Розкрито соціально-економічну сутність, чинники, умови формування та функції маркетингу. Проведено порівняльний аналіз основних маркетингових концепцій. Охарактеризовано ринкову інфраструктуру, приниципи та стратегії маркетингу. Визначено зміст поняття маркетингового управління, розглянуто різні форми його реалізації. Визначено основні задачі та напрямки маркетингових досліджень, представлено методи збирання первинної та спеціальної інформації. Проаналізовано еволюцію теорій міжнародної торгівлі та співробітництва. Запропоновано методику визначення ефективності різних організаційних форм маркетингової діяльності. Наведено стислий термінологічний словник, плани проведення семінарських занять, теми рефератів, контрольні питання та завдання для самостійної роботи.

Раскрыта социально-экономическая сущность, факторы, условия формирования и функции маркетинга. Проведен сравнительный анализ основных маркетинговых концепций. Охарактеризованы рыночная инфраструктура, принципы и стратегии маркетинга. Раскрыто содержание понятия маркетингового управления и рассмотрены различные формы его реализации. Определены основные задачи и направления маркетинговых исследований, представлены методы сбора первичной и специальной информации. Праонализрована эволюция теорий международной тоговли и сотрудничества. Предложена методика определения эффективности различных организационных форм маркетинговой деятельности. Приведен краткий терминологический словарь, планы семинарских занятий, темы рефератов, контрольные вопросы и задания для самостоятельной работы.

Досліджено теоретичні, методологічні та практичні аспекти та знайдено нове розв'язання актуальної науково-прикладної проблеми галузі зв'язку - формування в галузі інформаційної системи управління економічною діяльністю, орієнтованої на використання ринкових методів в усіх її ланках. Виконано аналіз стану галузі зв'язку України, порівняно її основні показники з аналогічними в розвинених країнах. Вказано шляхи підвищення ефективності галузі. Досліджено вплив сучасних економічних процесів на розвиток зв'язку, формування всесвітньої інфраструктури зв'язку на зміну структури та суті ринку, еволюцію теорії та практики маркетингу. З'ясовано нову роль зв'язку у світовій економіці. Розроблено економіко-кібернетичний підхід до дослідження інформаційних економічних систем, побудовано моделі економічної діяльності підприємства, орієнтованого на ринок. Виконано синтез системи управління економічною діяльністю даної галузі в Україні. Розроблено технологію оцінки ефективності орієнтації підприємства зв'язку на ринкові методи.

Проаналізовано тенденції розвитку концепцій маркетингу на початку ХХІ ст. в контексті його еволюції. Описано нові види маркетингу ХХІ ст., зокрема, нових ідей, зворотний, інтернет-маркетинг, холістичний.

Проанализированы тенденции развития концепций маркетинга в начале ХХІ ст. в контексте его эволюции. Описаны новые виды маркетинга ХХІ ст., в частности, новых идей, обратный, интернет-маркетинг, холистический.

Виявлено особливості структури та композиції одного з жанрів політичного дискурсу - інавгураційної промови. Матеріалом для аналізу слугували тексти інавгураційних промов українських президентів Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича та П. Порошенка. Проаналізовано обов'язкові та факультативні компоненти інавгураційної промови, простежено функціонально-семантичні особливості мовних одиниць в інавгураційній промові.

Вивчено структурно-семантичні та лінгвопрагматичні аспекти ритуальних жанрів української політичної комунікації - інавгураційної промови, привітання, подяки, некрологу, співчуття та звернення. Визначено місце ритуалізації політичного дискурсу як одного з параметрів ігрової сутності політичної комунікації разом з міфологізацією, театралізацією й агональністю. З'ясовано специфіку мовленнєвих жанрів і розроблено типологію ритуальних жанрів політичного дискурсу. Проаналізовано ритуальні жанри президентської риторики та виявлено особливості інавгурації Президента України як політичного ритуалу. Висвітлено стратегічний характер комунікативної поведінки політиків та визначено комунікативні стратегії та тактики, використані в ритуальній політичній комунікації.

Досліджено ритуальні жанри українського політичного дискурсу - некролог і співчуття. Визначено поняття політичного ритуалу та виокремлено основні мовленнєві жанри ритуального характеру. Проаналізовано некролог та співчуття як основні мовленнєві форми репрезентації ритуальних дій у ситуації смерті політичних або культурних діячів.

Проаналізовано подяку як мовленнєвий жанр ритуальної політичної комунікації. Розглянуто основні питання теорії мовленнєвих жанрів, представлено погляди на типології українських ритуальних мовленнєвих жанрів у політичного дискурсі та схарактеризовано жанр подяки. Досліджено жанрову та мовну специфіку подяки в українському політичному дискурсі у порівнянні з іншими ритуальними жанрами.

Політичний дискурс потрактовано в лінгвопрагматичному аспекті, викладено проблеми інтерактивного спілкування учасників мовленнєвої взаємодії (якими є політики та пересічні громадяни). На концептуальних засадах сучасної генристики запропоновано типологію мовленнєвих жанрів політичного тексту з огляду на розмежування інформативного і фактичного виявів спілкування.

Заголовок як елемент метеодискурсу, реалізованого в жанрі прогнозу погоди, відбиває специфіку, що грунтується на кількох принципах висвітлення інформації. Йдеться про поєднання особливостей наукового, публіцистичного та художнього стилів. Мета розвідки - лексична та синтаксична специфіка заголовків у мережі Фейсбук. Об'єкт дослідження - медійний заголовок, предмет дослідження - його особливості в семантичному та граматичному аспектах. Під час вивчення заголовків прогнозів погоди прислужилися такі методи, як описовий метод (для характеристики метеолексем), компонентний аналіз (для встановлення семантики основних лексичних елементів заголовків), кількісні підрахунки (для з'ясування частотності метеолексем та конструкцій). Джерельною базою послугували заголовки прогнозів погоди, репрезентовані на фейсбук-сторінці начальника Черкаського обласного центру з гідрометеорології В. Постриганя. Фактичну базу становлять 300 вказаних одиниць, зафіксованих у дописах із 12 серпня 2019 до 31 січня 2022 року. Семантична специфіка заголовків значною мірою визначається якісними й кількісними параметрами використовуваних лексем. Найрозгалуженішою є система слів на позначення часу. У її межах виокремлено найчастотніші лексеми: назви сезонів, місяців, днів. Доволі активними серед власне метеолексем виявилися ті, що виражають температурні параметри погоди, опади та явища, а також ті, які конкретизують перебіг погоди в певний проміжок часу. Менш активними компонентами в заголовках є геортоніми, що слугують хрономаркерами погодних умов. Заголовки прогнозів погоди оформлено як різні типи синтаксичних конструкцій. Прості конструкції переважають і відображають основний зміст прогнозу погоди. Складні речення відбивають головну думку прогнозу з певними деталями й порівняно рідко використовуються. Перспективи дослідження вбачаємо в лексико-стилістичній параметризації заголовків прогнозів погоди.