Розглянуто проблему ухилення суб'єктів економіки від обов'язкових платежів та питання виникнення внаслідок неефективного управління процесом контролю за здійсненням платежів норми поведінки тотального невиконання платниками своїх обов'язків. Проаналізовано закономірності у системі стосунків "контролер - платник", на підставі яких запропоновано стратегії поведінки представників контролюючого інституту. Висвітлено метод оцінювання величин недоїмки та проведено його перевірку на основі статистичних даних ДПА України.

Рассмотрена проблема уклонения субъектов экономики от обязательных платежей и вопросы возникновения вследствие неэффективного управления процессом контроля по осуществлению платежей нормы поведения тотального невыполнения плательщиками своих обязанностей. Проанализированы закономерности в системе отношений "контролер - плательщик", на основании которых предложены стратегии поведения представителей контролирующего института. Освещен метод оценки величин недоплаты и проведена его проверка на основе статистических данных ГНА Украины.

Розглядаються питання моделювання взаємовідносин між елементами конфліктних економічних систем страхового типу. Побудована модель конфліктної економічної страхової системи у вигляді динамічної коаліційної гри з нульовою сумою. Введено поняття спостережності динамічної коаліційної гри і доведено, що зазначена гра є спостережною. Вирішена задача спостереження шляхом розробки та програмування відповідного алгоритму, який має ефективні швидкісні якості. Отримані результати на практиці можуть бути використані, зокрема при вирішенні задач аналізу взаємовідносин страхових компаній з державними органами, оцінки динаміки стану безпеки праці, прогнозування інтенсивності надходжень страхових премій у бюджет фонду обов'язкового страхування тощо.

Розглянуто взаємовідносини інвесторів і держави в рамках їх діяльності в певній економічній системі. Проаналізовано мотиви та запропоновано модель прийняття рішень (поведінки) інвесторів залежно від параметрів економічного середовища, в якому вони діють. За допомогою моделі досліджено такі питання: за яких умов які типи агентів прагнутимуть перейти до економіки зі сприятливішим кліматом, а які - залишитися в тій, де вони наразі діють? як ставитимуться агенти до приходу в економіку інших інвесторів? чи прагнутимуть агенти, і які саме, поліпшувати клімат економіки, в якій вони функціонують? чи прагнутиме уряд поліпшувати клімат економіки своєї країни? Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що уряд, попри традиційні уявлення, зазвичай не виявляє реальної зацікавленості у підтриманні та поліпшенні економічного клімату у країні. Навіть якщо клімат економіки є порівняно несприятливим, можна підібрати параметри податкових зборів, за яких подібна ситуація влаштує не лише уряд, а й інвесторів. Формально доведено, що послідовна реалізація природних поведінкових мотивів суб'єктів досліджуваної економічної системи врешті призводить до "закриття" економіки й утворення неповного ринку.

Тематика запропонованої роботи - моделювання горизонтальної та вертикальної взаємодії економічних суб'єктів, що реалізуються, зокрема, угодами про продаж і про найм. Складність моделей "горизонтальних" відносин є причиною суттєво менших, у порівнянні з моделями "вертикальних" стосунків, напрацювань. Спрощено загальну модель "горизонтальної" взаємодії економічних агентів. Запропоновано модель "горизонтальних" взаємин двох економічних суб'єктів, кожний з яких може дотримуватися укладеної між ними угоди, ухилятися від неї та контролювати дотримання угоди своїм візаві. Установлено, що угоду про продаж можна визначити набором ігор, що використовуються для моделювання угоди про найм шляхом декомпозиції гри для опису взаємодії загального типу. З'ясовано умови такої декомпозиції. Тобто модель угоди про продаж можна позиціонувати як узагальнення моделі угоди про найм. Поза тим змодельовано прийняття рішень окремим агентом щодо розподілу обмежених коштів між контролем візаві та дизайном власної діяльності. Запропоновані моделі можуть знайти своє використання в теорії угод для поглиблення окреслення угоди про продаж. Передбачено застосування одержних результатів до різноманітних предметних галузей шляхом конкретизації платіжних функцій ігор моделі. Краще розуміння їх природи за допомогою дослідження запропонованих моделей сприятиме збільшенню якості та продуманості угод, приміром, із правової точки зору. Подальший розвиток досліджень передбачається проводити в напрямку розв'язання моделей, що наразі мають постановочний вигляд, знаходження умов рівноваг Неша (Nash equilibrium), аналіз логіки еволюції взаємин контрагентів.

Тема роботи - вивчення потенційного впливу економічних макропоказників на податкову поведінку урядів, що є складовою більш загальної проблеми державної економічної поведінки у сфері податкової політики. Мета роботи - аналіз і виявлення взаємозв'язків між базовими та похідними макроекономічними показниками, що характеризують стан економічного розвитку держав, і рівнем корпоративного оподаткування, а також формулювання на цій підставі висновків щодо ефективності державної податкової політики та шляхів її коригування. Предмет дослідження - можлива залежність податкової поведінки державних структур від економічних макроіндикаторів. В рамках дослідження використано економетричні методи. Проведено аналіз евентуальної взаємозалежності величини корпоративного податкового тиску та низки макропоказників, що відображають певні оцінки національних економічних систем: потужності, заможності, інвестиційної привабливості та сприятливості інвестиційного клімату. Виявлено, що корпоративна ставка податку використовується урядами в ролі регулюючого інструменту не надто активно, а податкова поведінка урядів подекуди може бути оцінена як неефективна. Врахування цього факту, а також аналіз причин, що призводять до такої урядової поведінки, можуть сприяти оптимізації управлінських рішень у сфері податкового регулювання. Крім того, результати дослідження допомагають виявити важелі та мотиви поведінки економічних агентів на макрорівні. Одержані результати є засадою подальших досліджень як загальноекономічних поведінкових принципів і прийняття рішень на макрорівні, так і більш вузької проблематики, такої як проблема "гонки поступок".