На підставі сучасних наукових даних розглянуто предмет і завдання судової психіатрії, проаналізовано види судово-психіатричної експертизи, провадження її у кримінальному та цивільному процесах, особливості цього провадження стосовно обвинувачених, потерпілих, свідків та засуджених осіб. Викладено питання профілактики суспільно небезпечних дій, проблеми осудності й неосудності, дієздатності та недієздатності. Висвітлено головні аспекти судово-психіатричної експертизи відповідно до положень Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Подано опис видів судово-психіатричної експертизи, впровадження її у кримінальному та цивільному процесах. Висвітлено особливості даного впровадження відносно обвинувачених, потерпілих, свідків і засуджених осіб. Викладено головні аспекти судово-психіатричної експертизи відповідно до положень Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Проаналізовано психологічні особливості роботи лікарів з деякими категоріями хворих на алкоголізм, психосоматичні захворювання, депресивними та суїцидально налаштованими пацієнтами. Висвітлено вплив професійної діяльності на особистість лікаря, визначено шляхи профілактики "синдрому вигоряння", який складається з емоційної виснаженості, професійного цинізму та редукції професійних досягнень.

Проанализированы психологические особенности работы врачей с некоторыми категориями больных, в частности, алкоголизмом, психосоматическими заболеваниями, депрессивными и суицидально настроенными пациентами. Изучено влияние профессиональной деятельности на личность врача, определены пути профилактики "синдрома выгорания", который состоит из эмоциональной истощенности, профессионального цинизма и редукции профессиональных достижений.

Розглянуто питання професійної підготовки студентів з загальної та медичної психології, впровадження, формування практичних навичок у навчальному процесі. Охарактеризовано поняття відчуття, сприйняття, уявлення, уваги, пам'яті, емоційних станів, мислення, свідомості. Наведено методи врегулювання конфліктів у колективах. Описано психологічні аспекти умирання та смерті. Розкрито основи психопрофілактики і психогігієни.

Висвітлено загальні питання судової психіатрії, основи загальної психопатології, окремі форми психічних захворювань та їх судово-психіатричну оцінку. Розглянуто завдання судової психіатрії, правові положення та організаційні форми судово-психіатричної експертизи, питання осудності за результатами судово-психіатричної експертизи обвинувачуваних, психіатричної експертизи засуджених, свідків та потерпілих, судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі, питання недієздатності психічно хворих, заходи медичного характеру, що застосовуються до психічно хворих, які вчинили суспільно небезпечні дії. Розкрито загальні поняття про психічні захворювання, симптоматику психічних розладів.

Освещены общие вопросы судебной психиатрии, основы общей психопатологии, отдельные формы психических заболеваний и их судебно-психиатрическая оценка. Рассмотрены задачи судебной психиатрии, правовые положения и организационные формы судебно-психиатрической экспертизы, вопросы осужденности при судебно-психиатрической экспертизе обвиняемых, психиатричекой экспертизы осужденных, свидетелей и потерпевших, судебно-психиатрической экспертизы в гражданском процессе, вопросы недееспособности психически больных, меры медицинского характера, применяемые к психически больным, которые совершили общественно небезопасные действия. Раскрыты общие понятия о психических заболеваниях, симптоматике психических расстройств.

Исследованы 80 женщин, больных ревматоидным артритом. Выявлены ведущие патопсихологические синдромы и личностные особенности больных. Определена зависимость уровня психических расстройств от клинических и возрастных факторов ревматоидного артрита. Разработан способ диагностики и прогнозирования психического состояния больных ревматоидным артритом.

Исследовано 109 женщин, больных параноидной шизофренией с непрерывным типом течения. Обоснована зависимость аутоагрессивных тенденций физического и вербального уровня от патопсихологических особенностей личности и клинической картины шизофренического процесса. Выявлены факторы, повышающие риск возникновения аутоагрессивных форм поведения у женщин, больных непрерывнотекущей параноидной шизофренией.

Обстежено 97 чоловіків, які мали діагноз розладу особистості, проходили судово-психіатричну експертизу та відбували покарання у зв'язку з реалізованим злочином проти особистості; 21-го хворого з діагнозом розладу особистості та 21-го психічно здорового, які не притягувались до кримінальної відповідальності. Використано методики багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела та діагностики показників і форм агресії А. Басса - А. Дарки. Відзначено достовірно нижчі показники інтелекту та вищі показники мінливості настрою, фрустрованості, проявів агресії та ворожості. Виявлено тенденцію до підвищення індексу загальної агресивності. Це може стати підгрунтям для комплексного підходу під час розробки заходів медичного та соціального характеру, які спрямовані на профілактику агресивної поведінки цього контингенту хворих.

