Доведено, що витоки частини французької, іспанської та італійської соматичної фразеології лежать у народній латині. Виявлено лексико-семантичні зміни та синтаксичні тенденції в структурі соматичних фразем (СФ) романських мов, які характеризують процес їх успадкування від народної латини. Показано, що визначальним чинником корелятивності французьких, іспанських та італійських СФ є психологічно-соціальний чинник. Виявлено основні шляхи та конвергентно-дивергентні чинники метафоризації та метонімізації СФ, визначено найчастотніший компонент з найбільшим ступенем ідіоматизації. Визначено, що фонетичний чинник відіграє важливу роль у творенні та фіксації фразем. Виділено основні фонетичні явища, які сприяють ідіоматизації соматичних фразем та домінанти, характерні для французької, іспанської та італійської мов. Виявлено основні структурні типи романських СФ та основні стуктурні дивергенції. Охарактеризовано вплив соціокультурного чинника на появу фраземних корелятів, виявлено їх основні джерела та шляхи походження. Визначено роль екстралінгвістичного чинника як такого, що сприяв появі соматичних фраземних корелятів на рівні мови й мовлення. Розглянуто особливості функціонування фраземних запозичень та кальок. Описано роль семантичної контамінації у процесі фразеологічного калькування та основні її шляхи. Відзначено основні чинники дивергенції значень французько-іспансько-італійських соматичних псевдоеквівалентів.

Зосереджено увагу на варіантності вживання прийменників у народній латині, шляхах передавання різних синтаксичних функцій генетива, акузатива та аблатива за допомогою прийменників, а також на зміні внутрішніх синтагматичних зв'язків. Досліджено зв'язок між цими граматичними явищами та сучасними формами романських соматичних фразем. Підсумовано, що граматико-синтаксичні особливості успадкування латинських соматичних фразем романськими мовами випливають з динамічного розвитку прийменниково-відмінкової системи народної латини, її граматичної та позиційної варіантності.

Розкрито проблеми архівного збереження електронних бібліотечних ресурсів. Проаналізовано сучасні методи та технології архівного збереження електронних документів у бібліотеках. Висвітлено переваги концепцій безпаперової технології електронних документів для розвитку технологій електронного архівування в бібліотеках. Охарактеризовано склад існуючого програмно-технологічного забезпечення відкритого електронного архіву (репозитарію) бібліотеки. Запропоновано перспективний проект організаційно-технологічного забезпечення відкритого електронного архіву (репозитарію) наукової бібліотеки як ефективного засобу удосконалення довгострокового зберігання бібліотечних ресурсів, що передбачає проектування прикладних аспектів: організаційних принципів, конкретних методик та технологічних етапів упровадження. Зазначено, що головна мета проекту - формування електронної колекції наукових праць вчених Харківщини як складової регіональної системи наукових комунікацій.