Досліджено трансформації уявлень про сутнісні сили людини у текстах героїчного епосу. Проаналізовано природу, генезис, форми експлікації сутнісних сил людини у контексті есенційних і екзистенційних аспектів міфопоетичної, епічної традиції, зокрема, у текстах героїчного епосу - античного, північноєвропейського, буддійського. Досліджено певні жанри українського героїчного епосу у аспекті встановлення в них уявлень про екзистенційні прагнення та сутнісні сили людини. Відзначено, що складові українського епосу - думи й історичні пісні - містять опредметнення загальнолюдських феноменів, які є визначальними, породжувальними сутнісних сил людини. Зроблено висновок, що сутнісною силою людини в українському героїчному епосі є відданість людини референтній соціальній групі. Такими групами є козацьке товариство та сім'я (дім, оселя). Вони постають у текстах втіленням всесвіту, життєвого світу, в якому реалізує себе людське буття.

Вперше виявлено у текстах "Старшої Едди" та "Беовульфа" мислиннєві структури, які висвітлюють функціонування сутнісних сил людини даного соціуму дохристиянського періоду. Розглянуто особистісні, суспільні та метафізичні регулятори-стимули поведінки особистості у соціумі "нордичного кола" (Північної Німеччини та Скандинавії). Охарактеризовано художні засоби творення героїв германського епосу, показано сильний вплив міфологічної спадщини давньогерманських етносів на його формування. Проаналізовано проблеми долі та внутрішньої свободи людини, розглянуто їх взаємодію. Визначено відмінності сприйняття життя як цінності та смерті в античній і германській міфологічній традиціях.

Впервые выявлено в текстах "Старшей Эдды" и "Беовульфа" мысленных структур, раскрывающих функционирование сущностных сил человека данного социума дохристианского периода. Рассмотрены личностные, общественные и метафизические регуляторы-стимулы поведения личности в социуме "нордического круга" (Северной Германии и Скандинавии). Охарактеризованы художественные средства создания героев германского эпоса, показано сильное влияние мифологического наследия давнегерманских этносов на его формирование. Проанализированы проблемы судьбы и внутренней свободы человека, рассмотрено их взаимодействие. Показаны отличия восприятия жизни как ценности и смерти в античной и германской мифологической традициях.