Показано, що після деформації стисненням монокристалів молібдену спостерігається різке збільшення магнітної сприйнятливості, яке суттєво залежить від стану поверхні перед деформуванням. На фізичні властивості поверхневого шару суттєво впливають умови контактного тертя на межі метал - інструмент. Хімічне видалення цього шару призводить до зникнення магнітного ефекту.

Розглянуто структурні зміни, що виникають під час навантаження порошку фулериту за умов вільної осадки за кімнатної температури. Зроблено оцінку модуля зсуву, продемонстровано релаксацію пружних спотворень. Значні залишкові спотворення в пресовці фулериту та зменшення параметра гратки обумовлено залишковими макронапруженнями, які становлять 850 МПа. Диспергування пресування у порошок призводить до повного зняття пружних макронапружень і, отже, до зникнення відповідних деформацій гратки, що свідчить про пружньо-оборотний характер деформації фулериту під тиском.

Одержано ультралегкі конструкційні металічні матеріали на основі піноніхрому та сітчастих "сендвічів" із нержавіючої сталі з пористістю 90 - 95 % та високими показниками питомої міцності. Для деформації стисненням піноніхрому та пінонікелю виявлено ефекти втрати стійкості та неоднорідної деформації по висоті, які продубльовані в разі радіального деформування модельних стільникових структур. Встановлено, що основою цих явищ є локальні структурні арки в матеріалі. Запропоновано модель арочного елемента структури та розв'язано пружну задачу його деформування, що адекватно описує ефект утрати стійкості.

Запропоновано технологічну схему формування стрічок із пороутворювачем високотемпературним спіканням з наступною ущільнюючою прокаткою. Це дозволяє одержати високопористий тонкострічковий прокат на базі порошкового ніхрому з керованою біпористою структурою та оптимальними фізико-механічними властивостями.

Зроблено огляд наукових публікацій і патентів за останні десятиріччя з питань використання гідридотвірних сплавів як активних матеріалів у нікель-металогідридних акумуляторах, які замінили екологічно шкідливі нікель-кадмієві акумулятори. Показано, що головним напрямком наукових досліджень щодо одержання сплавів із високою електрохімічною ємністю, циклостійкістю та активністю до водню є розробка багатокомпонентних сплавів шляхом легування, принципи якого сформульовано у даному повідомленні.

Зазначено, що багатокомпонентні інтерметалічні сорбуючі водень сполуки, які використовують як активний матеріал у вторинних джерелах струму, мають такі недоліки: низька електроємність та занадто висока вартість, особливо для кобальтовмісних сплавів. Одним із прогресивних методів підвищення властивостей електродного матеріалу є оптимізація мікроструктури сплаву. За допомогою методів порошкової металургії одержано інтерметаліди-сорбенти водню з контрольованою розупорядкованою структурою; досліджено її вплив на електрохімічні властивості.

Ключ. слова: газораспыленные порошки, сорбция водорода, электрохимическая емкость
Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив на процес спікання таких двох головних геометричних параметрів порошкового тіла, як розподіл пор за розмірами та величина міжфазової питомої поверхні. На неоднорідності розподілу пор за розмірами базується явище локальної об'ємної усадки під час спікання. Величина міжфазової поверхні впливає на об'ємну усадку та процеси сплавоутворення. Запропоновано визначення спікання як двостадійного процесу. Перша стадія - це є спікання незв'язаної порошкової системи, а друга - це спікання зв'язаного пористого тіла.

Досліджено електрохімічні властивості електродів на основі інтерметаліду TiNi, одержаного за допомогою методу порошкової металургії, зі структурою аустеніту та мартенситу. Електрохімічні та ємнісні характеристики електродів визначено за кривими заряду за нерівноважних умов, а також за циклічними вольт-амперними кривими у лужному середовищі. Вивчено структурні та фазові зміни в процесі абсорбції - десорбції водню та вплив структури на активацію та сорбційну ємність за воднем. Показано, що електроди з нікеліду титану, які мають двофазову структуру (аустеніт, мартенсит), легше активуються та мають більш високу ємність за воднем, ніж електроди з однофазовою структурою аустеніту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж362.062

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе перколяционного подхода предложена аналитическая зависимость электропроводности от пористости, представляющая собой комбинацию ранее предложенных уравнений В. В. Скорохода для определения зависимости электропроводности от пористости и относительного линейного размера контактов. В предложенном уравнении использована пористость утряски порошка, являющаяся его наиболее стабильной характеристикой. Предложенная зависимость показала наилучшее совпадение с экспериментальными результатами в сравнении с известными аналитическими зависимостями других авторов.