Проведено обследование 80 стационарных больных коксартрозом, нуждающихся в эндопротезировании. Определены основные формы пограничних психических расстройств при коксартрозе, такие как неврастения (F 48), депрессивное расстройство (F 32), тревожные и фобические расстройства (F 40), расстройства личности: истерическое (F 60.4), ананкастное (F 60.5), тревожное (F 60.6) и зависимое (F 60.7). Полученные данные свидетельствуют, что у больных трудоспособного возраста (41 - 50 лет) превалирует депрессивное расстройство. Установлена связь между выраженностью болевого синдрома и типом отношения к болезни. Полученные данные необходимо учитывать врачам-травматологам при лечении и реабилитации этих больных.

Изучено клинико-психопатологические, психологические особенности психической дезадаптации и качество жизни 88 родственников 55 больных с первичным психотическим эпизодом. Разработана системная, комплексная, дифференцированная, последовательная программа профилактики психосоматической дезадаптации у родственников психически больных. Выделены пять направлений первичной профилактической работы. Показана ее достаточная эффективность и возможность применения для родственников как на стационарном, так и амбулаторном этапах лечения больных с первичным психотическим эпизодом.

Представлены современные данные о клинике и диагностике атипичных депрессий. Рубрика "атипичная депрессия" включает разнообразные депрессивные состояния, характеризующиеся реактивно обусловленным изменением настроения, чувствительностью к межличностным контактам, инвертированными вегетативно-соматическими симптомами, такими как повышенный аппетит и гиперсомния. Рассмотрено место атипичной депрессии в структуре органических психических расстройств. Представлены позиции зарубежных авторов, которые выделяют атипичную депрессию как нозологическую единицу в структуре биполярного аффективного расстройства II типа, рассмотрены взгляды других авторов на структуру атипичной депрессии. Проведен анализ отечественной концепции нециркулярных депрессий. Особую значимость вопросы атипичных аффективных состояний приобретают из-за подготовки международной классификации болезней 11-го пересмотра, поскольку ведется обсуждение по включению в нее биполярного аффективного расстройства второго типа, проявлением которого и считаются атипичные депрессии.

Цель исследования - изучение особенностей психического статуса больных внегоспитальной пневмонией (ВП), сочетанной с хронической патологией гепатобилиарной системы невирусного генеза. Под наблюдением находилось 165 больных ВП в возрасте 25 - 57 лет. Все пациенты были разделены на две репрезентативные группы: I группа (68 больных), у которых ВП была коморбидна со стеатозом печени (СП), II группа (96 пациентов) с отсутствием хронической патологии печени. Для оценки психологического профиля личности пациентов использовался стандартизированный многофакторный метод исследования личности, а для оценки уровня тревожности и депрессивных состояний применяли, соответственно, шкалу Спилбергера-Ханина и опросник Бека. Результаты исследования выявили у 66,2 % больных ВП, коморбидной с СП, формирование психоэмоциональных нарушений в виде невротической реакции на болезнь с преобладанием ипохондрических, депрессивных, истерических проявлений с высоким уровнем психастении, личностной тревожности и преобладанием реакций соматической тревоги и эмоциональной неустойчивости, множество соматических жалоб, фиксацию на собственном состоянии с формированием своеобразного модуса мышления и поведения по типу "ухода в болезнь". После завершения общепринятого лечения больных ВП, сочетанной с СП, у 42,7 % пациентов сохранялись умеренно выраженные психоэмоциональные нарушения. Таким образом, в комплексе лечебных и реабилитационных мероприятий у больных ВП, сочетанной с СП, необходимо учитывать особенности психологического профиля, в виде психо-невротической реакции на болезнь, с целью проведения оптимальных корректирующих мероприятий.

Проведен анализ данных отечественной и зарубежной литературы в отношении динамики наркотизации среди детей и подростков. Установлено, что в настоящее время темпы роста употребления психоактивных веществ несовершеннолетними значительно опережают таковые у взрослого населения. Определено, что в большей части случаев "взрослая" наркомания формируется в подростковой среде и поэтому подростки являются группой повышенного риска по наркотизации. Кроме того, постоянно добавляются новые виды аддикций - неопиоидные анальгетики, антидепрессанты, аптечные препараты на основе лекарственных растений со стимулирующими или седативными свойствами, новые средства парфюмерии и бытовой химии, летучие органические соединения и т.д. В связи с этим в клинической картине наркотического опьянения отмечаются новые вариации аффективных, психоорганических и психосоматических эффектов и осложнений. В последние годы быстро завоевывают "популярность" среди молодежи и успешно продвигаются маркетологами синтетические каннабиноиды. Они входят в состав так называемых дизайнерских наркотиков, появляющихся на рынках в виде солей для ванн, ароматизаторов, удобрений для комнатных растений и "курительных смесей" - спайсов. В публикациях отечественных и зарубежных авторов приводится множество доказательств способности этих веществ не только вызывать состояние одурманивания, отчужденности, расслабленности, но и приводить к зависимости от них с тяжелыми последствиями для психики и всего организма в целом. Таким образом, мощное антропогенное повреждающее влияние дизайнерских наркотиков демонстрирует конкретные сигналы угрозы здоровью, демографии и экономике общества вследствие их употребления населением.

