Узагальнено на випадок відгуку низькотемпературної водневоподібної плазми на збурення зовнішнім електромагнітним полем формалізм функцій Гріна. Одержано залежність температури переходу газу до стану з бозе-ейнштейнівським конденсатом від параметрів енергетичного спектру водневоподібних атомів. Визначено умови експериментального спостереження сильного уповільнення електромагнітних сигналів слабкої інтенсивності оптичного та мікрохвильового діапазону спектру в бозе-конденсаті атомів лужних металів. Досліджено залежність параметрів поширення електромагнітного сигналу у конденсаті від напруженості зовнішнього сталого однорідного магнітного поля. Вивчено вплив температурних ефектів на оптичні характеристики розріджених газів у конденсованому стані.

Розглянуто еволюцію концепції та поняття вартісно-орієнтованого управління (ВОУ) компанією. Проаналізовано переваги та недоліки застосування теорії ВОУ. Запропоновано визначення "ВОУ", яке усуває деякі недоліки, притаманні відомим поняттям.

Наведено деякі показові результати, пов'язані з явищем відгуку ультрахолодних квантових газів у стані з бозе-ейнштейнівським конденсатом. Показано, що на основі загального теоретичного підходу, запропонованого авторами, можна послідовно описати уповільнення сигналів не лише оптичного, а й мікрохвильового діапазонів до надзвичайно низьких показників групової швидкості. Явище сильного уповільнення електромагнітних хвиль може бути використане для детектування магнітних полів з високою точністю, дуже якісної фільтрації сигналів та більш детального вивчення особливостей енергетичного спектра атомів. Як іще один яскравий приклад можливого "курйозного" застосування проаналізовано принципову можливість прискорення релятивістських частинок ультрахолодними газами за наявності інверсної заселеності квантових станів.

Представлено результати досліджень близькокритичних явищ і фазових переходів у квантових газах за допомогою першопринципних і середньопольових теоретичних підходів. Досліджено термодинамічні характеристики ідеальних газів у режимі квантового виродження на всьому інтервалі температур, у тому числі де розкладання в рамках теорії збурень є непридатними. Виявлено ефекти фільтрації сигналів оптичного діапазону ультрахолодними бозе-газами атомів лужних металів, показано принципову можливість прискорення релятивістських частинок такими системами у стані бозе-конденсації. Узагальнено теоретичний підхід динамічної теорії середнього поля на випадки опису взаємодіючих фермі-газів із різними амплітудами тунелювання, густиною частинок, високими спіновими симетріями та за наявності обмінної взаємодії між частинками по типу зв'язку Гунда. Одержано фазові діаграми магнітних фаз і представлено ефективні спінові моделі у границях сильного зв'язку для ультрахолодних газів фермі-атомів в оптичних ґратках. Теоретично передбачено явище конденсації спін-триплетних екситонів у кристалах оксидів кобальту та пояснено гістерезисну поведінку таких сполук у зовнішньому сильному магнітному полі. Одержано та проаналізовано низькотемпературні фазові діаграми групи кристалів на основі оксидів кобальту з домішками елементів групи лантану, кальцію, стронцію та фтору. Досліджено дисперсійні характеристики екситонних збуджень у таких системах. Показано, що результати розвинутих теоретичних підходів добре узгоджуються із проведеними експериментами з резонансного непружного рентгенівського розсіяння. Одержані результати доповнюють і розширюють існуючі уявлення про квантові гази як у відсутності, так і за наявності зовнішніх полів, у тому числі таких, що утворюють просторово-періодичні ґраткові структури.

Висвітлено основні засади теоретичного опису квантових систем багатьох частинок із двома різновидами статистик: Бозе-Ейнштейна та Фермі-Дірака. Наведено огляд сучасних методик теоретичних досліджень, як аналітичних, так і чисельних, а також експериментальних реалізацій дивовижних ефектів і явищ у квантових системах. Основну увагу приділено опису екзотичних станів речовин на прикладі газів частинок і квазічастинок у режимах квантового виродження. Уже понад століття наукові дослідження, технічні та навіть технологічні здобутки, на яких ґрунтується і загальний розвиток суспільства, спираються на закони квантового світу. Зокрема зазначимо, що сьогодні вважають усталеним і звичним твердження, що коли йдеться про окрему частинку (елементарну частинку, чи ядро, або атом чи молекулу) як про квантово-механічний об’єкт досліджень, більшість квантових процесів за наданих параметрів може бути змодельовано, розраховано й передбачено, принаймні, враховуючи сучасний рівень обчислювальної техніки й обчислювальних методів. Яскравими прикладами прояву квантових властивостей речовини на макрорівні є явища феромагнетизму, надплинності, надпровідності. Нагадаємо, що відправною датою в історії квантових газів, мабуть, можна вважати 1924-1925 роки, коли Альберт Ейнштейн, базуючись на праці індійського фізика Шатьєндраната Возе, теоретично показав можливість квантового колективнного ефекту - конденсації на найнижчому із можливих енергетичному рівні в газі невзаємодійних частинок. Трохи пізніше, а саме в 1926 році, було виведено іншу статистику для квантових газів - статистику Фермі-Дірака, яка описувала протилежний до наведеного вище випадок. Історично склалося так, що основні методики квантово-механічного опису рівноважних і нерівноважних станів, наприклад, газоподібних систем, довгий час не враховували можливої наявності внутрішньої структури у частинок, що входили до цієї системи.