Відзначено, що значну частину розважальних телевізійних програм на телеекрані становлять естрадні форми. Виявлено жанрово-стилістичні особливості естради на телебаченні. Зроблено висновок про те, що з появою нових технічних можливостей телебачення змінюється змістовне наповнення його естрадних форм.

Розглянуто основні етапи процесу виробництва творів телевізійної естради. Визначено технологічні та творчі вимоги до роботи режисера. Розкрито основний і допоміжний склад режисерської та знімальної груп. Виявлено закономірності взаємодії сценічної естради та телебачення.

Вивчено специфіку використання голографічного проектування зображень за умов сценічного простору. Застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи: аналітичний - в аналізі філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з теми дослідження; історичний - для з'ясування етапів становлення голографічного проектування як мистецького явища; теоретичний - для з'ясування сутності поняття, його складової та специфіки залучення у сценічний простір; порівняльно-типологічний - для виявлення рис подібності і відмінності сценічного й візуального мистецтв як видів мистецтва; концептуальний - при аналізі і характеристиці понятійно-термінологічної системи дослідження.

Розглянуто історіографію становлення та розвитку оригінального мистецького феномена - телевізійної естради. Визначено історичні обставини зародження "телевізійної естради", досліджено напрями її подальшої еволюції. Розкрито чинники, що сприяли процесам взаємопроникнення та взаємовпливу естради та телебачення, специфіку та результати такої взаємодії ("естрада на телебаченні", "телебачення на естраді" та "телевізійна естрада"). Розглянуто жанрово-стилістичні особливості телевізійної естради. Висвітлено питання розвитку телеестради в Україні у пострадянський період, а також у країнах далекого зарубіжжя.

Виявлені підходи до з'ясування поняття "технології", які побутують у культурознавчій, мистецтвознавчій та філософській літературі цієї тематики. Досліджено рівень наукової розробки понять "технофілії", "технофобії", "детермінізму", з'ясовано вплив технічного прогресу на становлення мистецтва й культури загалом. У дослідженні застосовано загальнонаукові та конкретно наукові методи: аналітичний - при розгляді філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з теми дослідження; історичний - у простеженні еволюції проникнення технології в культурно-мистецьку практику, концептуальний - при аналізі поняття "технології" та з'ясуванні основних розглянутих концепцій; порівняльно-типологічний - для виявлення рис відмінності технофобії та технофілії як протилежних за змістом концепцій.

Здійснено культурологічний аналіз архітектурних артефактів первісного мистецтва, досліджено роль техніки та технології у процесі культурного становлення людства. У результаті огляду факторів зародження архітектурних форм та принципів застосування будівничих технологій у процесі створення монументальних споруд виявлено риси наслідування виробничих технологій під впливом постійного процесу естетизації. На прикладі відомих культурних пам'яток людства доведено, що логіка застосування техніки стає вирішальним фактором історичного прогресу художньої творчості людини.

Курс «Аудіовізуальні системи в сценічному мистецтві» є вибірковою освітньою компонентою навчального плану, яка сприяє підвищенню рівня творчої майстерності студентів; формування в них відповідних практичних вмінь і навичок; застосування теоретичних знань організації та проведення проектів. Як вибіркова складова дає можливість створити індивідуальну освітню траєкторію. Після вибору ця дисци¬пліна стає для студента обов'язковою. Програма вивчення навчальної дисципліни «Аудіовізу¬альні системи в сценічному мистецтві» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за спеціальністю 026 Сценічне мистецтво. Предметом вивчення навчальної дисципліни є розвиток творчих здібностей майбутнього спеціаліста в галузі аудіо¬візуального мистецтва. Метою викладання навчальної навчальної дисципліни «Аудіовізуальні системи в сценічному мистецтві» є сприяння підвищення рівня творчої майстерності студентів; форму¬вання в них відповідних практичних вмінь і навичок режисера видовищних форм на телебаченні; застосування теоретичних знань звуко- та телережисури в організації та проведенні різноманітних розважально-видовищних заходів. Основними завданнями вивчення дисципліни «Аудіо¬візуальні системи в сценічному мистецтві» є засвоєння теоретичних основ з теорії та історії звукорежисури, телережисури та професійно-орієнтованих дисциплін в межах спеціалізації, забезпечення майбутніх фахівців базовими знаннями технологій аудіовізуального мистецтва та їхнього впровадження в сценічний простір; оволодіння основним понятійним апаратом візуального та аудіо¬візуального мистецтв.

У науковому збірнику представлено матеріали теоретичних досліджень науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів, здобувачів, магістрантів і студентів, в яких висвітлено актуальні питання розвитку мистецтва естради в соціокультурному просторі, теоретичні та практичні аспекти формування професійних компетентностей артистів і режисерів естради, традиції та інновації в мистецьких формах, політичні аспекти в контексті сучасного культурно-мистецького простору.

Представлено матеріали теоретичних досліджень науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів, здобувачів, магістрантів і студентів, в яких висвітлено історичний та практичний досвід в сценічному мистецтві, актуальні питання розвитку мистецтва естради в соціокультурному просторі, теоретичні та практичні аспекти формування професійних компетентностей артистів і режисерів естради, традиції та інновації в мистецьких формах, політичні аспекти в контексті сучасного культурно- мистецького простору. Досліджено сценічне мистецтво: історичний ракурс та практичний досвід. Визначено тенденції розвитку мистецтва естради в сучасній соціокультурній сфері. Розглянуто аспекти формування професійних компетентностей майбутніх артистів і режисерів естради. Озпрактеризовано інтеграційні процеси мистецьких форм: традиції та новаторство. Наведено політичні аспекти в сучасному культурно-мистецькому просторі.