Досліджено методичні проблеми оцінювання інноваційного потенціалу організації. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу, який базується на виокремленні такого специфічного показника, як активність інноваційного потенціалу. Залежно від мети оцінювання запропоновано доповнити діагностику інноваційного потенціалу розробленням профілю інноваційних ресурсів та оцінюванням ступеня відповідності конкретному нововведенню.

Визначено шляхи удосконалення управління інноваційною діяльністю в організаціях. Запропоновано інтеграційну модель розвитку системи інноваційного менеджменту в організації, згідно з якою розвиток управління інноваційною діяльності має розпочинатися з удосконалення функцій управління, що має призвести до розвитку підсистем розроблення та реалізації інновацій.

Досліджено теоретико-методичні та прикладні питання управління формуванням і реалізацією інноваційного потенціалу підприємства. Розкрито суть його інноваційної діяльності й інноваційного потенціалу. Наведено визначення категорій "інновація" та "інноваційний потенціал підприємства". Удосконалено класифікацію інновацій. Згруповано та систематизовано екзо- та ендогенні фактори впливу на формування та реалізацію інноваційного потенціалу підприємства. Побудовано модель системи управління інноваційним потенціалом підприємства. Здійснено аналіз сучасного стану та тенденцій інноваційного розвитку фармацевтичної галузі України. Узагальнено відомі підходи до оцінювання даного потенціалу. На підставі результатів апробації запропонованої методики визначено напрямки удосконалення управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу цільової групи фармацевтичних підприємств.

Висвітлено особливості інноваційного розвитку компаній за умов глобалізації. Визначено переваги та проблеми здійснення інноваційної діяльності за умов глобалізації. Охарактеризовано стратегії інноваційного розвитку компаній і визначено характеристики інноваційної компанії як детермінанти її успіху під час здійснення інноваційної діяльності.

Висвітлено актуальні напрями розвитку теорії та практики управління. Розглянуто проблеми оцінювання кадрового потенціалу підприємства у системі сучасного менеджменту, інструменти оцінювання ефективності корпоративної соціальної відповідальності. Проаналізовано основні складові логістики туристичного підприємства. Розкрито стан розвитку кластерної політики в Україні, виявлено проблеми на шляху їх впровадження в економіку країни. Обгрунтовано роль стратегічного потенціалу в процесах формування та розвитку підприємства. Наведено напрями удосконалення зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу України. Проаналізовано сучасну парадигму стратегічного та корпоративного менеджменту. Досліджено сучасний стан і фактори розвитку підприємств машинобудівної промисловості України, напрями удосконалення системи корпоративного управління ПАТ в Україні. Визначено чинники зовнішнього середовища, що активізують інтеграційні процеси. Розглянуто інноваційну модель розвитку соціально-економічних систем, правовий механізм державного регулювання інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано специфіку управління інноваційними перетвореннями на підприємствах малого бізнесу. Розкрито сутність, основні принципи та фактори формування організаційної структури підприємства, зорієнтованої на здійснення інноваційної діяльності. Запропоновано концептуальні підходи до оцінювання вартості торгової марки, екологічну стратегію соціального та культурного капіталу особистості. Показано особливості використання бенчмаркінгу за сучасних умов. Розглянуто форми інтеграції маркетингових комунікацій, механізми оцінки персоналу підприємства.

Розглянуто монетарну політику як інструмент державного управління економікою. Висвітлено особливості процесів управління капіталізацією підприємств нафтогазового комплексу. Запропоновано шляхи вдосконалення процесу прийняття інвестиційних рішень. Подано напрями оцінювання якості корпоративного управління. Викладено методичні підходи до визначення доцільності й ефективності інтеграції. Наведено типи стратегічної поведінки організацій залежно від ступеня їх інноваційної відповідальності. Досліджено проблеми розвитку бізнес-освіти й управління знаннями.

