Наведено загальні дані про кровотечі в просвіт травного тракту (ПТТ), розкрито основні причини гострих шлунково-кишкових кровотеч, подано класифікацію ступенів крововтрати. Висвітлено патогенез гострої кровотечі (ГКТ) та геморагічного шоку (ГШ), клінічну картину ГКТ у ПТТ та діагностичні критерії ГШ. Викладено загальні основи діагностики та лікування хворих на ГКТ у ПТТ, описано ендоскопічні методи локального гемостазу.

Проведено аналіз клінічного матеріалу та результати лікування 49 хворих на цироз печінки, ускладненого гострою кровотечею з варикозно-поширених вен стравоходу і шлунка в поєднанні з іншими ускладненнями портальної гіпертензії. Обгрунтовано значення широкого використання ендоскопічних та рентгенендоваскулярних методів діагностики і лікування кровотеч з варикозно-поширених вен стравоходу і шлунка, що призводить до стійкого гемостазу з мінімальними рецидивами кровотечі у віддалений період.

Наведено аналіз діагностики і лікування злукового процесу черевної порожнини у 383-х хворих, які знаходилися на лікуванні в хірургічному відділенні ОКЛ протягом 1996 - 2001 рр. Пусковим механізмом виникнення злукового процесу у 94,86 % хворих, в основному, були раніше виконані різні оперативні втручання на органах черевної порожнини. Для діагностики поширеності злукового процесу, а також ліквідації злук використовували лапароскопічні методи. Використання лапароскопії увипадку сумнівної клінічної картини кишкової непрохідності і неінформативності додаткових методів обстеження дозволило також виявити групу інших гострих хірургічних захворювань черевної порожнини та вибрати оптимальну тактику оперативного лікування.

Відзначено, що запровадження у медичних вузах у навчальний процес нових практично-орієнтованих програм, практична спрямованість навчальної бази кафедр, багаторівневий ступінь підготовки студентів, практично-орієнтований державний іспит спрямовано на покращання рівня підготовки спеціалістів для практичної охорони здоров'я.

Засвоєння теоретичних знань та успішне оволодіння на їх основі практичними навичками лікарської діяльності - головне завдання формування майбутнього спеціаліста-медика. Тестовий контроль дозволяє охопити значний теоретичний матеріал, швидко та об'єктивно оцінити знання студентів. Використання тестового контролю на початку заняття і при його закінченні дозволяє визначити рівень кожного студента у повному об'ємі. При закінченні вивчення кожної теми запропоновано ситуаційні задачі, розв'язуючи які студент демонструє клінічне мислення. Велике значення має вміння студента вірно оцінити дані лабораторних та інструментальних методів дослідження. В обов'язковому порядку проводиться курація тематичних хворих, після чого у формі дискусії обговорюється тактика хірургічного лікування, необхідність використання лабораторних та інструментальних обстежень. Для вдосконалення вивчення матеріалу вагоме значення має індивідуальна самостійна робота студентів.

Подано дані літератури з епідеміології та клінічних проявів первинного гіперпаратиреозу, а також клінічний випадок своєчасної діагностики і хірургічного лікування хворого з первинним гіперпаратиреозом.

Проаналізовано безпосередні результати хірургічного лікування 90 хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту, прооперованих у період з 2006 до 2011 рр. Дренувальні операції проведено у 67 (74,4 %) із 90 хворих. Поздовжню панкреатоєюностомію виконано у 28 (41,8 %) хворих, операцію Фрея - у 7 (10,4 %), цистоєюностомію - у 26 (38,8 %), цистодуоденостомію - у 2 (3 %), цистопанкреатоєюностомію - у 4 (5,9 %) хворих. Дистальну резекцію підшлункової залози проведено у 5 (5,5 %) хворих. Зовнішнє дренування нагноєних псевдокіст здійснено у 14 (15,5 %) хворих, із них у 12 - стилет-катетером типу "pig tail". У 4 (4,4 %) хворих наклали біліодигестивні та гастродигестивні анастомози. Померли 2 хворих, післяопераційна летальність склала 2,2 %. Основним методом лікування хворих з ускладненими формами хронічного панкреатиту є органозберігальні дренувальні операції, частота виконання яких становила 74,4 %.