Проведено дослідження цінностей молодіжної культури. Виявлено, що молодіжна культура передбачає специфічне розуміння соціальних функцій індивіда, проявом якого є прагнення створити свій життєвий світ, виробити власні регулятивні установки та форми самоздійснення, що відрізняються від загальноприйнятих норм поведінки. Встановлено, що прагнення до альтернативного способу життя теоретично фіксується й аналізується за допомогою поняття "сфера формування цінностей". Відзначено, що утворені в даній сфері ціннісні установки не мають однозначного соціального змісту, їх соціальна значущість може мати негативне й позитивне вираження. Проаналізовано соціальні характеристики суб'єкта молодіжної культури сучасного українського суспільства. В ієрархії потреб даного суб'єкта виявлено домінування вітальних цінностей, а характерною рисою особистості є життєздатність як екзистенціальна стратегія, пов'язана з можливістю людини протистояти обставинам і не підкорятися принципам колективної поведінки. Особливу увагу приділено питанню відродження національних традицій української культури.

Проаналізовано соціальні характеристики суб'єкта молодіжної культури сучасного українського суспільства. Відзначено домінування вітальних цінностей в ієрархії потреб даного суб'єкта. Увагу приділено питанню відродження національних традицій української культури. Обгрунтовано, що завдання культурно-національного виховання молоді вимагає розгляду на рівні державних пріоритетів.

Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до визначення поняття "культуротворчість". Досліджено структуру та механізми конструювання культуротворчості у бінарних опозиціях і діалогової стратегії. Вперше введено у науковий і культурний обіг невідомі архівні документи щодо динаміки етнічного складу населення Криму, його етнонаціональної освіти, проаналізовано сучасні засоби наслідування традицій та впровадження новацій у соціумі півострова. Акцентовано увагу на ідеї побудови культуротворчої моделі етнонаціональної освіти у полікультурному просторі з акцентом на загальній гуманізації й активній гуманітаризації вищої освіти, втілення етнонаціонального компонента в освітній процес не тільки як елемента або мети пізнання, а як діяльнісного - культуротворчого компонента. Зазначено, що культуротворча модель освіти, базуючись на стратегії діалогу, дозволяє одночасно зберігати унікальність етнічних культур і розвивати інтегрувальний стрижень магістральної - національної культури.

Констатовано специфічність творчої педагогічної діяльності як засобу професійної орієнтації, професійного формування, осмислення власного професійного досвіду, творчого пошуку, посилення соціальної мобільності, у розумінні суті та феномену художньої творчості проявляється стимул до творчої і професійної діяльності. Розглянуто особливі функції художньої творчості: розвиток художньої обдарованості, залучення молоді до мистецтва та творчості, що надає можливість для соціалізації й соціальної адаптації особи в майбутньому; порівняно різні види художньої діяльності, нерівномірність їх розвитку. Зроблено висновок, що художня творчість - це процес створення нового шляхом перетворення набутих знань, здатність до нестандартних рішень, що художня творчість виявляється у виконанні художніх творів, у створенні нових художніх творів (продуктивна діяльність). "Акме" - вершина творчого розвитку особистості. Виокремлено важливі моменти у формуванні особистості студента: вибір творчої професії, становлення власної системи естетичних і художніх цінностей, необхідність подолання розриву між художнім ідеалом і реальністю творчості. Установка на успішне виконання навчального завдання - зацікавленість у пізнавальному процесі - усвідомлене ставлення до підсумку навчальної і творчої діяльності - три етапи моделі "ситуації успіху", що впливають на формування позитивного ставлення до навчального процесу.

Проанализировано художественное творчество в профессиональном воспитании студентов, которое формирует духовность и внутреннюю культуру личности. Это многогранная модель синтезированных искусств, основное значение которой заключается в выявление креативной индивидуальности, в профессиональном воспитании молодёжи, в качественном развитии общества, социокультурного пространства.

Artistic creativity in professional education of students which forms spir ituality and inner culture of person is analyzed in the article. It is a many-sided model of synthesized arts, the main sense of which is discovering of creative individuality,professional education of young people, qualitative development of society and social and cultural environment.

Розглянуто актуальні проблеми консолідації поліетнічного суспільства Криму засобами культуротворчості. Проаналізовано особливості сучасного культуротворчого процесу, специфіку полікультурності Криму за умов сучасної України. Досліджено історію філософських рефлексій щодо феномену культуротворчості та специфіку його актуальних інтерпретацій у сфері гуманітарних знань, зокрема в культурології. Виділено ключові історико-культурні та філософські підходи до осмислення феномену культуротворчості. Як культуротворчий феномен у контексті сучасного інтеркультурного діалогу розглянуто культурну ідентичність. Досліджено діалогічну єдність традиції та новації за умов поліетнічності за допомогою виявлення механізмів взаємодії традиції та новації в динаміці формування полікультурності Криму. Вивчено засоби наслідування традицій і формування новацій у соціумі Криму, доведено існування в Криму двох макро-етнічних груп. Категоричним імперативом культуротворчості в умовах поліетнічного суспільства визначено освіту, розроблено культуротворчу модель етнонаціональної освіти, орієнтовану не тільки на гармонізацію міжетнічних відносин у системі освіти Криму, а й, головним чином, на консолідацію української нації, створення цілісного поліетнічного культурного простору.

Проаналізовано соціальні цінності сучасної молоді, систему ієрархії та зміни у національному менталітеті. Розкрито проблеми ціннісних опозицій у політиці, економіці, суспільних генераціях, у повсякденному соціальному житті. Показано, що сучасна молодь проходить своє становлення за дуже складних умов формування нових соціально-економічних відносин, коли звичні механізми адаптації втрачають адекватність, колишні соціальні цінності (колективізм, перевага суспільного над особистим) втрачають свою актуальність, а на перший план виходять ініціативність, незалежність, демократичні свободи. Доведено, що на початку третього тисячоліття модерністські, гедоністичні фактори дедалі активніше утворюють засади ціннісної культури та домінують у суспільній свідомості молоді.

Проанализированы социальные ценности современной молодежи, система иерархии и изменения в национальном менталитете. Раскрыты проблемы ценностных опозиций в политике, экономике, общественных генерациях, в ежедневной социальной жизни. Показано, что современная молодежь проходит свое становление в очень сложных условиях формирования новых социально-экономических отношений, когда привычные механизмы адаптации теряют адекватность, прошлые социальные ценности (коллективизм, приоритет общественного над личным) теряют свою актуальность, а на первый план выходят инициативность, независимость, демократические свободы. Доказано, что в начале третьего тысячелетия модернистские, гедонистические факторы все более активно формируют основы ценностной культуры и доминируют в общественном сознании молодежи.

Розглянуто основні аспекти становлення та розвитку української культури від найдавніших часів до сьогодення. Особливу увагу приділено культурі найдавнішого населення на теренах України. Досліджено особливості розвитку української культури як складової європейського культурно-історичного простору. Теоретичний та фактичний матеріал розкриває основні тенденції розвитку освіти, науки, літератури, музично-театрального, образотворчого та прикладного мистецтва у контексті європейських та світових з’явів.