Розглянуто проблеми реабілітації осіб, залежних від алкоголю. Розкрито психологічні механізми формування залежностей, подано еволюцію соціально-психологічних підходів до їх терапії. Запропоновано авторську модель соціально-психологічної реабілітації залежностей, подано набір технік, що застосовуються в процесі реабілітації. Висвітлено досвід застосування запропонованої моделі в умовах роботи амбулаторної реабілітаційної програми для залежних на алкоголь на базі районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді.

Вивчено динаміку функціонування мотиваційної сфери хімічних адиктів в процесі становлення ремісії під час соціально-психологічної реабілітації та у постреабілітаційний період. Показано, що в сукупності психологічних теорій хімічних узалежнень можна виділити три кластери: 1. Теорії узалежнення як компенсації внутрішніх конфліктів; 2. Теорії узалежнення як специфічного патологічного адиктивного психічного новоутворення; 3. Теорії, які пов'язані зі зниженням функціонування свідомості. Було сформульовано "3+2" векторну модель розвитку узалежнення за трьома психологічними векторами, одним біологічним та одним соціальним. Для важких форм хімічного узалежнення ведучим вектором є зниження функціонування свідомості, з чого випливає необхідність психотерапевтичної моделі, що відповідає відновленню особистості саме за цим вектором. З'ясовано, що в процесі становлення ремісії можна виокремити ключові точки - три місяці, півроку та один рік тверезості - змін динаміки, з чого виділено основні етапи становлення ремісії та досліджено закономірності динаміки мотиваційної сфери на кожному з них. Головним висновком є результати дослідження психічного стану адиктів на термінах один-два роки тверезості, який характеризується розвиненням важкої екзистенційної кризи, посиленням системи внутрішніх конфліктів, дисоціацією свідомих та несвідомих процесів, що свідчить про необхідність постреабілітацйної глибинної психотерапії. Розроблено модель психологічної реабілітації та систему психотерапевтичних втручань. Процес психологічної реабілітації та постреабілітаційної психотерапії узалежнень доцільно складати з послідовності етапів, кожному з яких відповідає своя теоретична парадигма в послідовності системний, когнітивно-поведінковий, гуманістично-екзистенційний, психодинамічний підхід. Розроблено систему психотерапевтичних втручань у процесі соціально-психологічної реабілітації включає в себе: мотиваційну роботу, тренінг профілактики потягу до вживання, тренінг самоаналізу. Ефективність запропонованої моделі доведено в роботі центру соціально-психологічної реабілітації "Сенс", для якого дані статистики говорять, що з осіб, які пройшли рік програми центру "Сенс", 75% зберегли абсолютну тверезість на протязі 3-7 років.