Розглянуто проблему автоматизації виявлення шахрайських транзакцій у платіжній системі та запропоновано алгоритм її вирішення на базі математичного апарату теорії нечітких множин, який дозволяє одержати агреговану оцінку ризику транзакції та її лінгвістичну інтерпретацію - належність до класу "непідозрілих", "підозрілих", "дуже підозрілих" транзакцій.

Досліджено особливості архітектури платіжних систем (ПС) як складних територіально-розподілених інформаційно-аналітичних систем, їх складові та різні типи зв'язків між ними. Розроблено нові різнотипні алгоритми аналізу трансакцій для виявлення підозрілих на шахрайство: алгоритм виявлення ознак шахрайських трансакцій на основі карт Кохонена й алгоритм аналізу трансакцій на основі експертних оцінок, заданих у термінах нечітких множин. Такий підхід дозволяє підвищити загальну точність оцінки трансакцій, зменшити кількість помилкових класифікацій. Розроблено архітектуру підсистем програмного забезпечення моніторингу трансакцій у ПС та виявлення підозрілих на шахрайство, яке інтегрується з існуючими системами та програмним забезпеченням процесингового центру ПС. Математичне забезпечення програмно реалізовано й апробовано.

Розглянуто актуальні проблеми аналізу та регулювання опортуністичної поведінки суб'єктів господарювання в ринковій економіці. Сформульовано цілісний понятійно-категоріальний апарат дослідження, наведено дефініції опортуністичної поведінки в економічному, соціальному, політичному, психологічному та філософському аспектах, розкрито передумови опортунізму. Розкрито методологічні особливості інституціонального аналізу, представленого трьома основними течіями: "старим" інституціоналізмом, новою інституціональною теорією, неоінституціоналізмом. Розроблено концепцію обмеження опортуністичної поведінки суб'єктів господарювання ex ante та ex post в системі принципал - агент. Досліджено формальні та неформальні інститути регулювання опортуністичної поведінки індивідів. Розкрито механізми ендогенного й екзогенного опортунізму в системі взаємодії суб'єктів господарювання, а також опортунізму на макрорівні, представленого гіпертрофованими формами, такими як корупція, зловживання політиками та чиновниками владою або службовим становищем в особистих цілях, посадові злочини, тіньова економіка. Запропоновано метод класифікації опортунізму суб'єктів господарювання в трансакціях. Встановлено основні хпрактеристики та соціально-економічні наслідки опортуністичної поведінки суб'єктів господарювання.

Виявлено основні економічні реформи як фактор інституціональних перетворень в Україні. Розглянуто інституціональні пастки як результат тривалого і стабільного існування неефективних інститутів в інституціональному середовищі. Надано визначення інституціональної пастки, наведено її ознаки і механізми-екстерналії. Зроблено висновок про можливість виходу з інституціональних пасток за двома сценаріями: революційному і еволюційному. Приділено увагу проблемі нівелювання опортуністичного поведінки індивідів для попередження інституціональних пасток.