Досліджено вплив екзогенної саліцилової кислоти на органогенез суниці садової (Fragaria ananassa Duch.) у культурі in vitro. Виявлено, що у разі добавляння в поживне середовище 25 мг/л саліцилової кислоти прискорювались процеси пагоноутворення, збільшувалась площа листкової поверхні. За допомогою методу тонкошарової хроматографії ідентифіковано специфічні сполуки, які синтезуються під впливом саліцилової кислоти і не виявляються в контролі. Встановлено, що під впливом саліцилової кислоти відбуваються зміни вторинного метаболізму, що супроводжуються синтезом біологічно активних сполук із властивостями регуляторів росту.

Подано інформацію про базові концепції вивчення біорізноманіття. Наведено класифікації біологічного різноманіття. Приділено увагу методам оцінювання та збереження біорізноманіття. Охарактеризовано типи зникнення видів. Вказано основні загрози та проблеми сьогодення, пов'язані з біорізноманіттям.

Досліджено еліситорні властивості і пряму біоцидну дію хітозану різного біологічного походження проти основних фітопатогенів суниці садової. Показано особливості індукції відповідних реакцій модельних рослин F. ananassa у відповідь на обробку розчинами хітозану. Встановлено індукцію перебудови вторинного метаболізму за впливу саліцилової кислоти з активним синтезом терпеноїдів і кон’югатів оксикоричних кислот з властивостями неспецифічних регуляторів росту. Показано особливості моносахаридного складу хітозану, отриманого з плодових тіл Agaricus bisporus. Виявлено особливості рівня відносної експресії генів PR-білків PR-1, PR-2а (β-1,3-глюканаза), PR-2b (ендо-β-1,4-глюканаза) і PR-3 (хітиназа) рослин F. ananassa залежно від біологічного походження хітозану і часу після обробки. Відносний рівень експресії даних генів за обробки рослин низькомолекулярним хітозаном був вищим порівняно з високомолекулярним. Встановлено відмінності реакцій відповіді рослин суниці садової на обробку низькомолекулярним і високомолекулярним хітозанами. За обробки рослин низькомолекулярним хітозаном у листках вже за 12 год кількість загальних фенолів і антиоксидантів збільшувалася в 1,9 і 3,2 раза відповідно. На відміну від низькомолекулярного хітозану, розчин високомолекулярного полімеру спричиняв у листках різке зниження вмісту вільних і слабкозв’язаних з клітинними стінками фенольних сполук. Показано особливості накопичення елагової кислоти як одного із ключових компонентів в системі первинних захисних реакцій рослин проти збудників хвороб. Виявлено добові коливання показників вмісту фенольних сполук, зокрема, елаготанінів і флавоноїдів у листках F. ananassa як одного з основних механізмів адаптації рослин до несприятливих факторів. Визначено динаміку видового складу мікобіоти філоплани, ризоплани і ризосфери суниці садової за дії низькомолекулярного і високомолекулярного хітозанів. Показано відмінності впливу хітозанів різного біологічного походження на угрупування мікроміцетів. Доведено, що комплекс хітозану з сорбіновою кислотою має пролонговану антибактеріальну дію щодо Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum і Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus та антифунгальну дію щодо Fusarium spp. і Alternaria spp.