Досліджено місце концепції маргінальності в кримінології, взаємозв'язок маргіналізаційних процесів у суспільстві й організованої злочинності, розкрито її структуру. Проаналізовано проблеми участі окремих маргінальних груп в організованій злочинній діяльності, їх місце та найбільш характерні для них функції у структурі організованих злочинних угруповань. Доведено, що маргінальний стан індивідів і соціальних груп є криміногенним фактором, що значно спрощує їх втягнення в організовану злочинну діяльність. Обгрунтовано, що ступінь криміногенності маргінальності залежить від її виду. Сформульовано теоретичні та практичні рекомендації з метою вдосконалення та підвищення ефективності заходів запобігання організованій злочинності у контексті маргіналізаційних процесів в українському суспільстві.

Висвітлено основні проблеми кримінологічного знання на сучасному етапі розвитку науки кримінології. Викладено феноменологію та етіологію злочинності, вчення про осіб, що вчинили злочин. Розглянуто причини та механізм злочинної поведінки, вчення про протидію злочинності та окремим злочинам. Надано кримінологічну характеристику основних видів злочинності, які становлять найбільшу загрозу для суспільства на сучасному етапі його розвитку.