Розглянуто проблему професійного відбору абітурієнтів для підготовки кваліфікованих робітників гірничого профілю. Визначено критерії відбору за умов професійно-технічного навчального закладу.

Рассмотрена проблема профессионального отбора абитуриентов для подготовки квалифицированных рабочих горного профиля. Определены критерии отбора в условиях профессионально-технического учебного заведения.

The problem of professional selection among the university entrants for the skilled workers preparation in the mining department in the conditions of professionally-technical educational institution is outspoken. The criteria of such selection are considered in the article.

Обгрунтовано необхідність формування нової професійної освіти, яка спрямована на формування в громадян професійних знань, умінь і навичок, розвиток духовності, культури з метою створення умов для професійної діяльності. Визначено основні принципи професійної освіти, серед яких гуманізація, демократизація, науковість змісту, поєднання навчання з продуктивною працею, наступність із середньою загальною і вищою освітою. Розкрито процес підготовки кваліфікованих робітників гірничого профілю. Проаналізовано інтегровані професії гірничого спрямування. Висвітлено стан справ у системі сучасної професійно-технічної освіти, темпи й обсяги якої не повною мірою відповідають потребам особистості, суспільства та держави. Зроблено висновок про проблему розвитку трудового потенціалу гірничої галузі, яка потребує комплексного підходу з урахуванням сучасних соціально-економічних реалій ринку праці.

Окреслено основні критерії відбору абітурієнтів до ПТНЗ гірничого профілю та алгоритму професійного відбору в цілому. Подано узагальнені результати поінформованості абітурієнтів щодо вибору професії. Охарактеризовано загальні критерії відбору на професійну підготовку до ПТНЗ, а саме: за статтю, віком, медичний відбір, освітній відбір. Вказано на низку своєрідних особливостей професії "прохідник", які вимагають від кваліфікованого робітника певного рівня розвитку психічних і психомоторних функцій особистості, зокрема розвинену пам'ять, високу концентрацію та розподіл уваги, точне слухове сприйняття тощо. Запропоновано алгоритм відбору на професійне навчання до ПТНЗ гірничого профілю, який включає окрім вище названих загальних критеріїв відбору ще додатково психологічний, психофізіологічний, соціально-психологічний відбір та відбір роботодавця. Констатовано, що складові алгоритму мають забезпечити подолання перекосів у свідомості особистості під час вибору професії, в оцінці престижності професії, у формуванні професійного вибору та мотивації праці.

Определены основные критерии отбора абитуриентов в ПТУ горного профиля и алгоритма профессионального отбора в целом. Представлены обобщенные результаты осведомленности абитуриентов относительно выбора профессии. Охарактеризованы общие критерии отбора на профессиональную подготовку в ПТУ, а именно: по полу, возрасту, медицинский отбор, образовательный отбор. Указано на ряд своеобразных особенностей профессии "проходчик", которые требуют от квалифицированного рабочего определенного уровня развития психических и психомоторных функций личности, в частности развитую память, высокую концентрацию и распределение внимания, точное слуховое восприятие и т.д. Предложен алгоритм отбора на профессиональное обучение в ПТУ горного профиля, который включает кроме выше названных общих критериев отбора еще дополнительно психологический, психофизиологический, социально-психологический отбор и отбор работодателя. Констатировано, что составляющие алгоритма должны обеспечить преодоление перекосов в сознании личности при выборе профессии, в оценке престижности профессии, в формировании профессионального выбора и мотивации труда.

Uncover conception approaches to organization professional selection entrants in conditions professional technical educational institution, skilled worker, mining industry

Розглянуто питання використання педагогічних технологій в навчальному процесі з урахуванням формування професійної компетентності майбутнього кваліфікованого робітника. Запропоновано модель кваліфікованого робітника на основі трудової компетентності. Проаналізовано основні складові професійної компетентності фахівця гірничого профілю. Зосереджено увагу на моральному аспекті технологізації професійно-технічної освіти.

Рассмотрен вопрос использования педагогических технологий в учебном процессе с учетом формирования профессиональной компетентности будущего квалифицированного рабочего. Предложена модель квалифицированного рабочего на основе трудовой компетентности. Проанализированы основные составляющие профессиональной компетентности специалиста горного профиля. Сосредоточено внимание на моральном аспекте технологизации профессионально-технического образования.

