Розроблено концептуальні засади соціологічного вивчення репрезентації соціальної реальності у текстах масової комунікації на прикладі текстів харківських теленовин. Проблему реальності та її репрезентації розглянуто в аспекті соціального конструктивізму. На засадах міждисциплінарного підходу здійснено теоретичну соціологічну інтерпретацію поняття репрезентації, обгрунтовано доцільність його використання у соціологічному вивченні масової комунікації. Обгрунтовано можливості дискурсивної концепції ідеології та концептуальних положень теорії "встановлення порядку денного" як теоретико-методологічних засад дослідження репрезентації соціальної реальності у текстах масової комунікації. Розкрито особливе значення жанру теленовин у конструюванні соціальної реальності й обгрунтовано вибір регіональних теленовин як практичного прикладу для дослідження проблеми. Проаналізовано основні чинники, що зумовлюють зміст теленовин з урахуванням особливостей функціонування українських регіональних мас-медіа. Запропоновано розширити соціологічні уявлення щодо обумовленості новинних репрезантацій шляхом жанрових обмежень. Реалізовано порівняльне якісно-кількісне дослідження репрезентації соціальної реальності у текстах харківських теленовин АТН та "Объектив" у контексті виявлення загальної тематичної структури новин, проблематики інформаційних повідомлень, а також соціальних агентів, з якими співвідносяться медіарепрезентації. Виявлено збіги та розбіжності у репрезентації соціальної реальності досліджуваними медіа, обумовленість репрезентації інтенціями політичної реклами у змістовому аспекті та в

Проаналізовано стан і умови розвитку курортів в Україні. Визначено основні проблеми, що перешкоджають подальшому розвитку курортних територій. Запропоновано інноваційні підходи до стимулювання розвитку курортів.

Проаналізовано основні проблеми розвитку курортів та курортних територій в Україні. Обгрунтовано доцільність масованого впровадження інновацій у сфері курортів на основі відповідної державної підтримки. Визначено перспективні напрями такої підтримки з урахуванням сучасних ризиків.

Досліджено особливості сприймання музики учнями залежно від їх особистісного становлення. Виявлено істотні особливості емоційного сприймання музики молодшими школярами та зіставлено їх з загальними закономірностями особистісного розвитку учнів. З'ясовано можливості виховного впливу емоційного сприймання музики. Досліджено статево-вікові, суб'єктні та характерологічно зумовлені особливості емоційного сприймання музики на ранніх етапах онтогенезу. З'ясовано, що в емоційному сприйманні музики молодшими школярами виявляються елементи дозрівання емоційної сфери в напрямку її підготовки до переходу в наступний підлітковий етап розвитку особистості.

Мета роботи - узагальнення існуючих альтернатив розвитку енергоефективності на підприємствах олійно-жирової промисловості в напрямку підвищення ефективності використання пари, електроенергії та лушпиння соняшнику та формування на їх основі об'єднаних стратегічних альтернатив, які є одночасною реалізацією завдань у декількох напрямах енергоефективності. Проаналізовано сучасний стан забезпечення потреби олійно-жирових підприємств у енергетичних ресурсах та обгрунтовано напрями підвищення енергоефективності їх діяльності. Виявлено, що джерелами підвищення енергоефективності на підприємствах олійно-жирової промисловості є: ефективність виробництва гострої пари, власне виробництво електроенергії та використання лушпиння соняшника як джерела палива. Дослідження практичних аспектів задоволення потреби олійно-жирових підприємств у гострій парі дозволило обгрунтувати можливі альтернативи підвищення ефективності її виробництва з урахуванням всіх видів організаційних та фінансових ресурсів підприємства. Дослідження джерел забезпечення підприємств електроенергією лягло в основу формування альтернатив електроефективності. З урахуванням наявності на олійно-жирових підприємствах потенційного джерела палива, яким є лушпиння соняшнику, обгрунтовано альтернативні напрями його використання з метою підвищення енергоефективності діяльності підприємств. Об'єднання всіх альтернатив зростання енергоефективності дозволило виявити такі їх комбінації, що відповідають критеріям енергоефективності, враховують існуючі ресурсні можливості підприємств та забезпечують існуючі та потенційні їх потреби.

Узагальнено теоретико-методичні основи та розроблено науково-практичні рекомендації з проблем економічного регулювання курортної діяльності з урахуванням пріоритетів соціально-економічної політики, посилення соціальної спрямованості функціонування санаторно-курортного комплексу. Ринок курортних послуг розглянуто як складне суспільно-економічне явище, що об'єднує пропозицію та попит курортних послуг, в результаті чого уможливлюється споживання цих послуг на основі виконання певних стандартів. Визначено основні фактори формування пропозиції на ринку санаторно-курортних та оздоровчих послуг. Обгрунтовано стратегічні орієнтири розвитку курортів та курортної діяльності. Надано пропозиції щодо формування комплексу невідкладних заходів, спрямованих на удосконалення організаційно-економічного механізму підтримки курортної діяльності та стимулювання економічного розвитку курортів та курортної діяльності.

