Розкрито значення та походження 5 000 імен, з яких понад 570 є базовими, розглянуто особливості їх написання та вимови 62-ма мовами, викладено відомості про поширеність. Тлумачення імен вперше проілюстровано візитками відомих історичних осіб, в яких викладено стислу інформацію про роки їх життя, сферу діяльності, визнання, країну походження та проживання. Імена подано в абетковому порядку за гніздовим принципом, виділено їх синонімічні ряди. Оформлено 415 візиток видатних осіб, носіїв даних імен.

Раскрыты значение и происхождение 5 000 имен, из которых свыше 570-ти являются базовыми, рассмотрены особенности их написания и произношения на 62-х языках, даны сведения о распространенности. Толкование имен впервые проиллюстрированно визитками выдающихся исторических лиц, в которых дана краткая информация о годах их жизни, сфере деятельности, признании, стране происхождения и проживания. Перечень имен дан в алфавитном порядке по гнездовому принципу, выделены их синонимические ряды. Оформлено 415 визиток выдающихся лиц, носителей данных имен.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х810.112-2

Рубрики:

Органи місцевого управління

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э375-44

Рубрики:

Католицизм

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено сутність принципу субсидіарності та особливостей його застосування органами місцевого самоврядування різних територіальних рівнів в країнах ЄС та Україні. Проаналізовано законодавство з місцевого самоврядування України та країн ЄС, міжнародні нормативно-правові документи Ради Європи тощо. Сформульовано визначення принципу субсидіарності та узагальнено позитивний досвід органів місцевого самоврядування країн ЄС щодо вирішення питань місцевого значення на рівні їх виникнення на підставі міжкомунальної співпраці органів місцевого самоврядування однакового територіального рівня. Здійснено спробу показати перспективу розвитку місцевого самоврядування на підставі застосування принципу субсидіарності як одного із конституційних принципів місцевого самоврядування.

Проаналізовано філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність і правову природу. Увагу звернено на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.

У сучасному глобалізованому світі громадянство - це один із найважливіших і найфундаментальніших правових інститутів, які визначають правовий статус особи, а також дихотомію взаємовідносин між особою та державою. Розмірковуючи під правовим кутом зору, вважаємо, що право кожної особи на громадянство є особистим невід'ємним, немайновим і невідчужуваним правом. У світі з давніх-давен громадянство було саме тим правовим індикатором і гуманітарним стандартом, який покликаний убезпечити політичну особливість і конституційну (національну) ідентичність кожної держави та гарантувати їй певну самобутність, збалансований і стабільний розвиток, незважаючи на перманентну геополітичну турбулентність у світовому масштабі. Однак, такі гарантії мають бути синхронізованими з поступовою інтеграцією громадян у суспільство, їхньою інклюзивністю в життєдіяльність держави, гарантуванням прав людини, поваги до їхнього приватного та сімейного життя, зменшенням проявів (прямої/непрямої) дискримінації. Це доводять проаналізовані нами рішення Європейського суду з прав людини у справах (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. The United Kingdom (1985), Riener v. Bulgaria (2006), Genovese v. Malta (2012), Wagner and J.M.W.L. v. Luxemburg (2007), Stamose v. Bulgaria" (2013), Menneson v. France (2014) і Labassee v. France (2014), Biao v. Denmark (2016), Ramadan v. Malta (2016), Paradiso and Campanelli v. Italy (2017).

Розглянуто питання співвідношення конституціоналізму та демократії. Проаналізовано форми участі громадян у прийнятті важливих суспільно-політичних рішень і механізми громадянського контролю за діяльністю органів публічної влади. Поряд із виборами та референдумом як основними способами здійснення народовладдя також проаналізовано конституційно-правові засоби забезпечення права на мирні зібрання. Досліджено конституційно-правове регулювання діяльності інститутів громадянського суспільства (громадських організацій, профспілок, ЗМІ) і політичних партій як учасників взаємодії суспільства та влади, а також основні форми такої взаємодії. Висвітлено питання імплементації та реалізації міжнародно-правових стандартів місцевого самоврядування в контексті європейської інтеграції України.