Проаналізовано досвід впровадження дуальної системи підготовки кваліфікованих робітників в Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї. Висвітлено шляхи оптимізації якості підготовки фахівців в цьому навчальному закладі, який увійшов до складу науково-навчально-виробничого комплексу, членами якого є ВНЗ та промислові підприємства Кривого Рогу. Констатовано взаємозв'язок зміни організаційно-педагогічних засад, зокрема матеріально-технічного забезпечення, удосконалення змісту галузевих вимог, підвищення рівня професійної компетентності та системної співпраці роботодавців із ПТНЗ гірничого профілю.

Проанализирован опыт внедрения дуальной системы подготовки квалифицированных рабочих в Криворожском профессиональном горно-технологическом лицее. Освещены пути оптимизации качества подготовки специалистов в этом учебном заведении, которое вошло в состав научно-учебно-производственного комплекса, членами которого являются высшие учебные заведения и промышленные предприятия Кривого Рога. Подчеркнута взаимосвязь изменения организационно-педагогических основ, в том числе материально-технического обеспечения, совершенствования содержания отраслевых требований, повышения уровня профессиональной компетентности и системного сотрудничества работодателей с ПТУ горного профиля.

There is an actual of a professional at the professional-technical education institutions of the mining specialization and ways of level's use of the preparation according to demands of the modern mining factories considered in this article.

Розглянуто основні організаційні та правові питання охорони праці. Досліджено стан умов праці залежно від складу рудникової атмосфери. Наведено загальні правила провітрювання підземних виробок. Розкрито питання заходів безпеки під час спуску, підйому, пересування та перевезення людей по гірничих виробках. Висвітлено питання заходів безпеки під час проведення вибухових робіт. Подано основні вимоги правил безпеки під час експлуатації шахтних електроустановок. Викладено питання надання першої допомоги потерпілим під час нещасних випадків у гірничих виробках.

Обгрунтовано організаційно-педагогічні засади підготовки робітників гірничого профілю. Запропоновано модель організації підготовки робітників гірничого профілю в ПТНЗ, визначено її критерії та рівні. Розроблено та впроваджено в практику технологію організаційно-педагогічного забезпечення підготовки робітників гірничого профілю в ПТНЗ з урахуванням її науково обгрунтованих організаційно-педагогічних засад. Розроблено навчально-методичний комплекс підготовки майбутніх робітників гірничого профілю, що включає: підручник "Гірничо-прохідницькі машини і комплекси", навчальний посібник "Охорона праці в гірничорудній галузі", термінологічний довідник для ПТНЗ гірничого профілю, діагностичний комплекс з предметів "Будова та експлуатація прохідницьких машин та механізмів", "Охорона праці", методичні рекомендації щодо підготовки робітників гірничого профілю в ПТНЗ.

Визначено сутність професійної компетентності. Означено шляхи удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників, переосмислення роботи педагога відповідно до сучасних вимог підготовки робітників. Акцентовано увагу на тому, що інтенсивний розвиток сучасних технологій в гірничій галузі, підвищення вимог до виробничих функцій кваліфікованого робітника гірничого профілю зумовлюють необхідність врахування якісно нових вимог до педагогічного працівника, постійного підвищення рівня професійних знань у відповідній галузі виробництва та наявності робітничої кваліфікації. На основі діагностичного анкетування педагогів виявлено, що їх функції, в основному, обмежуються передаванням і розподілом знань, а навчання будується на основі традиційного підходу. Аргументовано, що доцільним є реалізація навчання, спрямованого на розв’язання практичних завдань виробничої діяльності.

Определена суть профессиональной компетентности. Обозначены пути совершенствования профессиональной компетентности педагогов, переосмысления их работы в соответствии с современными требованиями подготовки рабочих. Акцентировано внимание на том, что интенсивное развитие современных технологий в горной отрасли, повышение требований к производственным функциям квалифицированного рабочего горного профиля обусловливают необходимость учета качественно новых требований к педагогам, постоянного повышения уровня профессиональных знаний в соответствующей области производства и наличия рабочей квалификации. На основе диагностического анкетирования педагогов выявлено, что их функции, в основном, ограничиваются передачей и распределением знаний, а обучение строится на основе традиционного подхода. Аргументировано, что целесообразным является реализация обучения, направленного на решение практических задач производственной деятельности.

The essence of professional competence is defined. Ways of improving educators’ professional competence are outlined; educator’s work according to modern requirements for workers’ training is reconsidered. Particular attention is paid to the fact, that rapid development of modern technologies in the mining industry and increase of the requirements for productive functions of a qualified mine worker cause the necessity of taking into account the qualitatively new requirements for an educator, constant increase of the level of professional knowledge in the respective industry and the presence of worker’s qualification.

