Уперше використано новий метод СДА для зняття спектрально динамічних характеристик (СДХ) біологічних об'єктів (БО) і підібрано умови зняття спектрів. Вивчено зовнішні фактори, які потенційно могли б впливати на СДХ молочнокислих бактерій (МКБ), і встановлено, що ні скло лабораторного посуду, ні вид і партія, а також різноманітні компоненти поживних середовищ не проявляють значного впливу на СДХ БО. Аналогічно досліджено вплив внутрішніх факторів на СДХ, що також показало незначний вплив як фази росту культури, так і зміни pH поживного середовища в процесі культивування, а також накопичення метаболітів і білків у процесі життєдіяльності культури. Також показано, що ні внутрішні, ні зовнішні фактори не впливають значною мірою на фізіологічну дію МКБ на органи та системи організму людини. Одержані дані свідчать про універсальність методу СДА.

Визначено роль біфідо- та лактобактерій у підтримці нормальної мікрофлори організму хазяїна. Узагальнено та проаналізовано дані про механізм дії відомих препаратів - про-, пре- та синбіотиків на базі екстраполяції знань про захисну роль окремих представників нормальної мікрофлори макроорганізму та спостережень клініцистів. Наведено сучасну класифікацію пробіотичних препаратів, а також описано запропоновані різними дослідниками критерії відбору потенційно промислових культур з метою вдосконалення пробіотичних препаратів. Наведено основні напрямки вдосконалення існуючих на сьогодні пробіотичних препаратів на основі пробіотичних культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265*550.35

Рубрики:

Lactobacillus

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено харчові потреби 12-ти штамів молочнокислих бактерій (МКБ). Вперше проведено вивчення біотерапевтичної дії МКБ на органи та системи організму людини за допомогою методу СДА на КМЕ, яке показало стійкий лікувальний ефект лактобактерій у разі захворювання шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів та різноманітних отоларингологічних захворювань, гінекологічних і ракових, захворювання кісток, а також їх добрий терапевтичний ефект за використання в стоматологічній практиці. Досліджено взаємовідношення МКБ за умов попарного сумісного культивування на щільному поживному середовищі. Під час проведення аналізу біосумісності відібрано 13 композицій потенційних бактеріотерапевтичних препаратів, що містять від трьох до дев'яти штамів МКБ, які перебувають у симбіотичних взаємозв'язках. Дані, одержані за допомогою мікробіологічного методу, були підтверджені методом СДА, що може в ході подальшої роботи свідчити про взаємозамінність цих методів.

Досліджено мікроелементний склад і здатність молочнокислих бактерій роду Lactobacillus та їх композиції до сорбції важких металів. Показано схожість між якісним складом елементів клітин лактобактерій та різницю його кількісного складу залежно від виду та штаму лактобактерій. Дослідження здатності лактобактерій сорбувати важкі метали показало незалежність цього процесу від часу експозиції та стану клітин (живі, мертві). Адсорбційна здатність бактерій залежала від концентрації відповідного металу в середовищі культивування. Встановлено достатньо високу здатність до сорбції важких металів розробленої композиції лактобактерій, що дає можливість у подальшому прогнозувати її використання як ефективного біосорбенту важких металів з організму людини.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265 + Р264.863

Рубрики:

Lactobacillus

Мікрофлора шлунка і кишечника

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання виробництва різних поколінь пробіотиків і функціональних продуктів харчування на основі пробіотичних мікроорганізмів. Проаналізовано історію мікробної екології людини, а також препаратів для підтримання та відновлення нормальної мікрофлори. Наведено сучасні уявлення про склад і функції нормальної мікрофлори людини. Подано дані щодо механізмів дії та практичного використання препаратів для відновлення нормальної мікрофлори. Описано технологічні особливості культивування мікроорганізмів для одержання різних поколінь пробіотиків для медичного та ветеринарного призначення. Увагу приділено сучасним методам іммобілізації пробіотичних мікроорганізмів і виготовленню різних лікарських форм пробіотиків. Розглянуто питання одержання функціональних продуктів харчування, збагачених пробіотичними мікроорганізмами. Наведено технологічні аспекти одержання рекомбінантних мікроорганізмів як основи генно-інженерних пробіотиків.

