Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91-1 + В379.2

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - створення методики визначення пористості газонасичених теригенних порід-колекторів з урахуванням впливу радіальної неоднорідності розподілу залишкового газонасичення в зоні проникнення фільтрату промивної рідини. Проведено інтерпретацію та переінтерпретацію каротажного матеріалу за пластами-колекторами одного віку, літологією, глибиною залягання та різного, за результатами випробувань, газонасичення (визначення пористості за результатами акустичного, радіоактивного та електричного каротажу). Виявлено вплив характеру газонасичення присвердловинної зони пласта на покази нейтронних та акустичних методів визначення пористості. Проаналізовано механізм утворення зони проникнення простого колектора та характер розподілу залишкового газонасичення в ній. Показано основні недоліки існуючих методик визначення пористості газонасиченого колектора. Наведено особливості різних геофізичних методів дослідження свердловин (ГДС) щодо їх радіальної глибинності та вплив на їх покази залишкового газонасичення в межах радіуса дослідження. На підставі аналізу впливу флюїдонасичення на покази різних методів ГДС і глибинності дослідження методів розроблено підхід, що надає змогу проводити оцінку зміни залишкового газонасичення в радіальному напрямку від свердловини та виявлення газонасичених порід-колекторів за даними нейтронних та акустичного методів дослідження. Теоретичні висновки підтверджено статистичним аналізом результатів інтерпретації даних ГДС. Наукова новизна запропонованого підходу - адекватне врахування впливу залишкового газонасичення на обраховану за результатами ГДС пористість. Запропоновано методику, що надає змогу визначати пористість газонасичених колекторів, знаходити коефіцієнти залишкового газонасичення на відстанях, що відповідають радіусам дослідження методів пористості.

Проведено інтерпретацію та переінтерпретацію каротажного матеріалу по пластах-колекторах одного віку, літології, глибини залягання і різного, за результатами випробувань, насичення (визначення пористості за результатами акустичного, радіоактивного та електричного каротажу). Виявлено вплив характеру насичення на покази методів пористості. Проаналізовано механізм утворення зони проникнення простого колектору та характер розподілу залишкового газонасичення в ній. Запропоновано методику, яка дозволяє визначати пористість газонасичених колекторів, знаходити коефіцієнти залишкового газонасичення на відстанях, що відповідають радіусам дослідження методів пористості.

Досліджено вплив високовольтного електричного розряду на дисперсну систему дистильована вода-порошок карбіду бору, що дозволило встановити закономірності зв'язку параметрів розряду з дисперсністю та структурою порошку. Показано, що для ефективного диспергування порошку карбіду бору необхідно забезпечити амплітуду тиску хвилі стиснення не менш ніж ~100 МПа при питомій енергії обробки ~20 МДж/кг.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91 + Л428.85

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Кермети

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л428.851

Рубрики:

Карбіди

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л428.851-1

Рубрики:

Карбіди

Шифр НБУВ: Ж63290 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л428.85

Рубрики:

Кермети

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л428.851-1

Рубрики:

Карбіди

Шифр НБУВ: Ж63290 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Властивості вуглекомпозитів залежать від взаємодії на межі фаз "наповнювач - матриця". Одним із найбільш ефективних способів підвищення міжфазової адгезії є введення модифікувальних нанодомішок до складу матриці. За рахунок армування матриці можна підвищити механічні властивості вуглекомпозиту. Проведено аналіз різних наномодифікаторів сімейства нановуглеців, що містить фулерени, нанотрубки, графени, наноалмази. Унікальні характеристики у поєднанні з помірною собівартістю та комерційною доступністю вигідно відрізняють наноалмази від інших наночастинок. У роботі показано доцільність модифікування епоксидного сполучного HUNTSMAN наноалмазами, що мають малий та однорідний розмір, сферичну форму частинок, а також доступну зовнішню поверхню. Описано технологію введення наноалмазів у епоксидне сполучне та виготовлення на його основі вуглекомпозитів. Наноалмази вводилися в легколеткий розчинник тетрагідрофуран під впливом ультразвуку для забезпечення хорошого диспергувального середовища. Для визначення оптимального вмісту наномодифікаторів, що надають змогу підвищити міжфазну адгезію, досліджено багатокомпонентне епоксидне сполучне HUNTSMAN на основі смоли Araldite LY556, отверджувача Aradur 917 і прискорювача Accelerator DY 070 з вмістом наноалмазів 0,26; 0,52; 2,6; 5,2 і 10,4 мас. %. Встановлено, що введення наноалмазів у кількості 2,6 мас. % надає змогу збільшити твердість матеріалів до 50 %. Результати досліджень показали, що під час введення в епоксидне сполучне мінімальної кількості 0,26 мас. % наномодифікаторів спостерігається максимальне підвищення міцнісних характеристик наномодифікованих вуглекомпозитів до 18 %. Роботи виконано у межах угоди про надання гранту програми "Горизонт 2020".

У рамках вивчення кругообігу речовини в природі розроблено гідро-біогенно-мантійну концепцію утворення вуглеводнів і на її основі створено пошукову структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічну технологію. Викладено теоретичні та прикладні засади системної гсолого-термо-атмогеохімічної технології з використанням комплексу тектонічних, морфоструктурних, літолого-стратиграфічних, формаційно-седиментаційних, геофізичних, гідрологічних, термометричних, атмогеохімічних методів. Цю технологію досліджень успішно впроваджено під час прогнозно-пошукових робіт як на суші, так і в акваторії Чорного і Азовського морів на об'єктах Східного, Західного, Південного нафтогазоносних регіонів України, імпактних структур, вугільних родовищ з використанням спеціально створених апаратурних комплексів. Обґрунтовані джерела відновлення вуглеводневих родовищ, що перебувають в експлуатації. Проведений аналіз розташування нафтогазових родовищ і гідрогеологічних басейнів світового видобутку вуглеводнів дав змогу обґрунтувати та впровадити в нову пошукову технологію вуглеводневих скупчень найважливіші пошукові критерії гідролого-структурні та геохімічні елементи, що відображають природу закладення каньйонів дельт річкових систем, а також розташованих в їх басейнах генераторів гідробіогенних метаноутворюючих процесів.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводено розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологію апробовано на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводиться розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологія апробована на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.

Проведено узагальнення та аналіз сучасного стану розвитку і оптимізацію методів синтезу порошків і технологій виготовлення високоентропійнних диборидів, досліджено процес виготовлення щільних матеріалів, а також проведено аналіз та прогнозування напрямків їх розвитку.