Розкрито основні закони теплотехніки та методи їх застосування для розв'язання інженерних задач. Увагу приділено теорії тепломасообміну, будові та принципам дії теплоенергетичних установок, системам теплопостачання, паливним ресурсам, використанню тепла в сільському господарстві, проблемам економії енергоресурсів і використання поновлювальних джерел енергії. Наведено інформацію про класифікацію та особливості розрахунку теплообмінних апаратів, котельні установки, двигуни внутрішнього згоряння, компресорні машини, сільськогосподарські системи теплопостачання.

Раскрыты основные законы теплотехники и методы их применения для решения инженерных задач. Уделено внимание теории тепломассообмена, строению и принципам действия теплоэнергетических установок, системам теплоснабжения, топливным ресурсам, использованию тепла в сельском хозяйстве, проблемам экономии энергоресурсов и применению возобновляемых источников энергии. Дана информация о классификации и особенностях расчета теплообменных аппаратов, котельных установках, двигателях внутреннего сгорания, компрессорных машинах, сельскохозяйственных системах теплоснабжения.

Наведено аналіз стану біогазгенерації та результати досліджень технологічних і конструктивних характеристик біогазгенератора.

Наведено результати розробки способів контролю якості плодів від фізичних показників. Розглянуто перспективу впровадження нових пристроїв контролю плодів у випадку зберігання холодом.

Проаналізовано вплив коефіцієнтів місцевих опорів розливної системи на продуктивність дозуючого пристрою.

Запропоновано функціонально-параметричну схему процеса охолодження зерна.

Розглянуто підготовку соняшникового лушпиння до брикетування шляхом сушіння, з подальшим використанням брикетів як палива для твердопаливних котлів.

Розглянуто процес підготовки гарбузового насіння за допомогою сушіння з використанням енергоефективної установки для сушіння насіння. Запропоновано методику, яку можна використовувати для практичного застосування під час розрахунку підготовчих операцій перед сушінням насіння, наприклад, насіння гарбуза. Збільшення продуктивності за відібраною з насіння гарбуза вологою у сушарці з попереднім осушенням повітря у порівнянні зі звичайною сушаркою становить близько 35 %. Економія енергії, що витрачається на сушіння насіння гарбуза в сушарці з попереднім осушенням повітря у порівнянні зі звичайною сушаркою, становить більше 40 %.

Розглянуто прилад і методику для визначення оефіцієнта теплопровідності; наведено результати досліджень коефіцієнта теплопровідності кабачків і гарбузів, які можна використовувати під час розробки технології заморожування та зберігання.

Мета роботи - вдосконалення технології формування заморожених соків. Наведено варіанти вдосконалення способу консервування з використанням швидкого заморожування та тривалого низькотемпературного зберігання фруктових, овочевих, плодоовочевих соків із м'якоттю.

Розглянуто особливості термодинамічних процесів у потоці повітря за ідеальних та реальних (у разі наявності тертя) умов.

Наведено теоретичну модель процесу горіння тріски із зрізаних гілок плодових дерев, на підставі якої одержано графічні залежності втрат теплоти з димовими газами від температури горіння тріски за заданої її вологості. Встановлено, що втрати теплоти з димовими газами мають лінійну залежність від температури горіння і вологості тріски. Чим більше вологість тріски, тим менша її горюча частина і тим менше повітря потрібно для її спалювання. Визначені графічні залежності надають змогу підібрати коефіцієнт надлишку повітря у топці і довести її коефіцієнт корисної дії до 84 %. Доведено, що для прискорення процесу горіння, підсушену тріску необхідно спалювати у 2 етапи - у зваженому стані в об'ємі топки та на допалювальній горизонтальній колосниковій решітці, де вона догорає у нерухомому шарі. Це прискорює процес горіння тріски та сприяє підвищенню енергетичної ефективності топки. Для здійснення попереднього підсушування тріски запропоновано конструкцію топки, яка має підсушуюче склепіння і пережим. Підсушування відбувається завдяки тепловим променям, які надходять від розпеченого підсушуючого склепіння. Винесення тріски з похилої колосникової решітки забезпечує вентилятор, який частково здуває підсушену тріску з решітки в середину топки, а частково на горизонтальну колосникову решітку, де відбувається допалювання тріски в нерухомому шарі, як у звичайній топці. Пережим топки затримує розжарені гази в топці, що сприяє спалюванню підсушеної тріски у зваженому стані. Попіл, який утворюється при цьому, зсипається у нижню частину топки і видаляється системою видалення попелу. Дуттьовий вентилятор забезпечує процес горіння необхідною кількістю повітря і охолоджує горизонтальну колосникову решітку.