С использованием в качестве объемно-связанного каркаса высокопористого ячеистого никеля получены каркасные композиты и исследованы особенности их прессования и спекания. Наличие такого каркаса улучшает уплотняемость композитов и может тормозить объемные изменения при низкотемпературном спекании или не влиять на них при высокотемпературном. В прессовках каркасных композитов на границах каркас - керамика образуются поры, которые, вырастая при спекании, образуют объемную сеть микротрещин.

Исследованы особенности деформирования керамико-металлических композитов на объемно-связанном металлическом каркасе из высокопористого ячеистого никеля и трикотажной сетки из нержавеющей проволоки. При всех видах разрушающих испытаний сохраняется целостность образцов каркасной керамики при высоких значениях пластичности и работы деформации и разрушения. Разработан способ получения каркасной керамики на объемно-связанном металлическом каркасе, заключающийся в помещении в пресс-форму высокопористого каркаса, засыпке порошка керамики, прессовании и спекании композита. Способ опробован для двух видов каркасной керамики: конструкционной "ситалл - высокопористый ячеистый никель" и биокерамики "гидроксиапатит - высокопористый проволочный нержавеющий каркас". Обладая меньшими значениями прочности при изгибе и работы ударного изгиба, композит на основе гидроксиапатита превосходит композит на основе ситалла по пластичности и неразрушаемости каркаса.

Установлены методические особенности мезоструктурной аттестации пористых материалов. Показано, что экспериментальный размер пор является функцией метода определения. В макропористой подсистеме в бипористых материалах наблюдается анизотропия. Разработан ртутно-порометрический способ определения пористости, необходимой для расчета фактора проницаемости.

Приведены обобщенные характеристики пористых материалов - фактор проницаемости, матричность структуры и коэффициент извилистости порового пространства. Фактор проницаемости различных материалов (порошковых, волокновых, вспененных) не зависит от пористости, а определяется структурой порового пространства. С увеличением пористости матричность материала и коэффициент извилистости существенно уменьшаются.

Исследованы особенности прессования и спекания нанодисперсных и пластинчатых порошков синтетического гидроксиапатита (ГАП) с целью увеличения прочности и работоспособности ГАП керамики. Показано, что гранулирование порошков ГАП и ограничение давления прессования позволяет предотвратить расслой при прессовании. Получены пористые заготовки ГАП с однородной нанопористой структурой, высокой уплотняемостью и спекаемостью, превосходящей спекаемость нанодисперсных порошков.

Исследовано межфазное взаимодействие в механических смесях термостабильных порошков гидроксиапатита (ГАП) и бета-трикальцийфосфата (бета-ТКФ) в зависимости от температуры отжига, исходного состава и дисперсности с адекватной рентгеновской интерпретацией фазовых изменений. Установлено, что при отжиге механических смесей термостабильных стехиометрических порошков ГАП и бета-ТКФ гидроксиапатит по реакции дегидратации полностью переходит в ТКФ, причем эта реакция активируется по механизму контактной межфазной активации, при которой исчезает лимитирующая стадия зародышеобразования. Межфазные границы в двухфазной смеси ГАП - ТКФ в силу своей большей дефектности, нежели однофазные в чистом ГАП, более проницаемы для паров воды и поэтому они более эффективны в качестве стоков газообразных продуктов реакции.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91-18

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы процессы прессования, спекания и структура двухфазных (гидроксиапатит (ГАП) - ситалл и ГАП - трикальцийфосфат (ТКФ)) порошковых смесей. Показано, что способность к уплотнению этих порошковых смесей является аддитивной функцией чистых компонентов. Такому же закону подчиняется и спекаемость смеси (ГАП - ТКФ). Спекание же бикомпонентной смеси (ГАП - ситалл) происходит в присутствии жидкой фазы, количество которой, как установлено экспериментально, можно регулировать дисперсностью порошка ГАП. Использование нанодисперсного порошка, благодаря большой межфазной поверхности, приводит к интенсификации диффузии еще в твердом состоянии, что вызывает дополнительную кристаллизацию аморфной фазы.

Індекс рубрикатора НБУВ: О62-07

Рубрики:

Космічні літальні апарати

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