Охарактеризованы современные крупномасштабные и всемирно известные проекты, касающиеся изучения микробной экологии человека и создания пробиотиков, а именно: "Общество микробной экологии и заболеваний", "Пробиотики и здоровье. Целевая инициатива", проекты "Микробиом человека", MetaHIT, "Метаболом человека" и некоторые другие. Дана краткая историческая справка, а также ссылка на официальные сайты по каждому из предлагаемых научных проектов. Описаны основные цели и задачи каждого из них. Приведены краткая характеристика проектов и доступные на сегодняшний день результаты исследований по каждому из рассмотренных научных направлений. Акцентировано внимание на важности этих проектов для расширения научных знаний в области микробной экологии человека, а также с целью усовершенствования и/или создания новых эффективных пробиотиков на основе представителей нормальной микрофлоры кишечника человека. Показана тесная взаимосвязь научных данных, полученных в ходе реализации проектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л667.9 + Р281.770

Рубрики:

Біопрепарати

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*441.4 + Р281.770

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Біопрепарати

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні аспекти технології іммобілізованих препаратів-пробіотиків та показано переваги іммобілізованих пробіотиків порівняно з іншими лікарськими формами бактеріотерапевтичних препаратів. Описано основні методи й особливості іммобілізації пробіотичних культур. Охарактеризовано основні матеріали-носії, що їх використовують у сучасній практиці для іммобілізації пробіотичних культур під час створення нових пробіотиків. Розглянуто речовини, що в перспективі можуть стати ефективними матеріалами-носіями у процесі іммобілізації пробіотиків. Показано, що матеріали-носії можуть застосовуватись як окремо, так і в комбінаціях один з одним, що надає змогу поліпшувати властивості готових лікарських форм іммобілізованих пробіотиків та збільшує термін їх придатності. Охарактеризовано сучасні іммобілізовані пробіотики, що представлені на ринку лікарських препаратів України, і описано їх властивості. Проаналізовано позитивні та негативні сторони деяких іммобілізованих пробіотиків. Розглянуто технологічні аспекти одержання іммобілізованого пробіотика та обгрунтовано його компонентний склад.

Вивчено потенційний механізм дії вітчизняного антимікотику есулан на моделі дріжджів Candida tropicalis. Показано, що есулан володіє мембранотропним ефектом за фунгістатичних і субфунгіцидних концентрацій. Характерна форма кривої "ефект - доза" свідчить про високий ступінь кооперативності структурних переходів мембран клітин C. tropicalis за наявності есулану. Жодних якісних змін у складі мембранних ліпідів дріжджових клітин під впливом есулану не виявлено, але в кількісному вмісті окремих ліпідних фракцій виявлено значні зміни. Разом з тим, субфунгіцидна концентрація есулану призводить до зменшення концентрації майже всіх фракцій фосфоліпідів.

Вивчено потенційний механізм дії вітчизняного антимікотика есулан на моделі дріжджів Candida tropicalis. Експериментально доведено, що есулан у субфунгіцидній концентрації (125 мкг/мл) пригнічує синтез обох нуклеїнових кислот у клітинах C. tropicalis. Одержані ІЧ-спектри підтвердили, що есулан не впливає на зовнішній полісахаридний профіль клітин C. tropicalis. Продемонстровано, що під впливом субфунгіцидної концентрації есулану відбувається збільшення концентрації всіх досліджених мікроелементів усередині клітин C. tropicalis.

