Досліджено структурні та функціональні особливості феномену неявного особистісного знання, що розглядається як елемент цілісної неявної суб'єктивності людини. Виявлено своєрідність феномену на підставі зіставлення характеристик особистісного неявного знання з особливостями інших компонентів людської суб'єктивності. Доведено, що неявне знання знаходиться на межі свідомого та неусвідомленого. Визначено специфіку його участі у пізнавальній діяльності. Суттєва особливість досліджуваного феномену полягає у тому, що неявне особистісне знання функціонує у вигляді цілісного об'єднання - інтерпретативної схеми, яка формується відповідно до конкретного пізнавального завдання. Саме в такому вигляді неявне знання бере участь у здійсненні науково-пізнавального процесу. Обгрунтовано, що однією з головних функцій неявного знання є забезпечення взаємодії між свідомістю та неусвідомленням.

Проаналізовано філософські проблеми глобальних викликів, що характеризують становлення цифрової епохи. Основну увагу приділено аналізу антропологічних вимірів цифрового суспільства, соціально-політичних проблем, що виникли під впливом глобальної інформатизації сучасного суспільства. Розглянуто тенденції розвитку науки й освіти в умовах глобальної інформатизації. Аналіз глобальних антропологічних і соціально-політичних викликів в цифрову епоху екстрапольовано на українську реальність. Увагу приділено антропологічному вектору у сучасній лінгвістичній філософії, правам людини в інформаційному просторі сучасного суспільства, філософії як культурі мислення в цифровому суспільстві.

У підручнику розкриваються певні філософські питання з розвитку та функціонування сучасного наукового пізнання. Розглянуті загальні проблеми, пов’язані з філософією та історію науки, специфікою соціально-гуманітарного пізнання, та проблеми аксіології сучасної науки.