атомних частинок, який дає змогу вивчати основні закономірності перебігу парних зіткнень шляхом аналізу безпосередніх продуктів взаємодії - атомів та молекул у збуджених оптично заборонених (метастабільних) та іонних станах. Одержано комплекс нових даних про ймовірності утворення метастабільних атомів у разі електронного та іонного удару, метастабільних молекул під час взаємодії з електронами контрольованої енергії. Вперше для широкого кола молекул експериментально підтверджено прояв ізотопного ефекту в енергіях появи продуктів їх іонізації та дисоціативної іонізації. Встановлено абсолютні величини зсуву порогових енергій виходу іонів, що відрізняються ізотопним складом. Одержано нові дані стосовно пружного розсіювання метастабільних атомів атомами в основному стані та зроблено відповідні висновки щодо механізмів перебігу процесу розсіювання, оцінено вид потенціалу взаємодії даних частинок. Розроблено методи отримання пучків атомів та молекул з підвищеною (у порівнянні з тепловою) монокінетичністю. Запропоновано метод визначення вмісту молекулярних компонент атомних пучків.