Розглянуто питання оновлення процесу підготовки робітників гірничого профілю в умовах професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) відповідно до вимог роботодавців. Розкрито один із шляхів здійснення якісних змін вимог до рівня кваліфікації робітників гірничого профілю − створення відповідних організаційно-педагогічних засад їх підготовки в умовах ПТНЗ. Визначено сутність поняття „організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх робітників гірничого профілю”, його характерні особливості, серед яких розвиток соціального партнерства з роботодавцями. Висвітлено результати дослідження щодо зіставлення результатів процесу підготовки робітників означеного профілю в традиційних умовах ПТНЗ та при впровадженні окреслених організаційно-педагогічних засад. Подано перелік використаних методів дослідження. Виокремлено напрями, за якими під час дослідження проводилася організована цілеспрямована і послідовна робота щодо впровадження нових форм співробітництва професійної освіти і виробництва, зокрема створення і функціонування Піклувальної ради на базі підприємств. Зазначено про реалізацію творчої складової змісту підготовки учнів, удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників ПТНЗ. Доведено переваги технології організаційно-педагогічного забезпечення підготовки робітників гірничого профілю, розробленої відповідно до науково обґрунтованих організаційно-педагогічних засад підготовки, порівняно з традиційною системою в умовах ПТНЗ.

Рассмотрены вопросы обновления процесса подготовки рабочих горного профиля в условиях профессионально-технического учебного заведения (ПТУ) в соответствии с требованиями работодателей. Раскрыт один из путей осуществления качественных изменений требований к уровню квалификации рабочих горного профиля ‒ создание соответствующих организационно-педагогических основ их подготовки в условиях ПТУ. Определена сущность понятия „организационно-педагогические основы подготовки будущих рабочих горного профиля”, его характерные особенности, среди которых развитие социального партнерства с работодателями. Представлены результаты исследования по сопоставлению результатов процесса подготовки рабочих указанного профиля в традиционных условиях ПТУ и при внедрении определенных организационно-педагогических основ. Перечислены использованные методы исследования. Выделены направления, по которым в ходе исследования проводилась организованная целенаправленная и последовательная работа по внедрению новых форм сотрудничества профессионального образования и производства, в частности создания и функционирования Попечительского совета на базе предприятий. Указано о реализации творческой составляющей содержания подготовки учащихся, совершенствование профессиональной компетентности педагогических работников ПТУ. Доказаны преимущества технологии организационно-педагогического обеспечения подготовки рабочих горного профиля, разработанной в соответствии с научно обоснованными организационно-педагогическими основами подготовки, по сравнению с традиционной системой в условиях ПТУ.

The author describes the problem concerning the process of mining workers training in vocational technical schools (VTS) which should be organized in accordance with the requirements of employers. The article reveals one of the ways how to change the requirements concerning the level of qualification of mining workers; it is connected with creating appropriate organizational and pedagogical principles of workers training in VTS. The essence of the notion of organizational and pedagogical principles of future miners training is defined, its characteristics, in particular the development of social partnership with employers are mentioned. The results of the traditional way of miners training in VTS are compared with the results of the process of training when the mentioned organizational and pedagogical principles are used. The list of used methods is given. The author determines the directions concerning the introduction of new forms of cooperation between vocational training and production, in particular the creation and functioning of the Board of Trustees on the basis of enterprises. The attention is paid to the realization of creative part of the content of training and to the improvement of professional competence of teaching staff of VTS. The author proves the benefit of organizational and pedagogical support of mining workers training based on scientifically grounded organizational and pedagogical principles of training in comparison with the traditional system in VTS.

Обгрунтовано поняття ринок праці як найбільш складний елемент ринкової економіки, де поєднуються інтереси робітника і роботодавця при визначенні ціни праці та умов її функціонування. Доведено, що ринок праці постійно знаходиться в полi зору держави, оскільки відтворення такого товару як робоча сила - це постійне оновлення трудових ресурсів і в цілому продуктивних сил суспільства. Проаналізовано ситуацію на світовому ринку праці та виявлено, що економічні кризи, що мали місце у всьому світі, спричинили зростання безробіття. Проведено аналіз ринку робочої сили в Україні у перехідний період та виявлено погіршення вікової структури населення, збільшення демографічного та економічного навантаження на працюючих; погіршення умов працевлаштування, ослаблення стимулів до високопродуктивної праці. Виявлено певні чинники, що зумовлюють диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили, а саме: відсутність ефективної системи прогнозування майбутньої потреби у кваліфікованих фахівцях; відсутність балансу трудових ресурсів у складі державних програм економічного та соціального розвитку, стратегій регіонального розвитку; програм і стратегій розвитку окремих галузей суспільного життя. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців та визначено додаткові чинники, що впливають на виникнення диспропорції на ринку праці, зокрема: демографічні (рівень народжуваності, смертності, тривалості життя тощо); низький рівень заробітної плати, що спонукає до масової міграції найбільш активної кваліфікованої робочої сили за кордон; недосконалість податкової політики щодо стимулювання попиту на робочу силу; неефективність заходів держави щодо сприяння малому та середньому бізнесу при створенні ним нових робочих місць; відсутність дієвої системи залучення інвестицій для модернізації галузей економіки з умовою збереження робочих місць; недосконалість пенсійної системи.

