Вивчено особливості анатомічної будови (розташування, форма, розміри) зірчастого вузла, II і III грудних симпатичних вузлів (СВ) разом з їх гілками. Встановлено їх основні морфологічні відмінності. Вивчено особливості анатомічної будови "латеральної гілки" II СВ, доведено її роль у виникненні рецидиву захворювання після грудної симпатектомії (ГСЕ). На підставі одержаних результатів розроблено спосіб виконання торакоскопічної ГСЕ з приводу феномена Рейно.

Вивчено особливості анатомічної будови шийної та грудної частин симпатичного стовбура. Доведено, що в іннервації верхніх кінцівок важливе значення має "латеральна гілка" II грудного симпатичного вузла. Розроблено методику телехірургічної грудної симпатектомії, яка дозволяє поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з хворобою Рейно.

Проаналізовано результати обстеження 108-ми хворих з феноменом Рейно. Розроблено диференційно-діагностичний алгоритм хвороби та синдрому Рейно. Доведено провідну роль клінічних ознак і даних фізичних методів обстеження у встановленні діагнозу. Опрацьовано діагностичний комплекс дослідження функціонального стану мікроциркуляторного русла верхньої кінцівки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати лікування 94 пацієнтів із синдромом Леріша, у 52 (55,3 %) із них - у віддаленому періоді. У строки спостереження до 5 років після реконструкції судин аорто-клубового сегмента прохідність експлантата збережена у 34 (65,4 %) пацієнтів, у 6 (11,5 %) - виник тромбоз реконструйованого сегмента, що спричинило критичну ішемію нижньої кінцівки, з приводу чого її високу ампутацію виконано у 5 (9,6 %) хворих, у 35 (67,3 %) - її збережено. Показники виживання хворих становили 76,9 %, 53,8 % пацієнтів регулярно застосовували призначені їм препарати, або їм проводили моніторингову діагностику стану артеріальної системи та курс консервативного лікування.

Протягом 12 місяців виконано 50 лапароскопічних формувань судинного анастомозу між свинячою аортою та синтетичним експлантатом. Тренування виконувались на розробленому тренажері, що імітував черевну порожнину. Час формування анастомозу на останніх етапах тренування становив 25 хв. Відеоасистоване протезування здухвинних артерій є менш складним оперативним втручанням і може виконуватись як тренувальний етап впровадження повністю лапароскопічного протезування черевної аорти та здухвинних артерій.

Проведено порівняльний аналіз ефективності різних методів хірургічного лікування пацієнтів із синдромом Леріша, зокрема, біфуркаційної, однобічної та багаторівневої реконструкції. Проаналізовано клінічні показники інтра- та післяопераційного періодів, частоту виникнення тромботичних і нетромботичних ускладнень, летальність за кожного типу втручання. Наголошено, що тактика хірургічного лікування синдрому Леріша має бути індивідуальною, проте, за наявності клінічних та анатомічних умов перевагу слід віддати однобічній реконструкції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено досвід лікування хворого 72 років із аневризмою загальної здухвинної артерії. Хворому виконано малоінвазивний заочеревинний доступ до черевної аорти та здухвинних артерій після попереднього маркування їх проекції на передню черевну стінку. Маркування проведено під контролем дуплексного ангіосканування. Виконано резекцію аневризми та лінійне здухвинно-стегнове протезування. Одержано задовільний безпосередній результат. Зроблено висновок, що подібні оперативні втручання можна виконати за допомогою малоінвазивного методу, але для розроблення чітких показань і протипоказань необхідний більший досвід подібних втручань.

Досліджено причини незадовільних віддалених результатів хірургічного лікування пацієнтів з феноменом Рейно. Науково доведено, що рецидив захворювання взаємопов'язаний з залишенням латеральної гілки другого грудного симпатичного вузла. Вивчено особливості симпатичної іннервації верхніх кінцівок. Надано науково обгрунтовану оцінку різних методів діагностики феномену Рейно. Розроблено діагностичний алгоритм і програму хірургічного лікування зазначених пацієнтів. Запропоновано та застосовано новий метод хірургічного лікування феномену Рейно за допомогою відеоторакоскопічної грудної симпатектомії, розробленого на підставі результатів вивчення особливостей симпатичної іннервації верхніх кінцівок. Доведено, що видалення латеральної гілки другого грудного симпатичного вузла дозволяє запобігти розвитку рецидиву захворювання у віддаленому післяопераційному періоді.

Проведено аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно хірургічного лікування пацієнтів із синдромом Леріша. Проаналізовано результати традиційного хірургічного лікування з використанням стандартних відкритих доступів, а також результати лікування з використанням сучасних технологій - ендоваскулярні, лапароскопічні та мініінвазивні втручання. Визначено проблеми хірургічного лікування цієї групи пацієнтів, що підлягають подальшому дослідженню.

Проведен анализ современной отечественной и зарубежной литературы относительно хирургического лечения пациентов с синдромом Лериша. Проанализированы результаты традиционного хирургического лечения с использованием стандартных открытых доступов, а также результаты лечения с использованием современных технологий - эндоваскулярные, лапароскопические и миниинвазивные вмешательства. Определены проблемы хирургического лечения этой группы пациентов, которые подлежат дальнейшему исследованию.

Мета роботи - проаналізувати досвід впровадження в діяльність відділення судинної хірургії обласної лікарні операцій зі штучним кровообігом. Проаналізовано ситуацію з наданням кардіохірургічної допомоги в Херсонській обласній клінічній лікарні за 2010 - 2016 рр. Протягом 2010 р. відділення судинної хірургії, реанімаційне відділення та лабораторію Херсонської обласної клінічної лікарні доукомплектовано медичним обладнанням, необхідним для виконання операцій зі штучним кровообігом. Судинні хірурги лікарні пройшли первинну спеціалізацію за спеціальністю "Хірургія серця та магістральних судин". Організовано 24 виїзних майстер-класи на базі лікарні та 28 стажувань на робочому місті в провідних кардіохірургічних клініках України. Виконано 120 коронарних анастомозів на свинячому серці. Загалом протягом 2010 - 2016 рр. здійснено 215 операцій зі штучним кровообігом. Трансформація відділення судинної хірургії у відділення серцево-судинної хірургії Херсонської обласної клінічної лікарні була оптимальним варіантом розвитку кардіохірургії з урахуванням реалій регіональної медицини. Організація численних виїзних майстер-класів та стажувань на робочому місці, тренування з проведення аортокоронарного шунтування на свинячому серці дозволили поступово опанувати методики операцій зі штучним кровообігом без тривалого відриву лікарів закладу від основного місця роботи та не знизити при цьому якість виконання ними основної роботи. Частота післяопераційних ускладнень становила 6,3 %, летальність - 2,3 %. Висновок: розроблені шляхи впровадження операцій зі штучним кровообігом дозволили отримати позитивний безпосередній результат у 97,7 % випадків, не знизивши якість роботи чинної системи надання хірургічної допомоги хворим із судинною патологією.