Відзначено ключові фактори, що стримують розвиток санаторно-курортної сфери в Україні. Узагальнено теоретичні основи щодо визначення сутності поняття "фінансово-економічна безпека закладів санаторно-курортної сфери". Окреслено фактори, які впливають на формування фінансово-економічної безпеки закладів санаторно-курортної сфери. Науково обгрунтовано інструменти формування фінансово-економічної безпеки закладів санаторно-курортної сфери. Доведено важливість інвестицій як одного із дієвих інструментів формування фінансово-економічної безпеки закладів санаторно-курортної сфери та напрацьовано пропозиції щодо підвищення її рівня.

Предмет дослідження - наукові та практичні засади функціонування підприємств санаторно-курортної сфери. Мета роботи - особливості функціонування підприємств санаторно-курортної сфери. Використано методи логічного узагальнення, аналізу, порівняння та синтезу, графічні та графоаналітичні методи. Визначено основні фактори у яких полягає особливість санаторно-курортної діяльності. Класифіковано санаторно-курортні підприємства за видами згідно специфікації функціональної спрямованості та їх спеціалізації. Розглянуто нормативно-правове забезпечення яким регулюється діяльність санаторно-курортних підприємств. Галузь застосування результатів. Санаторно-курортні підприємства. Висновки: розвиток підприємств санаторно-курортного комплексу позитивно впливає на розвиток регіону та суміжні галузі: туризм, готельне господарство, ресторанне господарство, транспортне обслуговування, роздрібна торгівля, виробництво сувенірів та реклама. Основними пріоритетами розвитку є: зростання грошового потоку в регіоні; створення нових робочих місць та зростання доходів населення; реформування структури відпочинку, котру можуть використати як відпочиваючі, так і місцеве населення; збільшення податкових платежів у місцеві бюджети; подолання депресивності та прискорений економічний розвиток територій.

Предмет дослідження - наукові та практичні засади функціонування підприємств санаторно-курортної сфери в рамках чинного законодавства України. Мета роботи - дослідження нормативно-правового забезпечення діяльності санаторно-курортних підприємств. Використано методи логічного узагальнення, аналізу, порівняння та синтезу, графічні та графоаналітичні методи. Досліджено загальноприйняті та сеціалізовані нормативно-правові акти, які регулюють діяльність санаторно-курортних підприємств. Розглянуто сферу впливу регіональних та субрегіональних органів влади на функціонування санаторно-курортних підприємств. Галузь застосування результатів. Санаторно-курортні підприємства. Висновки: аналіз сучасного нормативно-правового забезпечення діяльності санаторно-курортних підприємств в Україні вказує на необхідності термінового вирішення ряду питань та гармонізації його з європейським законодавством. Також необхідно систематизувати та удосконалити законодавство в сфері рекреації з метою створення в подальшому спеціального правового регулювання відносин в сфері санаторно-курортних послуг в контексті їх розвитку. Основну відповідальність за розвиток санаторно-курортних підприємств необхідно покласти на регіональний рівень та створити можливості для ефективного забезпечення діяльності таких підприємств органами місцевого самоврядування та районними і обласними адміністраціями.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади моделювання процесів формування конкурентоздатних санаторно-курортних послуг як передумови сталого розвитку підприємств. Мета дослідження - обгрунтування можливих варіантів найбільш ефективної стратегії, яка б задовольняла вимоги СКЗ по досягненню цілей сталого розвитку в умовах обмеженого фінансування та забезпечувала б зміцнення СЕБ СР CКЗ. У дослідженні використано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі логічного узагальнення, системний, метод порівнянь, графічно-табличний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження. Враховуючи уніфіковану бізнес-модель досліджуваних СКЗ, важливим питанням, що вирішується, є визначення вибору найбільш ефективної стратегії, яка б задовольняла вимоги СКЗ по досягненню цілей сталого розвитку в умовах обмеженого фінансування та забезпечувала б зміцнення СЕБ СР CКЗ. В галузі економічних наук та в практичній діяльності санаторно-курортних підприємств. Висновки: проведене дослідження спрямоване на розробку методології впровадження принципів сталого розвитку при моделюванні процесів надання якісних послуг у сфері санаторно-курортного обслуговування. Розроблена модель реалізована за допомогою методів багатофакторного нечіткого моделювання: методу аналізу ієрархій (МАІ) і методу структурування функції якості (Quality Function Deployment (QFD) та використання індикаторів сталого розвитку в умовах нечіткого структурування функцій якості. Нечіткий підхід передбачає врахування якісних характеристик, отриманих експертним методом, що значно полегшує оцінку. QFD надає можливість трансформувати цінність для споживача в технічні характеристики СК послуг, розставити пріоритети і визначити завдання по оптимізації оздоровчих послуг. Враховуючи ризики, що визначаються на основі польових або маркетингових досліджень діяльності СКЗ, з метою сталого проектування СК послуг, формуються життєздатні стратегії для усунення або зниження даних ризиків. Вплив кожної стратегії на досягнення поставлених цілей СЕБ СР СКЗ визначено за нечіткою шкалою МАІ.

Висвітлено теоретичні аспекти сталого розвитку підприємств в контексті соціально-економічної безпеки. Розглянуто методологічні засади його оцінювання. Розкрито вплив санаторно-курортних закладів на розвиток трудового потенціалу агропідприємств. Увагу приділено особливостям моделювання соціально-економічної безпеки сталого розвитку підприємств.