Обгрунтовано сутність поняття "часткові кваліфікації", визначено їх роль та місце у контексті вітчизняного та зарубіжного досвіду. Розкрито особливості організації процесу професійної підготовки майбутніх фахівців електротехнічного профілю в навчально-практичних центрах закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Встановлено необхідність розмежування термінів "компетентність" та "результати навчання" для об'єктивності оцінювання процесу опанування частковими кваліфікаціями майбутніми фахівцями електротехнічного профілю. Визначено складові механізму відбору актуальних на ринку праці часткових кваліфікацій, який передбачає врахування поточних та перспективних потреб економічного середовища. У межах дослідження окреслено аспекти використання управлінського інструментарію для забезпечення ефективності й прозорості процесу професійної підготовки. Здійснено конкретизацію структурних складових освітніх програм з опанування частковими кваліфікаціями та розкрито етапи їх проєктування. Зауважено на тому, що програми мають забезпечувати формування загальнопрофесійних, ключових, а також професійних компетентностей. Проте конкретний їх перелік повинен узгоджуватись із зацікавленими сторонами. Зазначено, що процес упровадження окреслених програм грунтується на засадах інтеграції теоретичного та практичного сегментів, для реалізації кожного з яких у тематичному плані передбачено частину від загального фонду часу. Акцентовано на необхідності забезпечення довіри до якості облікових даних та їх вмісту при визнанні результатів опанування частковими кваліфікаціями. Розроблено структуру алгоритму організації професійної підготовки з опанування частковими кваліфікаціями майбутніми фахівцями електротехнічного профілю. Виокремлено позитивні фактори зазначеного процесу та можливі ризики, пов'язані з його реалізацією.

Обгрунтовано поняття технологізації змісту освіти як складової педагогічної науки, спрямованої на розвиток майстерності педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі - ЗП(ПТ)О) та алгоритмізацію освітніх процесів шляхом збільшення обсягу застосування і посилення дієвості сучасних засобів, форм та методів навчання, розвитку й управління. Уточнено основні поняття для технологічно орієнтованого освітнього процесу в системі професійної (професійно-технічної) освіти (далі - П(ПТ)О), що засвідчує важливість технологізації, яка набуває значних обертів у світовій освітній практиці. Зазначено, що для її досягнення всі освітні процеси мають бути технологічними, тобто такими, що активно використовують сучасні освітні технології та їх елементи. Розглянуто підходи до реалізації процесу технологізації через соціальні, організаційно-педагогічні та психолого-педагогічні технології. Визначено, що організаційно-педагогічні освітні технології спрямовані на оволодіння учасниками освітнього процесу новою компетентністю - інформаційно-технологічною, яка пов'язана із застосуванням інноваційних форм і методів навчання, розвитку та управління й охоплює три компоненти: інформаційний, комп'ютерний, або комп'ютерно-технологічний, і процесуально-діяльнісний. Для визначення стану технологічності системи П(ПТ)О України розглянуто й відібрано сукупність критеріїв, за допомогою яких можна вирішити питання, пов'язані зі встановленням норм: методичного навантаження педагогічних працівників ЗП(ПТ)О для оволодіння ними сучасними освітніми технологіями, контролю якості їхньої діяльності тощо. Визначено, що для реалізації процесів технологізації системи П(ПТ)О в Україні важливо посилити практикоорієнтовану особистісно-професійну підготовку фахівців, здатних до інформаційного мислення, що передбачає опанування ними здатністю до прийняття рішень за обставин, що постійно змінюються; створити умови для розвитку інституту працедавців та інституту менторів (наставників) для молодих фахівців; диверсифікувати постачальників послуг освіти (ЗП(ПТ)О, місцеві органи управління освітою, професійні асоціації та центри професійного розвитку, бізнес-організації тощо).