Наголошено на необхідності адаптувати маркетингову діяльність в процесі розробки та виведення нових продуктів на ринок. Проведено аналіз процесу трансформації концепції маркетингу інновацій в моделях інноваційного процесу, досліджено сутність категорії "маркетинг інновацій", який пропонується розглядати як підсистему менеджменту організації, діяльність якої спрямовано на розробку концепції та ринкове просування нових продуктів, послуг, технологій та методів на основі постійного моніторингу маркетингової інформації з метою максимального задоволення потреб споживачів. Розмежовано поняття "маркетинг інновацій" та "інноваційний маркетинг" залежно від новизни продукту, що реалізується, та використовуваного маркетингового інструментарію. Наведено еволюцію маркетингових інструментів при зміні моделей інноваційного процесу. Наголошено на виникненні нової концепції маркетингу, що відповідає відкритій моделі управління інноваціями. Нова концепція характеризується застосуванням маркетингу як основи для побудови бізнес-моделі бізнесу; трансформації маркетингу інновацій в інноваційний маркетинг; активної кооперації та взаємодії із зовнішніми організаціями; застосування цифрового та емоційного маркетингу в інноваційному процесі.

Проаналізовано особливості сучасного стану розвитку інститутів корпоративного управління в Україні, визначено проблеми їх функціонування та причини відставання в період переходу вітчизняної економіки до інноваційного етапу розвитку. Розглянуто соціальне підприємництво та його роль у розвитку інституту корпоративної соціальної відповідальності. Увагу приділено удосконаленню методичного забезпечення прогнозування впливу стейкхолдерів на діяльність інноваційно-орієнтованих корпорацій.

Окреслено сучасний стан і тенденції у вищій освіті України з зазначенням серед її трендів скорочення чисельності вступників до ВНЗ, недостатнього рівня якості одержаної випускниками вишів освіти за умови необгрунтовано великої кількості освітніх закладів. Незадовільний стан наукової сфери пов'язаний як з незначним рівнем фінансування зазначеної сфери, так і з неефективністю її функціонування, що проявляється в низькій продуктивності аспірантури та докторантури, низькому інноваційному рівні застосовуваних технологій і процесів. Виявлено зв'язок показників науково-освітньої сфери України з відповідними складовими міжнародного виміру рівня конкурентоспроможності країни.

У сучасних динамічних цифрових умовах взаємодії із зовнішніми стейкхолдерами майбутній успіх компаній безпосередньо залежить від їх інноваційної активності, ефективного впровадження в бізнес-процеси результатів досліджень і розробок у сфері нових технологій. Стрімкий розвиток технологій останніми роками прискорює поширення інновацій, що приводить до посилення конкуренції, тому здатність організації впроваджувати процесні інновації для підвищення власної конкурентоспроможності визначатиме її результативність та ефективність у майбутньому. Розглянуто основні світові технологічні тренди шляхом фіксації технологічних сфер з максимальною кількістю опублікованих заявок на патенти, а також середнє зростання кількості заявок за десятирічний період у розрізі технологічних галузей. Проведено зіставлення сфер бізнесу, представники яких посідають найвищі рейтингові позиції в щорічних світових дослідженнях інноваційності та успішності (вартості бренду) компаній. За результатами дослідження визначено найбільш патентоспроможні технологічні галузі, до яких у сфері електротехніки потрапили: електричні машини, апарати, енергія; цифровий зв'язок і комп'ютерні технології. Серед хімічних технологій найбільшу кількість опублікованих заявок зафіксовано в таких галузях, як: фармацевтичні препарати; хімія основних матеріалів, а також хімічне машинобудування. У галузі машинобудування найбільша кількість заявок була опублікована у транспортній галузі та щодо інших спецмашин. Найвищі значення середнього зростання зазначеного показника спостерігаються в таких сферах, як ІТ-методи в управлінні, харчова хімія, екологічні технології, хімічне машинобудування, інші спецмашини та верстатобудування. Зазначається також регіональний аспект патентування технологій, який полягає у зміщенні інноваційної активності в технологічних сферах, що розвиваються, у бік азійських країн. Найбільш активними компаніями в патентуванні виявилися State Grid Corp of China, Mitsubishi Electric Corp, Toyota Jidosha KK, IBM, Huawei Technologies, Samsung Electronics.

Вміщено матеріал, що підготовлено міжнародним колективом науковців, сформованим на базі Ужгородського національного університету. Охоплено теоретичні та практичні аспекти підприємницької діяльності: сучасні підходи до її сутності, людський потенціал підприємництва, управління людськими ресурсами, інтелектуальна власність та персонал, фінансове забезпечення формування та підвищення якості людського потенціалу підприємництва та ін. Розкрито інтелектуальний капітал підприємницької діяльності, розвиток людського потенціалу як умову успішної підприємницької діяльності. Оцінено мотивацію в умовах підприємницької діяльності.