Цель работы - выявить специфику влияния компьютерной игры (КИ) на сознание ребёнка младшего школьного возраста. Обследовано 30 детей в возрасте 6 - 11 лет. Использовались качественные методы исследования описаний детьми их опыта КИ в соответствии с основными этапами структурированных феноменологических исследований. Разработана анкета для описания детьми себя в КИ и проведения качественного анализа этих описаний. При анализе описаний обнаружены сложность отграничения настоящее/ненастоящее, при использовании в речи личных местоимений нет разделения на "я" как персонажа игры и "я" ребёнка в целом, приписывание свойств живого своим виртуальным "соперникам" или "партнёрам", а также путанность в употреблении временных и пространственных терминов при описании своей игры. Детьми описывался только внешний план игры: сюжет, "события", "действия", трудности, происходящие в игре, но отрефлексированных эмоций не было вообще. Описывая происходящие в игре "события", дети не могли сосредоточиться ни на себе сейчас, ни на себе во время игры. Выводы: вовлечённость ребенка в КИ вызывает в первую очередь нарушение функционирования эмоциональной сферы, когда эмоции ребёнком не осознаются. Выявлены несоответствия при описании себя, своего характера и направленности любимой игры ребёнка, что свидетельствует о нарушениях в формировании самоотношения и самооценки ребёнка. Во время КИ возникает особый "режим" функционирования детской психики, когда воздействие на психику ребёнка ирреального образа может искажать естественный ход формирования познавательного и эмоционального отображения реальности.

Досліджено проблеми трансформації особистості в умовах соціально-політичних і економічних змін. Висвітлено актуальні питання соціально-психологічної науки, соціалізації особистості, розвитку її культурного простору. Досліджено соціально-психологічні аспекти трансформації рис особистості в умовах політичної нестабільності. Проаналізовано особливості соціально-психологічної адаптації здобувачів вищої освіти до надзвичайної ситуації військових подій в Україні та до дистанційної форми навчального процесу. Розглянуто трансформацію особистості в період проживання життєвих криз. Висвітлено роль психологічного ресурсу особистості в умовах подолання життєвої кризи. Увагу приділено питанням посттравматичного зростання.

Наведено результати досліджень з актуальних проблеми психології та медицини. Висвітлено соціально-психологічні засади суспільно-політичних процесів. Розглянуто неправдивість інформації як ознаку кримінально протиправного посягання. Увагу приділено експериментальним дослідженням феноменології, теорії та практики кліпового мислення студентської молоді. Розкрито специфіку прояву девіантної поведінки в сучасних умовах українського суспільства. Досліджено особливості соціального самопочуття та поведінки молоді в умовах соціально-економічної нестабільності. Висвітлено психологічні підходи до розуміння дискримінаційних установок.

Увагу присвячено аналізу загальних закономірностей та індивідуальних особливостей адаптованості особистості у зв'язку з дослідженням індивідуально-типологічних факторів цього явища. Зауважено, що методологічною основою дослідження є філософські та психолого-педагогічні концепції про сутність, природу, функції та роль адаптації в життєдіяльності людини; концепції детермінації розвитку особистості діяльністю та спілкуванням, соціальної зумовленості інтелектуального, емоційного та вольового розвитку. Охарактеризовано ресурсну складову адаптаційного потенціалу особистості. Досліджено особливості адаптації особистостей із різним рівнем самоспівчуття. Розкрито соціально-психологічні чинники формування синдрому емоційного вигорання. Наведено клініко-функціональну характеристику стану нервово-психічної сфери при ішемічній хворобі серця. Висвітлено питання моделювання психофізиологічних процесів, впливаючих на особливості адаптації особистості.

Розглянуто предмет, завдання та методи дослідження психологічного стану людини. Висвітлено психологічні особливості хворих з соматичними захворюваннями, а також з вродженими і набутими вадами. Розкрито психологічні аспекти девіантної поведінки. Звернено увагу на основи психогігієни та психопрофілактики, основи психологічного консультування в медичній практиці.