Наведено випадок спалаху інфекційного ринотрахеїту у великої рогатої худоби в одному з господарств Київської області. Проведено клінічний огляд всього поголів'я - 652 голови, в тому числі 320 корів. Виявили 9 корів з характерними симптомами інфекційного ринотрахеїту. Перебіг інфекційного ринотрахеїту характеризувався швидким розвитком, одна тварина загинула. Патологоанатомічні зміни локалізувалися на слизовій оболонці носа, глотки, трахеї, легень. Проведені серологічні дослідження підтвердили діагноз на інфекційний ринотрахеїт.

Проведений аналіз формування складу води, що використовується для напування тварин у господарствах південної біогеохімічної зони України. Представлено санітарно-гігієнічну оцінку джерел водопостачання; досліджено санітарно-гігієнічні показники безпечності та якості питної води. Встановлено, що зони санітарної охорони біля водозаборів у господарствах відсутні, порушуються також санітарно-гігієнічні вимоги, що й сприяло бактеріальному забрудненню підземних вод. Вивчено, що за хімічним складом досліджувана вода є прісною, з підвищеною мінералізацією гідрокарбонатного класу групи натрію та кальцію другого типу. На основі результатів досліджень виявлено, що вміст меркурію і мангану перевищував гранично допустимі концентрації.

Описана картина характерных повреждений, которые выявляются при взрыве ручной дистанционной гранаты. Особенностью приведенного экспертного случая является возможность по локализации повреждений определение положения нескольких пострадавших в момент взрыва для последующей реконструкции обстоятельств проишествия.

Індекс рубрикатора НБУВ: П086.0 + П086.4 + П062.73

Рубрики:

Будівлі для великої рогатої худоби

Будівлі для свиней

Водоустрій тваринництва

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично обгрунтовано та запропоновано нове рішення наукової проблеми щодо зональної санітарно-гігієнічної оцінки джерел і систем забезпечення молочних ферм водою, вивчено її вплив на здоров'я корів, якість і безпечність молока. Встановлено, що вода різних біогеохімічних зон України за санітарно-гігієнічними показниками не завжди відповідає чинним стандартам якості та безпечності. Доведено, що якість води залежить від глибини водозабору, підстилаючих водоутримуючих порід, впливу поверхневого стоку, антропогенних чинників і санітарно-технічного стану джерел і систем водопостачання. Встановлено кореляційну залежність між кількістю спожитої коровами води, показниками мікро- та макроклімату, складом раціону та молочною продуктивністю. Розроблено склад брикету-лизунця "Кендісорб" пролонгованої дії та експериментально доведено його позитивний вплив на клінічний стан, метаболічний статус і молочну продуктивність корів. Згодовування лактуючим коровам брикету-лизунця "Кендісорб" для корекції порушень обміну речовин позитивно впливало на гемоцитопоез і метаболічні процеси, сприяло нормалізації мінерального обміну та підвищувало молочну продуктивність тварин, сприяло покращенню фізико-хімічних показників молока (густина, кислотність), зростанню в ньому вмісту білка та лактози.

Висвітлено нові підходи та рішення, які відповідають актуальним суспільним запитам і сприяють якісно новим трансформаційним соціальним змінам. Розкрито психологічні особливості професійної компетентності соціальних працівників центрів комплексної реабілітації. Розглянуто лінгвістично-пізнавальний простір економічної діяльності як основу колективної взаємодії у сучасному соціумі. Проаналізовано теоретико-методологічний вимір інформаційних процесів в контексті становлення суспільства нових можливостей. Досліджено психологічні особливості розвитку стресостійкості у дітей з неблагополучних сімей. Розглянуто психологічні аспекти у формуванні майбутніх лідерів бізнесу. Обгрунтовано концептуальні підходи до визначення поняття саморегуляції. Увагу приділено трансформації когнітивної сфери людини під впливом цифровізації країни.

Висвітлено питання превентивної ветеринарної медицини та забезпечення добробуту сільськогосподарських тварин. Значну увагу приділено загальним превентивним методам і засобам щодо захворювань тварин і перенесення фокусу діяльності лікаря ветеринарної медицини на своєчасну діагностику і профілактику.