Проаналізовано критерії особистісної активності: потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, а також результати відповідей студентів щодо важливості (не важливості) для них зазначених критеріїв.

Проанализированы критерии личностной активности: потребности, мотивы, интересы, ценностные ориентации, а также результаты ответов студентов относительно значимости (не значимости) для них представленных критериев.

We made the analysis of the criteries of personal activity: needs, reasons orientation. We howe analized the results of student's answers which were connected with important (non important) for them criteries.

Приведены данные обследования рабочих газового хозяйства. Обнаружено неспецифическое влияние комплекса производственных факторов (шум, динамические и статические нагрузки, вынужденная рабочая поза, загрязнение воздуха рабочих зон вредными компонентами природного газа и продуктами его переработки, нервно-эмоциональная напряженность, нагревающий микроклимат) на организм рабочих в виде повышенной распространенности на предприятии заболеваний сердечно-сосудистой системы как функционального, так и органического характера. Предложен комплекс лечебно-профилактических мероприятий по предупреждению неспецифического влияния вредных производственных факторов на организм человека, что позволит повысить работоспособность и улучшить качество жизни рабочих.

З'ясовано сутність особистісної активності майбутніх учителів фізичного виховання, охарактеризовано її структуру та компоненти, встановлено критерії оцінки та визначено рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності процесу формування особистісної активності майбутніх учителів фізичного виховання. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну модель формування особистісної активності майбутніх учителів фізичного виховання у позааудиторній діяльності. Виявлено основні чинники, що впливають на формування у майбутніх учителів фізичного виховання особистісної активності (потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації). Доведено ефективність впливу педагогічних умов на процес формування особистісної активності майбутніх учителів фізичного виховання у позааудиторній діяльності.

Досліджено клінічні та лабораторні особливості пневмонії, що ускладнювала грип і ГРВІ, у поточному епідемічному сезоні у порівнянні з даними досліджень хворих з аналогічною патологією протягом 1998 - 2000 pp. Встановлено, що в поточному сезоні початок захворювання був переважно поступовим, із подальшим розвитком пневмонії з остаточними інтерстиціальними змінами.

Визначено, що потреба у фізичному самовдосконаленні майбутніх педагогів не є достатньою для підготовки за умов вищого навчального закладу. Для аргументації такого висновку проаналізовано роботи вчених щодо проблеми самовдосконалення особистості, обгрунтовано необхідність цілеспрямованого впливу щодо її формування з боку педагогічного колективу. Користуючись надбанням педагогічного досвіду та апелюючи до проблем сьогодення щодо фізичного самовдосконалення студентської молоді неспеціальних факультетів ВНЗ, розглянуто поняття "потреба", "фізичне самовдосконалення", "потреба у фізичному самовдосконаленні". За допомогою методики Р. Д. Бабушкіна "Діагностика потреби в самовдосконаленні" виявлено ступінь вираженості потреби у самовдосконаленні студентів. Визначено рівень потреби у фізичному самовдосконаленні студентів основної та спеціальної медичних груп педагогічного університету. Запропоновано педагогічні умови підвищення рівня потреби у фізичному самовдосконаленні.

Зазначено, що необхідність урахування сенситивних періодів у навчанні та тренуванні юних футболістів зумовлює проведення безперервного контролю над станом їх кондиційних рухових якостей. Мета роботи - визначити загальнокомандний рівень фізичної підготовленості юних футболістів за показниками тестування; зробити їх груповий аналіз, прослідкувати динаміку зрушень у річному циклі тренувань. Розроблено 10-бальну шкалу, за якою визначено загальнокомандний рівень фізичної підготовленості юних футболістів. Проаналізовано групові показники в абсолютному та відсотковому значеннях, динаміку їх зрушень. Розмаїття в динаміці коливань індивідуальних показників знайшло своє відображення в загальнокомандних результатах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.508 + Р124.431

Рубрики:

Гігієна праці у машинобудівній та металообробній промисловості

Фізичні чинники виробничого середовища

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що високий рівень автоматизації виробничого процесу на металургійних заводах, несприятливий мікроклімат, шум, пил та інші фактори на робочому місці оператора мають суттєвий негативний вплив на його здоров'я, у тому числі значно підвищують ризик розвитку хвороб системи кровообігу. Мета роботи - оцінка загального стану здоров'я та ризик розвитку хвороб системи кровообігу в операторів трубопрокатних станів та обгрунтувати заходи профілактики. Представлено матеріали та результати дослідження показників здоров'я, визначений ризик виникнення хвороб системи кровообігу в операторів автоматизованого трубного цеху. Оператори працювали в незадовільних виробничих умовах. Напруженість їх роботи відносена до II - III та III - IV класів шкідливості. В операторів з більшою напруженістю праці визначали підвищений ризик розвитку хвороб системи кровообігу. Висновки: в операторів пультів управління, що мали більш напружену роботу, визначали достовірні зміни показників добового АТ, що свідчить про більший ризик розвитку артеріальної гіпертензії в подальшому.