Проведено соціально-філософське дослідження процесів самоорганізації сучасного суспільства та детермінант їх оптимізації. Розкрито соціально-філософське значення категорій "процеси самоорганізації" та їх "механізми". Виявлено можливості оптимізації таких процесів, досліджено специфіку їх механізмів. Визначено міру оптимального для гармонійного розвитку суспільства співвідношення порядку та хаосу. Конкретизовано соціально-філософське визначення гомеостазу та гомеостазу соціальної системи. На підставі проведеного аналізу особливостей процесів самоорганізації обгрунтовано важливість збереження духовних і культурних цінностей суспільства як системної інформації суспільства, що забезпечує стійкий розвиток соціальної системи.