Перша половина XXI ст. характеризувалася помітним зростанням захворюваності на мікози. Значного територіального поширення набула низка грибкових інфекцій, зокрема дерматофітій та вагінальний кандидоз (молочниця), що можна пояснити інтенсивною міграцією населення та зміною способу життя в індустріальних країнах. Це зростання не вдалося зупинити і після впровадження новітніх антимікотичних засобів, більшість із яких мають побічну дію та характеризуються значною токсичністю. У зв'язку з цим перспективним залишається розроблення нових ефективних і нетоксичних природних антимікотиків. Мета роботи - дослідження деяких потенційних механізмів дії вітчизняного антимікотика Есулан, а саме спектра антимікробної активності відносно грампозитивних, грамнегативних бактерій, мікроскопічних грибів та дріжджів; вплив на морфологічні ознаки та ферментативну активність дріжджів. Вивчення антимікробної активності препарату проводили методом серійних розведень. Вивчення динаміки загибелі клітин під впливом Есулану проводили на моделі культури Candida tropicalis. Зміни морфології клітин вивчали за допомогою світлового мікроскопа. Показано, що Есулан є препаратом широкого спектра дії, активним проти грампозитивних та грамнегативних бактерій, дріжджів та пліснявих грибів. Встановлено мінімальні пригнічувальні концентрації препарату відносно дріжджів (250 - 500 мкг/мл), грибів (62,5 - 500 мкг/мл), грампозитивних (31,2 - 250 мкг/мл) та грамнегативних (62,5 - 250 мкг/мл) бактерій. Дослідження морфологічних ознак клітин Candida tropicalis показали, що внесення Есулану в живильне середовище у фунгіцидній концентрації призводило до зміни морфогенезу клітин дріжджів, ступінь прояву якого була обумовлена часовим фактором. Поява під впливом препарату опуклостей та розривів на поверхні клітин дріжджів, а також зміна їх форми, вірогідно, були наслідком порушення нормального обміну речовин культури, що підтвердилось експериментальними даними. Висновки: одержані результати свідчать, що Есулан є препаратом широкого спектра дії, активним не лише відносно мікроміцетів та дріжджових культур, але й відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій. Встановлено, що Есулан впливає на метаболічні процеси грибкової клітини.

Розглянуто види і джерела виділення танінів. Проаналізовано шляхи біодеградації основних видів танінів і ферменти, що беруть участь в процесах їх розкладу. Показано можливе використання і значення танінів у різних галузях промисловості, особливо в харчовій і фармацевтичній. Висвітлено перспективи застосування пробіотичних мікроорганізмів з таназною активністю як основи фармацевтичних препаратів - пробіотиків і продуктів функціонального харчування.

Сьогодні під час пандемії COVID-19, коли немає чітких терапевтичних стратегій для профілактики та лікування, слід звернути увагу на альтернативні методи лікування, якими можуть стати застосування бактеріотерапевтичних препаратів на основі пробіотичних мікроорганізмів - представників нормобіоти хазяїна. Експериментальні дані доводять, що зміни імунної рівноваги у пацієнтів, хворих на COVID-19, можуть бути опосередковані відповідними змінами кишкової мікрофлори хазяїна. Це твердження є особливо показовим для людей похилого віку, у яких кишкова флора є менш різноманітною, особливо зменшується кількість саме корисних її представників, що призводить до більшої чутливості людей старшого покоління до COVID-19. Склад і функції кишкової мікробіоти можуть бути потенційним біологічним механізмом, відповідальним за різноманітність чутливості різних груп людей до COVID-19. Показано двонаправлений зв'язок між віссю кишечник-легені, що обумовлюється розчинними мікробними метаболітами, які транспортуються кровотоком. Кишкова мікробіота продукує багато дифундуючих метаболітів з імуномодулювальними властивостями. Потенційний благотворний вплив бактеріотерапевтичних препаратів і продуктів функціонального харчування, збагачених пробіотичною мікрофлорою, під час респіраторно-вірусної інфекції підтверджує можливість їх використання як терапевтичних засобів під час інфекції COVID-19. Оскільки мікробіоту можна підтримувати, застосовуючи адекватні, безпечні та порівняно недорогі бактеріотерапевтичні препарати (про-, пре-, син-, імунобіотики, функціональні продукти харчування, збагачені пробіотичними мікроорганізмами тощо), їх призначення слід розглядати як додаткове лікування для обмеження прогресування COVID-19 в інфікованих пацієнтів або як профілактичну стратегію для неінфікованих людей, що перебувають у групі ризику під час розширення локалізації COVID-19 або повторних хвиль захворювання.